WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Системи збору даних та мікроконвертори - Реферат

Системи збору даних та мікроконвертори - Реферат

Реферат на тему:

Системи збору даних та мікроконвертори

Поступове ускладнення АЦП, поява багатоканальних АЦП, АЦП з вбудованим пристроєм вибірки-зберігання, АЦП зі складною цифровою частиною викликало те, що зараз існують завершені однокристальні системи збору даних, які забезпечують перетворення в цифровий код сигналів, що надходять від багатьох датчиків та передачу їх на мікроеом. Блок-схема розвитої системи збору даних наведена на рис. 18.

Рис.19 Блок-схема системи збору даних

Основу системи складає АЦП, переважно АЦП послідовного наближення. Щоб зменшити кількість корпусів ІМС, необхідних для створення системи збору даних, у схему убудовані ПВЗ та джерело опорної напруги. Для підключення до декількох джерел вхідних аналогових сигналів використовується аналоговий мультиплексор. Щоб скоротити частоту переривань головного процесора деякі системи збору даних забезпечуються оперативним запам'ятовуючим пристроєм зворотнього магазинного типу FIFO - first input - first output (першим прийшов - першим вийшов). Вимірювальний підсилювач ППК, що входить у систему, змінює свій коефіцієнт підсилення за командою від схеми управління. Це дозволяє вирівняти діапазони аналогових сигналів з різних входів.

Схема управління може включати оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), у який завантажується від головного процесора блок робочих команд. Ці команди містять відомості про те, які операційні режими використовувати, які з вхідних каналів повинні бути однопровідними, а які - поєднуватися з утворенням диференційн пар, наскільки часто та в якому порядку варто робити вибірку для кожного каналу. Вмонтований у систему збору даних цифровий таймер визначає темп перетворення АЦП.

Характерним прикладом системи збору даних є AD7581 (вітчизняний аналог - 572ПВ4), що містить 8-входовий аналоговий мультиплексор, 8-розрядний АЦП послідовного наближення, та запам'ятовуючий пристрій FIFO з організацією 8х8 біт. Інший приклад - AD1В60, що включає 8-входовий аналоговий мультиплексор, вимірювальний підсилювач із програмованим коефіцієнтом підсилення від 1 до 128, 16-розрядний АЦП на основі інтегруючого ПНЧ, ДОН, мікропроцесор, ОЗП режиму та ПЗП конфігурації. Однією з найбільш розвитих є система збору даних LM12458, яка містить 8-входовый аналоговий мультиплексор, ПВХ, 13-розрядний АЦП послідовного наближення, пам'ять типу FIFO з організацією 32х16 біт, ОЗП команд та 16-бітний цифровий таймер

Для підвищення швидкодії встановлення коефіцієнта передачі та вибірка даних може здійснюватися по кожному каналові індивідуально. Так, наприклад, 4-х канальна система збору даних AD7865 містить чотири кола масштабування вхідного сигналу та чотири пристрої спостереження/збереження, під'єднаних до мультиплексора.

Особливий клас пристроїв з аналого-цифровими перетворювачами являють собою мікроконвертори. Деякий час назад були спроби створення аналогових програмованих матриць, тобто пристроїв, що включають операційні підсилювачі та інші аналогові комірки, зв'язки між якими можна було встановити програмним шляхом. Ці спроби комерційного успіху не мали. Недавно деякі фірми, наприклад, Analog Devices, почали випуск програмованих пристроїв для перетворення аналогових сигналів, що включають багатоканальний АЦП, мікроконтролер та одно- чи двохканальний ЦАП. Такий мікроконвертор приймає аналогові сигнали, перетворить їх у цифрові коди, за програмою, яка записана в ПЗП мікроконтролера, обробляє ці коди та за допомогою ЦАП знову перетворить результати в аналогові сигнали. Поступаючись чисто аналоговоій тільки у швидкодії, така схема відрізняється великою функціональною гнучкістю та точністю. Зокрема, мікроконвертор ADu812 містить 8-канальний мультиплексор, ПВХ, 12-розрядний АЦП послідовного наближення з продуктивністю 200 кпс, два 12-розрядних ЦАП та мікроконтролер із системою команд сімейства MCS-51.

Використана література:

  1. Основы промышленной электроники/ Под ред. В.Г. Герасимова. -М.: Высшая школа, 1978.

  2. Изъюрова Г.И., Кауфман М.С. Приборы и устройства промышленной электроники. -М.: Высшая школа, 1975.

  3. Миклашевский С.П. Промышленная электроника. -М.: Высшая школа, 1973.

  4. Горбачев Г.Н., Чаплыгин Е.Е. Промышленная электроника. - М.: Высшая школа, 1988.

  5. Основы промышленной электроники/Под ред. В.Г. Герасимова. - М.: высшая школа, 1982.

  6. Гершунский В.С. Основы электроники. - К.: Вища школа, головн. из-во, 1982.

  7. Жеребцов И.П. Основы электроники. - Л.:Энергоатомиздат, 1985.

Нагорский В.Д. Электроника и электрооборудование. - М.: Высшая школа, 1986.

Loading...

 
 

Цікаве