WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Значний внесок В.В. Петрова в галузь електричного зварювання - Реферат

Значний внесок В.В. Петрова в галузь електричного зварювання - Реферат

Реферат на тему:

Значний внесок В.В. Петрова в галузь електричного зварювання

Зроблене в 1802 році в Петербурзі Василем Володимировичем Петровим відкриття електричної дуги є тим вкладом російської науки у світову культуру, якому людство в першу чергу зобов'язане одним із свої видатних досягнень – електричному зварюванню.

Василь Володимирович Петров народився 8 (19) липня 1761 року у місті Обояни Курської губернії в родині священика [1].

Початкову освіту отримав вдома і в церковно-приходській школі. Потім навчався в Харківському колегіумі, після закінчення якого в 1785 році вступив до Петербурзької учительської гімназії. Після закінчення трирічного терміну навчання у гімназії В.В. Петров отримав призначення на посаду учителя фізики і математики в Барнаулі, у 1793 р. був переведений у Медико-хірургічне училище у Петербург, яке у 1795 році було реорганізовано у Медико-хірургічну академію. У Петербурзі Петров пропрацював 41 рік – до кінця життя (1834 р.). Тут він створив великий фізичний кабінет, у свій час одну із кращих фізичних лабораторій світу. Будучи високоосвіченою людиною, він володів багатьма мовами, уважно стежив за іноземною літературою і підтримував зв'язок з європейськими вченими. Прекрасний експериментатор і педагог Петров у 1801 році був призначений ординарним професором Медико-хірургічної академії, у 1803 році – обраний членом-кореспондентом Петербурзької академії наук, а у 1807 р. – академіком.

Відкриття В.В. Петровим електродугового розряду стало можливим завдяки створенню джерела постійного електричного струму. У 1799 р. А. Вольт в Італії вперше у світі побудував джерело електричного струму "вольтів стовп", який складався з різнорідних тонких металевих дисків (мідь + цинк, срібло + цинк), перекладених паперовими прокладками, змоченими водним розчином нашатирю. Через рік, у 1800 р., В.В. Петров у Петербурзі виготовив "вольтові стовпи" різного розміру, а через два роки він уже працював з найбільшим у світі, раніше небаченим "вольтовим стовпом", що складався з 4200 мідних і цинкових дисків. Цей "стовп", або батарея, як називав її В.В. Петров, була найбільш могутнім джерелом електричного струму у свій час. З цією батареєю він з великою майстерністю і працьовитістю провів безліч різних дослідів, результати яких опубліковані в книзі "Известия о Гальвани-Вольтовских опытах", виданої в 1803 р. Вперше в світі В.В. Петров у 1802 р. спостерігав дуговий розряд від побудованого ним надпотужного "вольтового стовпа". Він відзначив, що дуговий розряд є джерелом надзвичайно яскравого світла, придатного для освітлення [2, 3].

Проводячи досліди з електродами із різних металів, В.В. Петров отримав таке яскраве полум'я, „от котрого сии металлы иногда мгновенно расплавляются, сгорают также с пламенем какого-нибудь цвета и превращаются в оксид", а „когда тонкая железная проволка... сообщенная с одним полюсом огромной баттереи, будет употреблена для опыта... и поднесена к углю..., то между ними является также большое или меньше яркое пламя, от котрого... конец проволки, почти во мгновение ока, краснеет скоро расплавляется и начинает гореть с пламенем и расбрасыванием весьма многих искр по различным направлениям"[2].

У повідомленні академіка В.В. Петрова про перший розплав металів електричною дугою міститься не лише інформація про можливість такого розплаву, але і описується явище дуги, яке ми спостерігаємо при зварюванні металів. Свої праці він писав лише російською мовою – „...наипаче для пользы тех читателей, которые живут в отдаленных от обоих столиц местах и которые не имели случая приобрести нужного понятия о сих предметах" [2]. Якби ця праця, за відгуками вчених, була написана латиною або іншою іноземною мовою, вона дала б автору почесне місце поруч з видатними європейськими вченими того часу. Але В.В. Петров був істинним патріотом і вірним сином свого народу.

Спроби закордонних істориків фізики приписати відкриття електричної дуги англійському вченому Г.Деві помилкове та історично невірне. Свої досліди електричної дуги Деві опублікував в Лондоні в 1812 році в книзі „Элементы философии химии" („Elements ot Chemical Philosophy"), майже на 10 років пізніше опублікованих робіт В.В. Петрова [1].

До моменту відкриття дугового розряду електротехніка починала лише створюватися, електротехнічної промисловості не існувало. Для практичного застосування дугового розряду, насамперед, не вистачало прийнятних джерел струму для живлення дуги, досить потужних, не складних та надійних в експлуатації і, які давали недорогу електричну енергію.

Крім джерел струму, була необхідна різна електрична апаратура: вимикачі, регулятори, вимірювальні прилади, електричні проводи, кабелі та ін., а вони у той час також були відсутні.

Від відкриття В.В. Петрова до найважливішого його технічного застосування – винаходу М.М. Бенардосом дугового зварювання – пройшло близько 80 років. Відкриття Петрова значно випередило свій час.

Способи використання дуги В.В. Петрова для цілей промислового нагрівання і зварювання отримали подальший розвиток в працях М.Г. Славянова, В.П. Нікітіна, В.П. Вологдіна, К.К. Хрєнова, О.О. Алєксєєва, О.С. Гельмана, Є.О. Патона, Б.Є. Патона, В.І. Дятлова та інших [1, 3].

Висновки. В.В. Петров не тільки дослідив нове фізичне явище – електричну дугу, але і показав можливість її практичного використання для освітлення та розплаву металів.

Список літератури:

  1. Никитин В.П. Русское изобретение – электрическая дуговая сварка. Москва: Изд-во АН СССР, 1952. 140 с.

  2. Петров В.В. Известие о гальвано-вольтовых опытах, СПб., 1803.

  3. Славянов М.Г. Электрическая отливка металлов, СПб., 1892.

Loading...

 
 

Цікаве