WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розробка технології пошиття пальто для дівчаток - Дипломна робота

Розробка технології пошиття пальто для дівчаток - Дипломна робота

2. Конструкторський розділ

2.1. Конструкторська та композиційна пророка варіанту виробу

Базова конструкція (БК) – це конструкція, яка складається з основних деталей (для легкого одягу – спинка, пілочка, рукав; для поясного одягу – це переднє і заднє полотнище), розробляється для одягу певного виду та силуету, з врахуванням прибавок на вільне облягання, узгоджених з напрямком моди, властивостей матеріалу, товщини пакету матеріалів, утримує потенціал для модифікування (конструктивного моделювання), на основі якої можуть бути отримані деталі базової моделі (БМ).

На рис.2.1 показано БК у згорнутому вигляді у двох проекціях – вигляд спереду і вигляд ззаду у масштабі 1:4. До нього додається опис зовнішнього виду.

Рис.2.1. Згорнутий вигляд БК

2.2. Розробка технічного опису на модель

Технічний опис розроблений на модель №9, яка додається до захисту дипломного проекту в готовому вигляді. До складу документів технічного опису входять:

  • титульна сторінка;

  • зображення та опис зовнішнього вигляду моделі;

  • таблиці вимірів моделі в готовому вигляді;

  • специфікація лекал та деталей крою;

  • перелік матеріалів та фурнітури.

Технічний опис оформлений відповідно до вимог ВАТ „Коломийська швейна фабрика" і наданий у додатку Г.

2.3. Технічний проект

2.3.1. Характеристика методики конструювання

На даний момент існує три основних методи побудови конструкції:

1. Метод систем крою. Суть цього методу полягає в тому, що за розмірних ознак фігури людини розрахунок формул та графічних прийомів можна побудувати конструкції, до яких в подальшому вносяться зміни.

2. Метод типового проектування. Суть методу полягає в тому, що на підставі існуючих лекал базової конструкції або конструкції прототипу виконується моделювання нової конструкції.

3. Муляжний метод. Суть цього методу полягає в тому, що на манекені створюється об'ємно-просторова форма із заданими габаритами з наступним розгортанням цієї форми.

Для даної дипломної розробки я обрала метод систем крою для побудови необхідної конструкції. Конструкція моделі №9 була розроблена за „Методикою конструювання одягу ЄМКО ЦНДІШП для базового розміро-зросту 110-56" .

В додатку Д представлено конструкцію виробу в масштабі 1:1. Для отримання необхідної конструкції були використані прийоми конструктивного моделювання:

на пілочці:

виконане конічне розширення пілочки;

на спинці:

виконане конічне розширення спинки.

2.3.2. Визначення принципової схеми побудови основної технічної пропозиції для базового розміро-зросту

Для дипломного проекту розробляється ескізний проект – сукупність конструкторських документів, в яких містяться принципові схеми. На першому етапі розробки ескізного проекту визначаються вихідні дані і виконується зображення принципової схеми, на ній визначається положення та конфігурація пальто для дівчаток.

Рис.2.2 та 2.3, які наведені нижче.

Рис. 2.2. Принципова схема положення конструктивних ліній на пілочці та спинці

Рис. 2.3. Зображення принципової схема положення конструктивних ліній на двох шовному рукаві

2.3.3. Розрахунок вихідних габаритів конструкції

Конструкція базової моделі виконується на основі креслення деталей базової конструкції. Застосовують прийоми конструктивного моделювання, враховуються властивості матеріалів, для яких розроблена базова конструкція.

Розширення асортименту швейних виробів і його оновленню в більшості залежить від матеріалів з яких вони виготовляються. На виготовлення верхнього дитячого одягу використовуються матеріали з натуральних волокон, в меншій степені з штучних.

Динамічному розвитку удосконалення структур і властивостей знаходяться штучна шкіра, замш, хутро, матеріали з плівочним покриттям, трикотажні полотна і неткані матеріали. Перераховані матеріали відрізняються не тільки фізико-хімічними властивостями які визначають призначення матеріалу , але й формуючими властивостями .

По формуючих властивостях матеріали можна об'єднати в дві групи :

  • перша – трикотажні полотна , неткані матеріали ;

  • друга – штучна шкіра , хутро , замш , дубльовані матеріали та інші.

При проектуванні одягу із матеріалів другої групи не рекомендується використовувати прилягаючий силует з деталями складної форми.

Для посилення повітрообміну в виробах проектують блочки, відлітні кокетки, вистьогані товстими нитками та іглами . Для перестороги від промокання в плечевій частині рекомендується шити пати , погони.

Форма виробу досягається конструктивним шляхом :

Використання виточок , рельєфних швів , кокеток, бочків і т.д.

Об'ємна форма пілочки та спинки забезпечується виточками з плечових країв або з горловини спинки і пілочки . В рукавах передні та ліктьові краї переміщують до лінії перекату , в верхній частині рукава проектують виточку . В таких виробах рукав проектують двох - або трьох-шовними зі швом на верхній частині рукава .

В виробах з дубльованих матеріалів , штучного хутра і шкіри потрібно запобігати великій кількості швів , і при можливості розробляти конструкції без бокових швів , з цільнокроєними підбортами , одно шовними рукавами .

Основними властивостями нетканих матеріалів є розтяжність в поперечному напрямку і посадка в повздовжньому (для бавовняних матеріалів). Тому неткані матеріали застосовують в комбінаціях з іншими малоформуючими матеріалами.

Силует прямий , рукав двох-шовний і одно-шовний , комір відкладний.

При розрахунку основних параметрів деталей необхідно враховувати умовно – кінцеву деформацію у напівшерстяних нетканих матеріалів і у бавовняних нетканих матеріалів шляхом звуження деталей . Максимальне звуження деталей не повинно перевищувати 6-7% , інакше пропорції виробу порушуються.

Для забезпечення необхідної довжини виробу в процесі носіння приймають збільшений припуск на упрацювання (Уп) , а в виробах з бавовняних нетканих полотен – збільшений припуск на підгин .

При проектуванні виробів з трикотажних полотен потрібно враховувати властивості матеріалу до розтягування , еластичності матеріалу , посадку , а також особливості технологій . Передбачається посадка на різних ділянках конструкції .

Формоутворенні деталей з трикотажних полотен з великою розтяжністю передбачається за рахунок посадки по плечових і бокових краях , та в області пройми .

Прибавка по лінії грудей визначається , виходячи з групи трикотажних полотен по розтяганні у відповідності з ГОСТ 7474-75 „Вироби трикотажні верхні". Типові конструктивні прибавки по лінії грудей :

  • для джемперів – 1-4 см. ;

  • костюмних піджаків – 2-5 см. ;

  • курток і пальт – 4-6 см.

Рекомендовані розподілення конструктивної прибавки :

по спинці 25-30 % , проймі - 50-55 % , пілочці – 20 %.

При проектуванні з матеріалів з плівковим покриттям необхідно враховувати їх чутливість до проколювання іглою , погану здатність до драпіровки , невелику гігроскопічність . Випрямлення лінії низу рукава і виробу , а також відльоту коміра спрощує обробку виробу і покращує зовнішній вигляд.

Для розробки базової конструкції БМ необхідні наступні дані:

  • базовий розміро-зріст(110-56);

  • розрахунок габаритів конструкції (представлено в таблиці 2.2).

Таблиця 2.2

Розрахунок габаритів конструкції пальто дитячого

Призначення габари-ту на принциповій схемі

Назва габариту

Розміри ознаки

Величина розмірних ознак

Величина прибавок

Сумарне значення

Габарити конструк-

ції

1

2

3

4

5

6

7

ГГ1

Ширина по лінії грудей

СгIII

28

2

30

ГГ2

Ширина спинки

Шсп

12,6

2

14,6

Г1Г5

Ширина пілочки

Шпіл

11

2

13

ТТ4

Ширина по лінії талії

Ст

25,8

6

31,8

А2П5= А6П1

Ширина плеча

Шп

8,6

3

11,6

НН1, Н2Н5

Ширина виробу по лінії низу

Швир.л. низ.

60

4

64

А0Н

Довжина виробу

Двир.

61

4

65

Н5Н3, Н6Н3

Ширина рукава внизу

Шрук. вн.

26,3

3,7

30

ОН6

Довжина рукава

Друк.

41

4

45

Loading...

 
 

Цікаве