WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Борис Євгенович Патон та Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Біографія вченого та історія інституту - Реферат

Борис Євгенович Патон та Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Біографія вченого та історія інституту - Реферат

Під його керівництвом виконаний великий комплекс фундаментальних і прикладних досліджень у галузі статичної і циклічної міцності зварних з'єднань, їх опору крихким і утомним руйнуванням, працездатності в умовах низьких температур.

Створено ряд надзвичайних споруд. Це, насамперед, унікальний суцільнозварний міст імені Є.О. Патона через Дніпро. Принципи, підходи та конструктивно-технологічні рішення, що були відпрацьовані під час його проектування і спорудження, відкрили дорогу широкому використанню зварювання у мостобудуванні. Цей міст здобув визнання Американського зварювального товариства як визначна зварна конструкція ХХ століття. Досвід будівництва мосту імені Є.О. Патона був використаний при зведенні мостів через Дніпро в Києві (Південного, Московського, Гаваньського, Подільсько-Воскресенського, автодорожнього й залізничного мостів) і у Дніпропетровську і Запоріжжі, а також мосту через річку Смотрич у Кам'янці-Подільському.

Яскравим прикладом нового підходу до спорудження зварних конструкцій високої заводської готовності є створення технології розгортання рулонованих резервуарів для збереження нафти і нафтопродуктів, завдяки якій у короткий термін була розв'язана проблема відбудови резервуарного парку країни, зруйнованого в роки Другої світової війни.

Разом з науково-дослідним і проектним інститутом "Укрпроектстальконструкція" були розроблені проекти і технології будівництва, які успішно реалізовані при зведенні унікальних телевізійних веж у Києві, Санкт-Петербурзі, Єревані, Тбілісі, Вітебську, Харкові. До визначних зварних конструкцій належить і монумент "Вітчизна-мати" у Києві.

Оцінка міцності конструкцій, які мають експлуатаційні дефекти, визначення і подовження залишкового ресурсу таких конструкцій посідають особливе місце у здійснюваних Інститутом електрозварювання дослідженнях. Б.Є. Патон є ініціатором і науковим керівником цільової науково-технічної програми "Проблеми ресурсу та безпечної експлуатації конструкцій, споруд і машин". До виконання цієї програми залучено багато академічних інститутів, вищих навчальних закладів, галузевих інститутів і велика кількість промислових підприємств. Отримані важливі науко-технічні та практичні результати зі створення методичних основ, технологій, методів і способів оцінки й подовження ресурсу конструкцій.

Велика увага приділяється розвитку методів неруйнівного контролю якості та діагностики. Створені автоматизовані установки для ультразвукового контролю зварних з'єднань труб великого діаметра, корпусів бурових доліт, вузлів енергетичних установок, зварних з'єднань з легких сплавів і неметалевих матеріалів. Розвиваються дослідження із застосуванням низькочастотних ультразвукових хвиль і використанням безконтактного введення акустичних хвиль в об'єкти.

Уперше в Україні створені системи неперервного моніторингу зварних конструкцій, до яких ставляться підвищені вимоги безпеки експлуатації.

Створені методики прогнозування механічних властивостей, ресурсу безпечної експлуатації зварних з'єднань і вузлів при наявності в них тріщиноподібних дефектів і деградації матеріалів у процесі експлуатації.

В інституті впродовж багатьох років здійснюються дослідження з матеріалознавства. Розробляються нові конструкційні матеріали, технології їх виробництва, досліджується зв'язок "склад — структура — властивості" стосовно матеріалів різного призначення. Інститут електрозварювання став великим матеріалознавчим центром, де працюють і проводять найскладніші матеріалознавчі дослідження висококваліфіковані спеціалісти з фізики металів, металознавства, електронної мікроскопії, мас-спектроскопії, Оже-спектрометрії, аналізу газів у металах і зварних швах, рентген-спектрального елементного аналізу тощо.

У 1954 р. Б.Є. Патон очолив дослідження з використання електрошлакового процесу для покращення якості металів і сплавів. У результаті з'явився принципово новий напрям у металургії — електрошлакова переплавка, яка за короткий час знайшла широке застосування і отримала світове визнання. Ліцензії на цей процес придбали фірми багатьох країн світу. Він використовується для покращення властивостей жароміцних, нержавіючих, інструментальних, шарикопідшипникових й інших сталей та спеціальних сплавів. Метал електрошлакової переплавки застосовується зараз у виробництві потужних турбін, валків прокатних станів, посудин високого тиску, запірної арматури теплових і атомних станцій, литого штампувального інструменту та інших відповідальних виробів.

Ще у 1959 р. розпочались роботи з рафінування металів і сплавів за допомогою електронного променя.

Електронно-променева плавка виявилась ефективною для підвищення якості спеціальних сталей і сплавів на основі нікелю й заліза, ефективним технологічним процесом одержання особливо чистих ніобію, титану і багатьох сплавів на їх основі.

Останніми роками успішно розвивається електронно-променева технологія одержання злитків титану.

Розроблені нові високоміцні титанові сплави, леговані алюмінієм, цирконієм, ніобієм, залізом, конструкції промислових електронно-променевих установок з проміжною ємкістю. Багато з них не мають аналогів у світовій практиці.

Розвинені спосіб, обладнання і технології плазмоводугової переплавки металів і сплавів. Можливості застосування плазмово-дугової технології особливо розширились після розробки плазмотронів змінного струму, що дозволило суттєво підвищити надійність конструкційплавильних агрегатів і джерел живлення.

Останніми роками у світовій металургійній практиці широко використовується позапічна обробка металургійних розплавів. В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона створені нові типи порошкових дротів, які містять високоактивні елементи для мікролегування, модифікації та десульфурації сталей і чавуну. Розроблені технологія і обладнання для виготовлення порошкових дротів великого діаметра.

Сьогодні метод інжекційної металургії широко застосовується на металургійних заводах України і Росії. За його допомогою оброблені десятки мільйонів тонн стальних розплавів.

В інституті успішно розвиваються дослідження в галузі паяння металів і сплавів. Нові матеріали і технології паяння широко використовуються для виготовлення гратчастих крил ракет і деталей авіаційних двигунів, космічної та бурової техніки.

У післявоєнні роки в СРСР були відкриті гігантські родовища нафти і газу. Вони знаходились головним чином у Середній Азії, Західному Сибіру, на Північному Уралі, а також в інших віддалених районах. Для транспортування нафти і газу в західні райони СРСР і закордон передбачалось будівництво потужних магістральних газо- і нафтотранспортних систем.

Під керівництвом Б.Є. Патона було розроблено технології для зварювання трубопроводів, створені унікальні оригінальні технології та обладнання для контактного зварювання неповоротних стиків труб — комплекси "Север". За допомогою контактного зварювання зварено понад 70 тисяч кілометрів трубопроводів, зокрема близько 6 тисяч кілометрів газопроводів великого діаметра в умовах Крайньої Півночі.

Була створена оригінальна технологія автоматичного зварювання неповоротних стиків труб самозахисним порошковим дротом з примусовим формуванням шва — комплекс "Стик". За допомогою цієї технології побудовано понад 10 тисяч кілометрів магістральних газо- та нафтопроводів: "Дружба", "Середня Азія — Центр", "Уренгой — Помари — Ужгород", "Хіва — Бейнеу", "Шебелінка — Ізмаїл", "Ямал — Західний кордон", "Ямал — Поволжя" та ін., а також нафтопроводи й продуктопроводи.

Професор Микола Костянтинович Байбаков — най більший авторитет у нафтогазовому комплексі країни, який у роки війни був наркомом нафтової промисловості, а потім понад 22 роки головою Держплану СРСР, говорив: "Борис Євгенович Патон як президент Академії наук України, як директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона зробив величезний вплив на прогрес нафтогазового будівництва, на розвиток нафтової та газової промисловості колишнього Радянського Союзу ... За його безпосередньої участі формувалось вітчизняне виробництво електрозварних труб ... Беззаперечний його авторитетний вплив на формування всієї зварювальної політики в нафтогазовому комплексі ... Великий внесок робить Б.Є. Патон у визначення найважливішого параметра трубопроводів — залишкового ресурсу ... Найважливіше, що всі ці технології, обладнання, зварювальні матеріали доводились на найширшого впровадження ... Не менше робиться і з перспективних технологій, вирішення наукових та інженерних проблем трубопровідних систем нового покоління, що споруджуватимуться у ХХІ ст." Борис Євгенович приділяє багато уваги реалізації досягнень сучасної науки і техніки в практичній медицині.

У 90-х роках він запропонував використовувати методи зварювання для з'єднання живих тканин і організував творчий колектив учених зварювальників і хірургів. Завдяки цій співпраці було створено новий спосіб з'єднання (зварювання) м'яких тканин. Були досліджені властивості тканин різних органів людини, створені нова зварювальна техніка і методи керування процесом зварювання, виконано математичне моделювання процесів нагрівання тканини під час проходження по ній струму високої частоти, експериментально визначені електрофізичні властивості біологічної тканини і міцність зварних з'єднань. Розроблено джерело живлення апарата електричним струмом з автоматичною системою керування, а також інструменти для зварювання різних видів біологічних тканин. Нові зразки обладнання успішно випробувані у медичних закладах.

Loading...

 
 

Цікаве