WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

За вiдсутностi даних про кiлькiсть нафти чи iнших забруднювальных речонин їх масу визначають за формулою:

Збитки за наднормативнi скиди комунальними каналiзацiями вiдшкодовуються у разi порушення технологiчних режимiв роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмiрi, який не повинен перевищувати 50 % прибугку за послуги каналiзацi за час пору- шения природоохоро иного законодавства (крiм аварiйних скидiв).

Збитки вiд аварiйних скидiв комунальними каналiзацiями вiдшкодовуються у розмiрi, що не повинен перевищувати 50 % рiчного прибутку за послуги каналiзацiї.

Загальну суму збиткiв при одночасному забрудненнi водного об'єкта кiлькома забруднювальними речовинами (але однiєю юридичною чи фiзичною особою) визначають додаванюм до найбiльшої з усiх розрахованих суми збиткiв для інших забруднювальних речовин, помноженої на коефiцiснт 0,15.

У разi Залпового скиду, що призвiв до забруднення водного об'єкта в контрольному отворi до 50 i бiльше ГДК, розраховану суму збиткiв помножують на коефiцiент 10.

Строк лiквiдацi наслiдкiв забрудненюI вод розраховусться для кожного вiдрiзку часу як рiзниця мiж:

• часом в момент початку скиду (якщо його встановлено) i часом на момент закiнчення лiквiдацiї наслiдкiв забруднення вод, Т;

• часом в момент виявленю скиду (якщо час початку скиду не з'ясовано) i часом на момент закiнчення лiквiдацii наслiдкiв забруднення вод, Т.

Якщо одночасно вiдбувасться скид i збiр забруднювальнн речовин, строк визначаеться як час роботи технiчних засобiв.

Базовi нормативи плати за скидання i-о забруднювальної речовини у поверхневi води, територiальнi та внутрiшнi морськi води, а також пiдземнi горизоiти (Нбі,) встановлюються на пiдставi гранично допустимої їх концентрацi, відносної агресивностi та оцiнки економiчного эбитку вiд шкiдливої дiї i затверджуються Мiнiстерством охорони навколишнього природного середовища УкраТни за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв Укратни.

29. Економічні збитки від забруднення грунтів та специфіка їх обрахування.

Обсяг економiчних збиткiв вiд забруднення земельних ресурсiв визначаеться за формулою:

Згр =

де q — коефiцiент, що враховує родючiсть земельних ресурсiв;

Зd— питомi эбитки вiд викиду 1т забруднювальних речовин на грунт;

Мв, — маса викиду на грунт.

Ця формула використовуеться для пiдрахункiв економiчних збиткiв за використання землi пiд побутовi, органiчнi вiдходи; якщо ж вiдходи пов'язанi з небезпечними речовинами, Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища України використовус методику визначення економiчних збиткiв з урахуванням м'якостi грунтiв, токсичностi речовини та глибини її просочування у грунт.

Основою розрахункiв величини збиткiв вiд забруднення земельних ресурсiв є грошова оцiнка конкретної земельної дiлянки, яка на пiдставi Закону України "Про плату за землю" визначасться та уточнюеться Держкомземом України. Витрати на здiйсненя заходiв щодо зниження чи лiквiдацiї забруднення земельних ресурсiв эростають залежно вiд глибини просочування забруднювальної речовини у спiввiдношеннi 10:3, тобто зi збiльшенням глибини в 10 разiв витрати для лiквiдацiї забруднення зростають утричi.

Всю складнiсть впливу забруднювальних речовин на земельнi ресурси зведено до чотирьох груп небезпечностi, основою для яких е показники гранично допустимих рiвнiв (ГДР) та орiєнтовно допустимих концентрацiй (ОДК) хiмiчних речовин у iрунтi, мг/кг.

Отже, розмiр вiдшкодування збиткiв (Р3.) визначасться за формулою:

Рв.з. = А *Гд* Кз* Кн.* Шегз,

де А — питомi витрати на лiквiдацiю наслiдкiв забруднення земельнот дiлянки, визначенi як 0,5 Г

Гд — грошова оцiнка земельної дiлянки до забруднення, грн;

К3 — коефiцiент, що характеризус вмiст забруднювальної речовини (м3) в об'смi забрудненої землi (м3) залежно вiд глибини просочування;

К — коефiцiент небезпечностi забруднювальних речовин;

Шег3 — показник (шкала) еколого-господарського значения земель.

30. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природо захисних пристроїв.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх упровадження витратами з допомогою показників економічного ефекту від цих засобів.

Економічним результатом природоохоронних заходів є:

  • Приріст обсягів чистої продукції або прибутку;

  • Економія витрат на виробництво і надання послуг;

  • Скорочення витрат з особистих коштів населення.

Економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:

  • Приріст економічної оцінки природних ресурсів, збереження чи поліпшення реалізації природоохоронних заходів;

  • Приріст грошової оцінки реалізованої продукції, отриманої завдяки утилізації сировинних, паливно – енергетичних та інших матеріальних ресурсів унаслідок здійснення природоохоронних заходів.

Процес створення нових природозаповідних об'єктів триває. Так, у 2004 р. було створено три нові національні природні парки: Галицький (Івано-Франківська обл.), Ічнянський (Чернігівська обл.), Гомельшанськіліси (Харківська обл.).

Основні функції цих парків — охорона природних комплексів лісостепу. Природні заповідники й національні природні парки створено в усіх природних зонах України. У лісовій зоні (Українському Поліссі) — Шацький національний природний парк (створений 1983 р., площа — 32,5 тис. га); Рівненський природний заповідник(1999 р., 47 тис. га); Поліський природний заповідник (1968 р., 201 тис. га); Деснянське-Старо-гутський національний природний парк (1999р., 16,2 тис. га); Че-ремський природний заповідник (2001р., З тис. га).

У лісостеповій зоні — Природний заповідник Розточчя (1984 р., 2,1 тис. га); Яворівський національний парк (1998 р., 7,1 тис. га); Природний заповідник Медобори (1990р., 10,4 тис. га); Природний парк Подільські Тов. три (1996 р., 261,3 тис. га); Канівський природний заповідник (1968р., 2 тис. га).

У степовій зоні — Луганський природний заповідник (1968р., 1,6 тис. га); Український степовий заповідник (1961 р., 2,8 тис. га) (філіали: Хомутівський степ, Кам'яні могили, Михайлівська цілина, Крейдяна флора); Дніпровсь-ко-Орільський природний заповідник (1990 р., 3,8 тис. га); Природний заповідник Єленецький Степ (1996р., 1,7 тис. га); Національний природний парк Святі Гори (1997 р., 40 тис. га); Біосфер-ний заповідник Асканія Нова (1921 р., 33,3 тис. га); Чорноморський біосферний заповідник

(1985 р., 46,4 тис. га); Дунайський біосферний заповідник (1998 р., 46,4 тис. га);Азово-Сиваський національний природний парк (1993 р., З тис. га); Опукський природний заповідник (1998 р., 1,6 ти-с. га); Казантипський природний заповідник (1998 р., 450 га).

В Український Карпатах — Карпатський національний природний парк (1980р.,50,3 тис. га); Національний природний парк Синевир (1989р., 40,4тис. га); Карпатський біосферний заповідник (1993 р., 57,9 тис. га); Національний природний парк Вижницький (1997р., 7,9 тис. га); Природний заповідник Ґорґани (1997р., 5,3 тис. га); Міжнародний біосферний заповідник Східні Карпати (1999 р., 208 тис. га); Національний природний парк Гуцульщина (2002 р., 32,3 тис. га).

У Кримських горах — Кримський природний заповідник(1991 р.,42тис. га);Ялтинський гірсько-лісовий заповідник (1973 р., 14,6 тис. га); Карадазький природний заповідник (1979 р., 2,9 тис. га); Природний заповідник Мис Мартьян (1973 р., 240 га); Нікітський ботанічний сад (1812р., 1000га).

За роки української незалежності проведено значну роботу по створенню нових природозаповідних об'єктів. Тепер такі об'єкти різних рангів заповідності є в усіх природних зонах і гірських районах України. Організовано перший міжнародний українсько-польсько-словацький заповідник в Карпатах. Проте тут залишається ще чимало невирішених питань. Серед них — створення нових спільних природоохоронних об'єктів з Польщею, Білорусією, Російською Федерацією та іншими країнами-сусідами. Назріла проблема створення спільного українсько-польського заповідника "Розточчя", формування нового природозаповідного фонду на межі Степу й Лісостепу в південно-західній частині України, на півночі Харківської та Луганської областей спільно з Російською Федерацією, на півночі Волинської Рівненської

областей спільно з Білоруссю, у північно-східній частині Придніпровської височини тощо. В період посилення впливу людини на природне середовище формування нових природоохоронних об'єктів набуває принципового значення.

Loading...

 
 

Цікаве