WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Борис Євгенович Патон та Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Біографія вченого та історія інституту - Реферат

Борис Євгенович Патон та Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Біографія вченого та історія інституту - Реферат

Борису Євгеновичу притаманне глибоке розуміння ролі й місця науки у вирішенні гуманітарних проблем розвитку суспільства. Приділяючи велику увагу розробці й впровадженню сучасних технологій у виробництво, він одночасно добивається здійснення обґрунтованих наукових оцінок їх впливу на навколишнє середовище і людину. Під його керівництвом великі колективи вчених Академії виконали прогнозні оцінки негативних екологічних та соціально-економічних наслідків великомасштабних осушувальних та зрошувальних меліорацій в Україні, інтенсивної хімізації сільського господарства, перекидання частини стоку річок Дунаю та Дніпра.

Принципову позицію Б.Є. Патон зайняв і у питанні будівництва атомної електростанції у районі Чорнобиля.

На жаль, відомі всьому світу події 1986 р. на ЧАЕС повністю підтвердили його застереження.

Видатні здібності Бориса Євгеновича Патона як лідера, ученого й організатора розкрилися у пам'ятні дні Чорнобильської трагедії.

Колективи багатьох інститутів Академії наук УРСР, її Президія вже з перших днів включилися у роботу з ліквідації наслідків катастрофи. До виконання цієї роботи були залучені сотні вчених, спеціалістів Академії наук, міністерств, відомств, підприємств України.

Б.Є. Патон керував підготовкою пропозицій для директивних органів України і Урядової комісії СРСР.

Пізніше, у вересні 1997 р., він очолив новостворену при Президенті України Консультативну раду незалежних експертів з комплексного вирішення проблем Чорнобильської атомної електростанції.

У 2004–2005 рр. Видавничим домом "Академперіодика" НАН України був виданий двотомник "Чорнобиль 1986–1987" (том І — "Документи і спогади"; том ІІ — "Участь установ НАН України у подоланні наслідків катастрофи"). Наведені у цій капітальній праці документи об'єктивно і досить повно відображають роль Академії наук УРСР і самовіддану працю колективів інститутів під керівництвом її президента.

Завдання, поставлені президентом, успішно виконуються і зараз колективом багатьох інститутів Академії. У Чорнобилі постійно працює колектив Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, а також експедиції багатьох інших інститутів НАН України.

Після розвалення Радянського Союзу і створення незалежної України в умовах довготривалої економічної та фінансової кризи, яка не обминула й Академію, президент НАН України зумів зберегти Академію, її основні наукові школи.

Вдалося на законодавчому рівні закріпити статус Академії як вищої наукової державної організації, зберегти принципи її академічного самоуправління, здійснити перебудову її структури відповідно до нових умов, скерувати фундаментальні та прикладні дослідження на вирішення невідкладних завдань будівництва держави.

Визначені нові пріоритети в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Створено ряд нових інститутів і центрів соціогуманітарного профілю.

У деяких напрямах математики, інформатики, механіки, фізики та астрономії, матеріалознавства, хімії, молекулярної й клітинної біології, фізіології вдалося зберегти світовий рівень досліджень. Зростає внесок учених Академії у розвиток фундаментальних і прикладних досліджень в Україні. Створені нові технології, матеріали, обчислювальна техніка, знайдені нові родовища корисних копалин тощо.

Створені й успішно працюють інститути економіки та прогнозування, економіко-правових досліджень, проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, регіональних досліджень, демографії та соціальних досліджень, українознавства ім. І. Крип'якевича, сходознавства ім. А.Ю. Кримського, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, соціології, української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського та ряд інших відділень, інститутів і центрів.

Інститути Академії беруть активну участь у розробці інноваційних програм розвитку економіки України, у дослідженні її історії, культури, мови.

Удосконалюється організація фундаментальних і прикладних досліджень, визначені пріоритети у розвитку окремих наукових напрямів і міждисциплінарних досліджень. Серед них програма "Наносистеми, наноматеріали і технології", "Сенсорні системи", "Інтелектуальні інформаційні технології", "Воднева енергетика", "Енергозбереження", "Проблеми демографії і розвитку людстватощо.

Успішно виконаний великий комплекс досліджень і розробок технології, обладнання і матеріалів за програмою "Ресурс", яку очолює Б.Є. Патон. У планах Академії передбачається подальший розвиток цих робіт.

Борис Євгенович постійно піклується про наукову молодь, залучення талановитих молодих людей у науку, про їх фінансову підтримку і поліпшення умов життя. Фінансуються молодіжні наукові проекти, будуються і реконструюються гуртожитки для аспірантів.

Багато зусиль Б.Є. Патон докладає для збереження і розвитку міжнародного наукового співробітництва, зовнішньоекономічних зв'язків з діловими партнерами зарубіжних країн.

Учені України беруть участь у виконанні багатьох міжнародних програм. Проводяться спільні конкурси наукових проектів з Українським науково-технологічним центром, Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним науковим фондом, Сибірським відділенням Російської академії наук.

Б.Є. Патон — один з ініціаторів створення і збереження спільного наукового простору в рамках Співдружності Незалежних Держав. У 1993 р. була створена Міжнародна асоціація академій наук (МААН), яка об'єднала національні академії 15 країн Європи й Азії. Борис Євгенович — беззмінний президент цієї асоціації. Під його керівництвом працює Наукова рада МААН з нових матеріалів.

Академік Б.Є. Патон — почесний президент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу, Міжнародної академії технологічних наук, почесний член Міжнародної академії наук, освіти та мистецтв, Міжнародної астронавтичної академії, іноземний член академій та науково-технічних товариств багатьох країн. Десятки вітчизняних і зарубіжних університетів обрали академіка Б.Є. Патон почесним доктором, у тому числі Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Санкт-Петербурзький державний технічний університет, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Московський державний фізико-технічний університет та ін.

Б.Є. Патон провадив і продовжує провадити велику громадську роботу. Його багато разів обирали депутатом Верховної Ради СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР, членом Президії Верховної Ради УРСР, членом Центрального комітету КПРС і Комуністичної партії України, він був керівником і членом різних високих комітетів і комісій. Перелік його посад вражає. Він успішно працює на цих посадах завдяки глибокому почуттю особистої відповідальності перед державою, народом, власною совістю.

Крім того, він відзначається надзвичайною організованістю, діловитістю, винятковою здатністю безпомилково схоплювати головне, миттєво приймати правильне рішення.

Допомагає йому нести цю важку ношу хороша фізична форма, яку він досі зберіг завдяки активному способу життя, регулярним й захоплюючим заняттям спортом — тенісом, водними лижами, плаванням.

Президент Російської академії наук академік Ю.С. Осипов довгі роки товаришує й співробітничає з Б.Є. Патоном. Характеризуючи Бориса Євгеновича, він сказав: "Життя Б.Є. Патона — в науці, у сфері організацій наукових досліджень і практичної реалізації наукових досягнень, його громадська й державна діяльність — воістину великий подвиг в ім'я розвитку науки, в ім'я майбутнього." За величезні заслуги перед наукою і державою Б.Є. Патон удостоєний високих звань двічі Героя Соціалістичної Праці, Героя України. Він — кавалер чотирьох орденів Леніна, орденів Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, орденів Держави, князя Ярослава Мудрого IV і V ступенів, орденів Російської Федерації "За заслуги перед Вітчизною" ІІ ступеня і "Пошани", ордена Франциска Скорини Республіки Білорусь, "Ордена Честі" Грузії, ордена "Достик" Республіки Казахстан і багатьох інших нагород країн СНД.

Б.Є. Патон — лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки. Він нагороджений золотими медалями ім. М.В. Ломоносова, С.І. Вавілова, С.П. Корольова, Срібною медаллю ім. А. Ейнштейна ЮНЕСКО та багатьма іншими нагородами й відзнаками.

Борис Євгенович відданий Науці, Інституту, Академії, Вітчизні.

Сьогодні не можна уявити Інститут електрозварювання і Національну академію наук без Б.Є. Патона. Його житейська мудрість, багатющий досвід, міжнародний авторитет у науці й суспільстві дали змогу зберегти науковий потенціал України.

Борис Євгенович Патон — лідер, боєць, творча особистість, глибоко порядна й добра людина, йому притаманна фантастична енергія і працездатність, він має величезний досвід, глибокі знання в багатьох галузях, здатний постійно вчитися. У нього широка натура, гострий аналітичний розум, він демократичний, доброзичливий, відкритий для спілкування, доступний, завжди готовий підтримати людину в біді, допомогти їй.

Символічно, що Борис Євгенович народився у день заснування Національної академії наук України. У 1998 р. на святкуванні 80-річчя Академії та її президента величезний зал палацу "Україна" овацією зустрів повідомлення про присвоєння Б.Є. Патону, першому в державі, звання Героя України.

Академік НАН України І.К. ПОХОДНЯ


 
 

Цікаве

Загрузка...