WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Альтернативні технології енергетики, їхні переваги й недоліки - Реферат

Альтернативні технології енергетики, їхні переваги й недоліки - Реферат

3. Супермагніт-супермотор Такахаши (Takahashi's supermagnet-supermotor). Розробка японської компанії "Sciez Corporation" використовує супермагніти в електродвигунах і для зарядки нікель-кадмієвих і літієвих електробатарейок (Battary Doubler), що збільшує термін їх експлуатації в 2,5 раза.

4. Швейцарський M-L перетворювач (Swiss M-L-Converter) — нове джерело енергії на принципі магнетизму: прилад з двох металевих дисків запускають, повертаючи їх у протилежних напрямках, після чого вони працюють автоматично (вид використаної зовнішньої енергії не наводиться).

5. Гідрозвуковий насос Григга (Grigg's hydrosonic pump). Запатентований пристрій продукує гарячу воду і пару завдяки енергії механічної ударної хвилі.

На жаль, ще, мабуть, не наспів час пояснення новітніми винахідниками принципових схем енергетичного балансу конверсії "space energy" в механічну роботу, що було давньою мрією винахідників "perpetuum mobile". Ми тут не заперечуємо самого факту демонстрацій прикладів нової енергії, але виникають питання щодо фундаментальних традиційних основ (термодинаміки) обгрунтування конверсії будь-якої нової енергії в механічну роботу. Наведені вище авторитетні наукові доповіді і багато інших дають підстави сподіватись, що науково-технологічний прогрес у цьому напрямку може розвиватись так само швидко, як і атомна енергетика в другій половині ХХ ст.

Якщо проекти "space energy" будуть у промисловому масштабі реалізовані в ХХІ ст. ще за життя нинішнього покоління, то які еколого-економічні і соціальні зміни відбудуться? На це питання відповіді найліпше шукати в публікаціях світової наукової преси.

Звернімося ще раз до думки професора Йозефа Грубера, що відображена в назвах його публікацій, наведених нижче.

1. Gruber J., 1994, On economic effects of new energy teсhnologies on individuals and society. (До економічного впливу нових енергетичних технологій на особистість і суспільство.) Матеріали симпозіуму "Нова енергія", Стокгольм, 1994 р.

2. Gruber J., (1995/1996), Innovative Enerhietechnologien: Auswirkungen auf Politic. (Інноваційні енергетичні технології: вплив на політику, економіку і суспільство.) Доповідь на конгресі "Нові горизонти у техніці і свідомості", 1995 р., Берн, Швейцарія.

У статтях наводяться конкретні економічні й екологічні приклади (сценарії) ефективності використання нової енергії на транспорті, у промисловості, побуті. Так, у Німеччині сьогодні витрати на пальне для легкового авто становлять у середньому близько 1800 DM на рік. Ціна машини, що буде працювати "без пального" з двигуном "космічної енергії", наприклад, використовуючи спеціальні пристрої, що активують звичайну воду, імовірно мало зміниться, а плата за пальне практично дорівнюватиме платі за воду. За збереження щорічних нинішніх витрат можна буде збільшити щорічний пробіг машини майже вдвічі, замінюючи щороку 10% старих машин на нові. Автори проекту вважають, що екологічну проблему великих міст практично буде вирішено через 10 років після початку реалізації проекту. Підкреслюють цікаві наслідки: відпаде потреба в традиційному пальному, що використовується сучасними двигунами внутрішнього згоряння, а це приведе до зміни системи міжнародних потоків нафти і розподілу фінансів між нафтопереробними підприємствами і виробниками машин нової технології. Як негативний бік явища можуть виникнути складні проблеми із забезпеченням звільнених робітників новими робочими місцями, їхньою перекваліфікацією. Важко передбачити всі аспекти змін, які стануться у світовій економіці за реалізації такого проекту. Зараз над цим працюють фахівці, створюючи для кількісної оцінки змін відповідні економетричні моделі. Звичайно це лише футурологічні прогнози.

Як висновок можна сказати: ХХІ ст. — це початок енергетично-екологічної економіки.

Отже, й Україна має орієнтувати енергозабезпечення своєї економіки ХХІ ст. у напрямку екологічної безпеки. Прикладом такої виваженої політики може бути Німеччина. Маючи, як і Україна, найбільші в Європі природні ресурси кам'яного і бурого вугілля, Німеччина планує з нового сторіччя поступово виводити з експлуатації атомні електростанції. Водночас уже сьогодні уряд Німеччини активно сприяє розвитку альтернативної енергетики на відновлювальних енергоносіях. З 1990 по 1998 рік кількість електростанцій в країні, що використовують енергію сонця, вітру, води і біомаси, збільшилась з 5600 до 18000, у тому числі сонячних (СЕУ) з 228 до 7000 (рис. 58). Частка таких електростанцій у балансі енергозабезпечення країни вже сьогодні еквівалентна 15% атомної енергетики.

Рис. 58. Діаграма структури енергозабезпечення економіки Німеччини у 1997 р. і динаміка зростання кількості електростанцій на відновлюваних енергоносіях (Діаграма К. Блумреха, 1997 р., VDEW, Deutschland)

Активна політика урядів багатьох країн, спрямована на відмову від атомної енергетики, пояснюється передовсім невизначеністю науково-технічної проблеми екологічно безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива і демонтажу реакторів.

Джерелом підвищеної небезпеки в Україні є й сам Чорнобильський "Саркофаг", що в ньому вже спостерігалося раптове різке підвищення радіоактивності. І хоч зафіксовані значення потоків нейтронів у 103 cm2/s ще далекі від критичних (109 cm2/s), підстав для самозаспокоєння нема. Природний аналог такого явища мав місце мільйони років тому в Африці на території сучасного Габону і, як стверджує багато хто з відомих учених, це спричинилося до серйозних генних мутацій живих організмів.

Аналізуючи стан альтернативних екологічних технологій забезпечення економіки енергією, доходимо такого висновку: по-перше, у найближчі десятиріччя ХХІ ст. жодна з альтернативних технологій не може стати економічно конкурентоспроможною настільки, щоб замінити сучасні теплові чи атомні електростанції; по-друге, необхідно постійно працювати над удосконаленням нових альтернативних енергозабезпечуючих технологій і впроваджувати вже відомі в світовій економіці енергозберігаючі ефективні заходи в економіку України.

У 1992—1993 рр. Україна використовувала близько 50 млн t нафти, добуваючи в десять разів менше. Але у найближчі роки зменшити використання нафти неможливо без значних інвестицій в економіку вуглевидобутку і технології. Сьогодні дискутується питання: скільки нафти потрібно Україні? У перспективі до 2010 р. видобуток нафти може зрости в 4—5 разів — до 20 млн t. У найближчі роки планується побудувати великий нафтоперевалочний комплекс на Чорноморському березі. Чи треба його будувати більшим, ніж потрібно для енергозабезпечення української економіки? Здавалось би відповідь очевидна — не треба, і саме це обстоюють екологи. Але існує й інша думка. Україна має чи не найбільші у Європі нафтопереробні потужності (60 млн t нафти щорічно), які сьогодні завантажені лише на чверть. Якщо Україна закуповуватиме нафту, щоб повністю завантажити свої нафтопереробні заводи і експортувати моторне пальне (бензин, дизпаливо, мастила) і продукти нафтосинтезу (наприклад поліетилен), то одержаних коштів буде досить, щоб окупити вартість імпортної нафти.

Але, безумовно, таке рішення призведе до виникнення додаткових екологічних проблем. Як бачимо, економічні й екологічні стимули до задоволення потреб суспільства і тут заходять у суперечність. Сьогодні Верховна Рада і Уряд України практично зняли обмеження на дальший розвиток атомної енергетики. Економічні стимули потребують зробити те саме і для нафти. Отже, екологічний стан країни ще погіршає.

Водночас у країнах з атомною енергетикою виникають додаткові політичні й оборонні проблеми. Атомні електростанції у критичних ситуаціях внутрішнього стану і загострення міждержавних відносин можуть бути спокусливими об'єктами для тероризму чи політико-військового шантажу і, навіть, ефективними засобами масового ураження населення країни. Щоб запобігти такій небезпеці, необхідно мати адекватні засоби стримування, а саме — ядерну зброю. Отже, атомний молох не буде стояти лише на одній нозі забезпечення мирних потреб країни. Енергетика, економіка й екологія будуть чи не найскладнішими проблемами людства ХХІ ст.

Література

  1. Колотило Д. М. К 61 Екологія і економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.

* Викладено за оригінальною інформацією, що її надав автору посібника проф., д-р філософії, зав. кафедри економетрії університету м. Хаген (ФРН) Йозеф Грубер.

Loading...

 
 

Цікаве