WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Борис Євгенович Патон та Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Біографія вченого та історія інституту - Реферат

Борис Євгенович Патон та Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Біографія вченого та історія інституту - Реферат

Вже накопичений багатющий досвід — проведено понад 20 тисяч операцій на людині. Спосіб зварювання живих тканин використовується у клініках Києва, одинадцяти областей України, освоюється у клініках Москви, Санкт-Петербурга, опробовується в країнах далекого зарубіжжя. Досягнуто скорочення часу хірургічних операцій, зменшена вірогідність післяопераційних ускладнень, скоротилася втрата крові. Комплекс робіт зі зварювання живих тканин, виконаний під керівництвом і за активною творчою участю Б.Є. Патона, удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки.

Б.Є. Патон приділяє велику увагу міжнародній діяльності інституту та його науковців. Інститут електрозварювання є постійним членом Міжнародного інституту зварювання (МІЗ) та Європейської зварювальної федерації (ЄЗФ). Спільні наукові проекти, обмін делегаціями й спеціалістами, публікація результатів досліджень у престижних зарубіжних виданнях, проведення міжнародних конференцій, підготовка висококваліфікованих кадрів, продаж ліцензій на матеріали, обладнання, технології, організація міжнародних виставок і участь науковців інституту в них — далеко неповний перелік діяльності інституту. Під керівництвом Бориса Євгеновича видаються і перекладаються англійською мовою журнали "Автоматичне зварювання", "Сучасна електрометалургія", "Технічна діагностика і неруйнівний контроль".

Це дозволяє донести до світової науково-технічної громадськості інформацію про результати досліджень і нові розробки інституту.

В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона виросли десятки і сотні талановитих учених та інженерів. Серед патонівців багато академіків і членів-кореспондентів НАН України. Співробітники інституту захистили понад 130 докторських і 700 кандидатських дисертацій. Багато робіт, про які йшлося вище, — праця великого і дружного колективу. Його згуртуванню великою мірою сприяють особисті якості його керівника — Бориса Євгеновича Патона.

Одним з основних принципів, закладених Є.О. Патоном при створенні інституту і розвинених Б.Є. Патоном, є здійснення цілеспрямованих фундаментальних досліджень і тісний зв'язок науки з виробництвом. Цей принцип наполегливо втілювався в життя протягом всієї майже 75-річної історії інституту.

Наукові відділи інституту, конструкторськийвідділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальне виробництво, дослідні заводи створювались протягом всього існування інституту — це невід'ємні ланки системи організації досліджень і втілення їх результатів у виробництво. Реалізація цієї системи дала змогу створити унікальні конструкції, обладнання, матеріали, технології, впровадження яких справило великий вплив на розвиток багатьох галузей промисловості: машинобудування, суднобудування, ракетно-космічний комплекс, авіабудування, енергетику, гірничопромисловий комплекс, металургію та хімічне виробництво, створення систем трубопровідного транспорту, будівельну індустрію.

Самовіддана праця колективу високо оцінена державою. Інститут нагороджено орденами Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, багато співробітників інституту відзначено орденами і медалями СРСР і України.

Дев'ять робіт, у виконанні яких брали участь співробітники інституту, удостоєні Ленінських премій в галузі науки і техніки, 24 — Державних премій СРСР, 34 — Державних премій УРСР й України.

Багатолітня самовіддана праця колективу інституту під керівництвом Бориса Євгеновича Патона отримала світове визнання.

У 1962 р. Б.Є. Патон був обраний дійсним членом (академіком) Академії наук СРСР за спеціальністю "Металургія і технологія металів". Того ж року вчені Академії наук УРСР обрали його президентом Академії наук УРСР — нині Національної академії наук України. Глибоке розуміння ролі науки в суспільстві, її цілей і завдань, високий міжнародний авторитет ученого, відданість науці, невичерпна енергія й високі моральні якості, громадсько-політична діяльність, досвід керівництва великим науковим колективом стали вирішальними аргументами при обранні Бориса Євгеновича на посаду президента Академії наук УРСР. Відтоді він протягом 46 років очолює цю провідну наукову організацію України. Згідно зі статутом Академії вибори її президента проводяться кожні п'ять років, і Борис Євгенович дев'ять разів переобирався на цю посаду.

На цьому відповідальному посту ще глибше розкрився його талант організатора науки. Під його керівництвом розроблена структура Академії наук, новий статут, спрямований на найраціональніше використання наукових сил і засобів, концентрацію їх на розв'язання найважливіших фундаментальних проблем науки, які мають вирішальне значення для економіки країни.

За ініціативою Б.Є. Патона і за його активної підтримки в системі Академії наук УРСР були створені десятки нових інститутів і організацій, які розширяли і поглиблювали дослідження у найважливіших наукових напрямах.

Він постійно добивається чіткого визначення наукового профілю кожного інституту, піклується про те, щоб кожен з них став провідним у своєму напрямі в республіці, державі, світі. Він вживає енергійних заходів, щоб усі академічні інститути мали сучасну матеріально-технічну базу. Організовує масове будівництво житла для працівників Академії, створює цілий новий район у Києві — Академмістечко.

Академія наук республіки стає головним центром країни, де широким фронтом здійснюються дослідження з актуальних природознавчих, технічних, соціогуманітарних наук. Установи Академії займають гідні позиції в окремих розділах математики, теоретичної фізики, фізики твердого тіла і низьких температур, у радіофізиці та радіоастрономії, матеріалознавстві, кібернетиці й обчислювальній техніці, нейрофізіології, молекулярній біології, мікробіології і вірусології, генній інженерії та в інших галузях знань.

В Академії створюється унікальна й потужна дослідно-виробнича база, розвиваються нові форми зв'язку науки з виробництвом.

Борис Євгенович прагне організувати академічні установи в основних регіонах країни. У 1965 р. за його ініціативою у Донецьку створено академічний науковий центр та відкрито університет. Згодом створені й успішно діють інші наукові центри АН УРСР: Західний (Львів), Південний (Одеса), Північно-Східний (Харків), Придніпровський (Дніпропетровськ) і Кримський (Сімферополь), Наукові центри виконують функції регіональних міжгалузевих органів координації наукової діяльності.

У 1963 р. Б.Є. Патона обирають членом Президії АН СРСР. Робота на цьому посту дала йому можливість ознайомитися з діяльністю інститутів АН СРСР, вивчити досвід роботи Президії академії та її відділень. Між Борисом Євгеновичем і президентом АН СРСР академіком Мстиславом Всеволодовичем Келдишем установилися довірливі ділові стосунки, творчі зв'язки, які переросли у дружбу й взаємну повагу.

Добрі ділові стосунки склались і з головою Державного комітету СРСР з науки і техніки В.О. Кириліним, президентами АН СРСР А.П. Александровим, Г.І. Марчуком, Ю.С. Осиповим, із засновником і першим головою Сибірського відділення АН СРСР М.О. Лаврентьєвим і багатьма іншими ученими. Це допомагало організувати співробітництво вчених України з ученими Москви, Ленінграда, Новосибірська й інших регіонів РРФСР і союзних республік і, безперечно, сприяло розвитку науки в Україні. З їх допомогою вирішувались важливі питання розвитку окремих напрямів, створення міжгалузевих науково-технічних комплексів, розвивалося міжнародне науково-технічне співробітництво.

Тісна співпраця АН УРСР, АН СРСР, Державного комітету з науки і техніки, академій наук союзних республік сприяла розвитку в Україні багатьох нових наукових напрямів, створенню нових інститутів, інженерних центрів, зміцненню міжнародного авторитету Академії наук України.

Борис Євгенович ініціював створення великих комплексних науково-технічних програм в інтересах окремих галузей промисловості, транспорту, зв'язку й сільського господарства. Виконуючи ці програми, вчені Академії зробили вагомий внесок безпосередньо у вирішення актуальних проблем розвитку економіки країни. Ця форма організації наукової діяльності отримала загальне визнання.

Він був організатором ряду наукових рад. У 1966 р. Борис Євгенович очолив Наукову раду СРСР з проблеми "Нові процеси зварювання і зварні конструкції". Рада об'єднала вчених і спеціалістів Радянського Союзу й ефективно діяла з 1958 до 1991 р.

У 1972 р. за ініціативою Бориса Євгеновича створена Міжнародна науково-технічна рада країн-членів РЕВ з проблем зварювання. Завдяки діяльності ради, яка успішно працювала до 1992 р., багато наукових і технічних установ країн-членів РЕВ вийшли на сучасний рівень досліджень і зробили великий вплив на розвиток зварювання у своїх країнах.

Б.Є. Патон за порадою М.В. Келдиша організував Наукову раду при Президії АН СРСР з проблеми "Нові процеси одержання і обробки металевих матеріалів", яка об'єднала вчених академічних установ зі спеціалістами багатьох інших відомств і сприяла розвитку науки про матеріали в АН СРСР, РАН і НАН України. Багато учених-матеріалознавців і металургів, які активно працювали в цій раді, за рекомендацією Бориса Євгеновича були обрані в Академію наук СРСР і Російську академію наук і зробили великий внесок у розвиток науки про матеріали.

Loading...

 
 

Цікаве