WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Монiторинг — це комплексна система спостережень, эбору, обробки, систематизацiї та аналiзу iнформацiї про стан навколишнього середовища, яка дає оцiнку i прогнозує його змiни, розробляє обгрунтованi рекомендацiї для прийнятгя управлiнських рiшень.

Система державного монiторингу навколишнього середовища на таких принципах:

• об'єктивнiсть i достовiрнiсть;

• систематичнiсть спостережень за станом навколишнього середовища та об'єктами впливу на нього;

• багаторiвневiсть;

• узгодженiсть нормативного та методичного забезпечення;

• узгодженiсть технiчного i програмного забезпечення;

• комплекснiсть в оцiнцi екологiчної iнформацiї;

• оперативнiсть проходження iнформацiї мiж окремими ланками системи та вчасне iнформування органiв державної виконанчої влади;

• вiдкритiсть екологiчної iнформацiї для населення.

Основними завданнями екологічного монiторингу є:

• органiзацiя єдиної державної системи контролю за складовими природного середовища;

• налагодження автоматизованої системи збору, обробки, узагальнення i зберiгання iнформацiї про кiлькiсть i стан природних ресурсiв (банк даних);

• оцiнка природно-ресурсного потенцiалу та можливого рiвня використання ресурсiв;

• інвентаризація джерел забруднення i вивчення ступеня антропогенного впливу на компоненти природного середовища;

• моделювання i прогноз змiн екологiчної ситуацiї та рiвня здоров'я довкiлля;

• розробка управлiнських рiшень, спрямованих на забезпечения рацiонального природокористування i сталий розвиток регiону.

Залежно вiд призначенкя здiйснюсться загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища.

Загальний монiторинг навколишнього середовища — це оптимальнi за кiлькiстю параметрiв спостереження на пунктах, об'єднаних в єдину iнформацiйно - технологiчну мережу, якi дають эмогу на основi оцiнки i прогнозування стану довкiлля регулярно розробляти управлiнськi рiшення на всiх рiвнях.

Оперативний монiторинг навколишнього природного середовища — це спостереження спецiальних показникiв у цiльовiй мережi пунктiв у реальному масштабi часу за окремими об'єктами, джерелами пiдвищеного екологiчного ризику в окремих регiонах, якi визначено як зони надзвичайної екологiчної ситуацiї, а також у районах аварiй iз шкiдливими екологiчними наслiдками, щоб забезпечити оперативне реагування на кризовi ситуацiї та прийнягггя рiшень щодо їх лiквiдацiї, створити безпечнi умови для населення.

Фоновий монiторинг навколишнього середовища це спецiальнi високоточнi спостереження за всiма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообiгом та мiграцiєю забруднювальних речовин, за реакцiєю органiзмiв на забруднення на рiвнi окремих популяцiй, екосистем i бiосфери в

25. Платежі за ресурси , їх види та нормативи.

Основою для формування нового економічного механізму забезпечення розширеного відтворення природних ресурсів, їх охорони, регулювання раціонального використання став принцип платного, компенсаційного за змістом природокористування зі створенням системи відповідних платежів.

Об'єктами плати є джерела природних ресурсів.

Плата за природні ресурси може вносити ся у вигляді спеціальних зборів, податку ( земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах.

Платежі за користування природними ресурсами є формою реалізації економічних відносин між державою або іншим власником природних ресурсів, з одного боку , і суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють їх експлуатацію ,- з іншого.

Нормативи плати за користування природними ресурсами визначаються з урахуванням їх поширення , якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, місцезнаходження, можливості переробки й утилізації відходів та інших факторів.

Види: платежі за використання водних ресурсів, плата за лісокористування, плата за земельні ресурси, плата за використання надр.

26. Платежi за забруднення та критерiї нарахування

Платежi за забруднення навколишнього середовища с складовою частиною фiнансового механiзму охорони довкiлля та рацiонального використання природних ресурсiв. Основу платежiв становлять нормативи плати за забруднення навколишнього середовища.

Втрати вiд забруднення можна класифiкувати за двома видами: економiчний i соцiальний.

Економiчнi втрати спричиняються через погiршення виробництва певних об'сктiв i втрат продукцiї; соцiальнi — як наслiдок негативного впливу на здоров'я та жи-гтсдяльнiсть людини (квороби, втрати працездатностi, велика смертнiсть).

Сучасна полiтика держав в галузi охорони навколишнього середовища вiд забруднення будусться на принципi "забруднювач платить". В цьому принципi вiдображена полiтика покладення на забруднювачiв вiдповiдальностi за всi дiї, що спричиняють шкоду навколишньому середовищу.

В системi регулювання суспiльних вiдносин в галузi охорони довкiлля плата за забруднення несе велике рiзноманiтне навантаження— стимулююче, координацiйне, контролююче.

Розмiри платежiв за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються на пiдставi лiмiтiв та фактичних обсягiв викидiв i скидів забруднювальних речовин, розмiщення вiдходiв, а також базових нормативiв плати за них i вiдповiдних регулювальних коефiцiєнтiв.

Плата за забруднення навколишнього середовища в межах установлених лiмiтiв корегується за регiонами Украни iз застосуванням коефiцiєнтiв, що враховують територiальнi екологiчнi особливостi, та коефiцiентiв iндексацiї базових нормативiв плати.

За понадлiмiтнi виквди i скиди забруднювальних речовин i розмiщення вiдходiв установлюсться пiдвищений розмiр плати на пiдставi базового нормативу плати, коефiцiснта iндексацiї, коефiцiєнтiв, що враховують територiальнi екологiчнi особливостi, i коефiцiєнтiв кратностi плати за понадлiмiтнi викиди i скиди забруднювальних речовин i розмiщення вiдходiв. У разi вiдсутностi на пiдприємствi затверджених у встановленому порядку лiмiтiв викидiв i скидiв забруднювальних речовин та розмiщення вiдходiв нормативи плати за викиди i скиди забруднювальних речовин та розмiщення вiдходiв установлюються як за понадлiмiтнi.

Платежi пiдприсмств за викиди i скиди забруднювальних речовин i розмiщення вiдходiв у межах встановлених лiмiтiв (тимчасово погоджених величин) вiдносяться на витрати виробництва, а при перевищеннi лiмiтiв провадяться за рахунок прибутку, що залишасться у розпорядженнi пiдприємств.

Крiм цього, законом також передбачено платежi за пошкодження природних ресурсiв (зниження родючостi рунтiв, продуктивностi лiсу i водоймищ) вiдповiдно до встановлених нормативiв.

Вiдповiднi платежi стягуються з пiдприсмств незалежно вiд форм власностi i вiдомчої належностi. Внесення плати за забруднения не звільняє пiдприемства вiд дотримання заходiв по охоронi навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцiй за екологiчнi правопорушення i вiд повного вiдшкодування шкоди.

27. Економічні збитки від забруднення атмосфери, їх види та методи нарахування.

Збитки ,заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Величина збитку від забруднення атмосфери За визначається за формулою:

За = f1*f2* Зd*Ma,

Де f1 – коефіцієнт , що враховує розташування джерел викиду;

f2 – коефіцієнт, що розраховує висоту викиду;

Зd – питомий збиток від викиду 1т забруднювача в атмосферу;

Ма – маса викиду в атмосферу за рік, т.

Стягнення платежів за викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря не звільняє об'єкти від відшкодування збитків за наднормативні викиди.

Наднормативними вважаються:

  • Викиди забруднювальних речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, встановлених дозволами на викид, які оформлені відповідно до діючих вимог;

  • Викиди забруднювальних речовин в атмосферу, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів утворення їх для окремих типів технологічного та іншого обладнання;

  • Викиди забруднювальних речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, у тому числі й за окремими інгредієнтами.

28. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їх види та методи нарахування.

де l – коефіцієнт водозабезпечення регіону;

Об'сми скидiв забруднювальних речовин та їх концентрацiя визначаються на пiдставi даних обстеження об'єктiв та аналiзу журналiв облiку водоспоживания, водовiдведенкя, роботи каналiзацiйних насоснiих станцiй тощо з урахуванням вимог дозволiв на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимых скидiв (ГДС). Визначенi при цьому показники включаються в розрахунковi формули.

Середню концентрацiю забруднювальних речовин у стiчних водах за перiод порушення водоохоронного законодавства визначають з усiєї сукупностi вiдiбраних i пiдданих хiмiчному аналiзу проб стiчної води i обчислюють за формулою:

Loading...

 
 

Цікаве