WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Складові і процеси природних екосистем - Реферат

Складові і процеси природних екосистем - Реферат

Такі фотохімічні процеси є наочним прикладом синергізму, коли сумарний ефект токсичності первинних складових забруднень атмосфери підсилюється продуктами їхньої взаємодії. Обидва продукти фотохімічного смогу шкідливі як для здоров'я людей, так і для рослин: озон активізує дихання рослини, що в суху погоду призводить до надлишкових витрат поживної речовини і масової загибелі рослин. Водночас пероксиацетилнітрати блокують процес фотосинтезу, що знижує утворення поживної речовини в рослині. Як наслідок, навколо таких міст страждає сільське господарство.

У розвинутих країнах світу ведуться інтенсивні пошуки методів зниження шкідливості викидів двигунів внутрішнього згоряння, на що витрачаються величезні кошти. Так, у США і Японії понад 40% щорічного споживання одного з найдорожчих металів — платини — витрачається на каталізатори в автомобільних пристроях допалювання СО до СО2 у вихлопних газах. У цих країнах також заборонено застосування для підвищення октанового числа бензину добавок тетраетилсвинцю, а в Західній Європі прийнято стандарт, який установлює граничну кількість його вмісту в бензині (до 0,013 g/l). На жаль, у нас широке застосування бензину без тетраетилсвинцю планується лише на наступне сторіччя. Перспективи поліпшення екології автотранспорту полягають у заміні бензину дизельним пальним і газом.

Дизельне пальне має як екологічні, так і економічні переваги перед бензином. По-перше, воно не потребує свинецьвмісних добавок, а вихід токсичних вуглеводневих речовин і оксиду вуглецю є в 1,5...2 рази меншим. По-друге, дизельний двигун економічніший, ніж карбюраторний на 20—30%, а на виробництво тонни дизельного пального витрачається у 2 рази менше енергії, ніж на одну тонну бензину. Отже, маємо подвійний еколого-економічний ефект. Але і в цьому разі залишаються екологічні проблеми: за згоряння 1 t дизельного пального в атмосферу викидається понад 10 kg сажі. Цю проблему ще не вирішено.

Найчистішим сучасним пальним для автомобілів є природний газ, який нині широко впроваджується в практику. Розрахунки показують, що при цьому має місце значний економічний ефект. Газ не потребує антидетонаційних присадок: октанове число газу вище ніж у бензину і становить 105...110 одиниць. У перспективі найліпшим екологічно чистим пальним для двигунів внутрішнього згоряння буде водень.

А поки що урбанізація сприяє будівництву атомних електростанцій поблизу великих промислових регіонів, отже в густозаселеній місцевості, що дуже небезпечно для її мешканців, як це засвідчила Чорнобильська катастрофа. Прикладом негативного впливу інтенсивної урбанізації прибережних регіонів на екологію моря є проблема Чорного моря, до якої наша країна має, поряд з Росією, Туреччиною, Румунією і Болгарією, безпосереднє відношення.

За останнє десятиліття помітно зменшилась популяція дельфінів і розмножились медузи, аурелії та планктонна водорость ночесвітка. Біля берегів Болгарії спостерігаються так звані "червоні приливи", спричинені масовим розмноженням інфузорії мезодиніум. Раніше такого комплексу негативних явищ одночасно не спостерігалось.

Натомість кількість корисної водорості філофори, яка видобувалася тут раніше в промислових цілях, різко зменшилась. Багато хто пояснює ці зміни погіршанням екологічної системи моря саме через урбанізацію: стоком дренажних вод, збагачених добривами та отрутохімікатами, зменшенням надходження чистої річкової прісної води. Механізм негативної дії цих факторів полягає в тім, що, з одного боку, зменшення надходження прісної води з двох головних річок басейну — Дунаю і Дніпра призводить до підняття глибинної, збагаченої сірководнем (Н2S), води і збільшення швидкості його окиснювання, а з другого — надходження добрив і ядохімікатів стає причиною утворення і постійного збільшення у верхньому шарі моря маси стійких токсичних продуктів їхньої взаємодії із сірководнем.

Рис. 37. Модель сучасного стануматеріального взаємообміну суспільного виробництва з біосферою (екосферою)

Із наведених вище фактів невтішного нині впливу промислової діяльності людини на навколишнє середовище можна зробити незаперечний висновок: кожний відповідальний працівник народного господарства, еколог і технолог мусить бути обізнаний із сучасними екологічними і технологічними проблемами, мусить володіти необхідними знаннями для їх аналізу й розв'язання відповідно до своїх функціональних обов'язків. Особливу увагу як економісти, так і екологи мають звернути на об'єм використання сировинних та енергетичних ресурсів своїх країн.

Економіст має добре розуміти ту істину, що, намагаючись сьогодні поліпшити традиційні економічні показники виробництва, не враховуючи в повній мірі сучасних екологічних вимог, він підриває економіку завтрашнього дня. З іншого боку, кожний еколог повинен розуміти, що тільки компроміс між економістами, технологами, а також і політиками, дасть змогу знайти в сучасному напруженому виробництві необхідні кошти для гальмування темпів зростання згубного техногенного навантаження на природу і для поступового відновлення втраченого.

Безперечно, природа ще й досі за дбайливого до неї ставлення здатна примножувати постачання енергетичних і матеріальних ресурсів для життєзабезпечення суспільства, але і суспільство має об'єднати зусилля всіх фахівців для своєчасного вирішення спільної еколого-економічної проблеми оптимізації "взаємовідносин" людини і довкілля.

Схематично взаємообмін між суспільством і глобальною екосистемою екосферою показано на рис. 37. Як видно зі схеми, нині відходи виробництва значно перевищують обсяги корисної продукції і лише незначна частина первинних відходів повертається в систему технологій як сировина.

Рис. 38. Реальна екологічно сприйнятна модель економічної діяльності суспільства

Ідеальна модель промислової діяльності суспільства, яку сповідують деякі екологи і економісти, є такою: первинні відходи виробництва повністю повертаються у виробничий цикл, і тільки незначна частина продуктів споживання губиться в процесі її реалізації суспільством.

Але ми вже зазначали (1.1.4), що така модель не може бути взагалі реалізована з огляду на технологічні можливості та економічну доцільність. Необхідно дотримуватись основного принципу — у будь-якій технології мають бути лише два кінцеві матеріальні потоки: споживна вартість і будь-які нетоксичні відходи за умови, що вони за масою в часі природно включаються в процеси екосистем навколишнього середовища, не порушуючи суттєво їхньої збалансованості (рис. 38).

Висновки

1. Поняття "екологія" є неоднозначним: від примітивних закликів "милосердя до природи" — до серйозних наукових напрямків відповідних галузей наук: академічний традиційний напрямок у складі біології (аутекологія, синекологія та ін.), соціально-економічний ("соціальна екологія" та "екологія людини"), загальнопланетарний ("глобальна екологія" та ін.).

2. Людина як представник біотичної складової біосфери у своїх стосунках із навколишнім середовищем є винятком серед всіх інших організмів — забезпечення своїх матеріальних і енергетичних потреб вона майже повністю реалізує за рахунок продукції "штучного організму" — технологічних систем, обмін яких речовиною і енергією з навколишнім середовищем не регулюється природними факторами і становить небезпеку для існування сучасних організмів біосфери і самої людини.

3. Вирішення екологічних проблем суспільства полягає передовсім у зміні філософської концепції співіснування людини і природи — не підкорення природи технологічними системами, а співробітництво з нею для збалансування природних і технологічних систем в єдину самовідновлювальну природно-технологічну систему урбанізованої біосфери. Це спільне завдання екологів, технологів і економістів.

Література

  1. Колотило Д. М. К 61 Екологія і економіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999.

Loading...

 
 

Цікаве