WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Штукатурні роботи - Дипломна робота

Штукатурні роботи - Дипломна робота

маяків забивають інші цвяхи. Стіни провішують за допомогою виска, рейки з виском, або рейки з рівнем (рис. 18). Висок (рис. 19 г) складається з виска (вантажу) і шнура. Діаметр виска становить не більше ніж 2 см, маса - не менш як 200 г. Шнур беруть міцний, тонкий, м'який, не менше ніж 20 м завдовжки. За допомогою виска стіни провішують так (рис. 20). Спочатку на поверхні натертим об крейду шнуром відбивають вертикальні лінії, вздовж яких установлюватимуться маяки. Крайні лінії мають бути на відстані 20...30 см від відповідного кута, а всі інші - на відстані 1,2... 1,5 м одна від одної. На крайній лівій лінії, у верхній її частині, на відстані 20...30 см від стелі забивають цвях 1 так, щоб він виступав над поверхнею на товщину майбутнього підготовчого шару штукатурки. Рис. 20. Схема провішування стіни Рис. 21. Провішування стіни за допомогою виска В бетонну поверхню цвяхи забивають у попередньо забиті дерев'яні чіпки. Приклавши до цього цвяха шнурок виска, його опускають вниз і на відстані 20...30 см від підлоги забивають цвях 2. Головка цього цвяха має торкатися шнура виска. На крайній правій лінії, на такій самій відстані від стелі на товщину підготовчого шару штукатурки забивають цвях 3. З нього також опускають висок і в нижньому куті стіни забивають цвях 4. Після цього по діагоналі стіни між цвяхами 1 і 4 та 2 і 3 натягують шнури і перевіряють, чи покриє майбутній шар штукатурки всі виступи, що є на стіні. Якщо ні, то товщину штукатурного шару збільшують, для чого забиті цвяхи витягують на потрібну відстань. Коли поверхня провішена правильно, на ній забивають потрібну кількість проміжних цвяхів. Для цього натягують шнур між 1 і 2 та З і 4 цвяхами і забивають цвяхи 5 і 6. Потім, натягуючи шнур між цвяхами, забитими на одній горизонталі, забивають потрібну кількість цвяхів на лініях майбутніх маяків (див. рис 21, цвяхи 7, 8, 9, 10, 11, 12). Головки всіх проміжних цвяхів мають торкатися натягнутого шнура. При провішуванні стін за допомогою рейки з виском, або рейки з рівнем спочатку на бокових вертикальних лініях поступово забивають по три або й більше цвяхів (див. рис. 21, цвяхи 1, 2, 3, 6 і 4). Після цього провішуванням визначають товщину майбутнього штукатурного шару і забивають решту цвяхів так, як було зазначено вище. II. 8. Улаштування марок і маяків Під час провішування поверхонь встановлюють розчинові марки. Виконують їх із гіпсу або з того розчину, яким штукатуритимуть поверхню. Для цього навколо цвяха наносять із розчину ліпки діаметром 8... 10 см. Товщина ліпка має бути на 3...5мм більшою за частину цвяха, що виступає. Коли розчин затужавіє, ліпку надають форму зрізаної піраміди в основі з розміром зрізу 4 х 4 см врівень із головкою цвяха. Верхня частина марки має бути паралельною поверхні (рис. 22). Рис. 22. Послідовність виконання марки з розчину Продуктивнішим способом при провішуванні поверхні є встановлення замість цвяхів інвентарних металевих марок(рис. 22, а).Вони не потребують попереднього обмазування розчином, а можуть безпосередньо застосовуватись для влаштування маяків. Маяки - це розчинові смуги або дерев'яні чи металеві рейки, розміщені на поверхні на відстані 1,2... 1,5 м одна від одної, які є напрямними для пересування правила або малки під час розрівнювання розчину. Інвентарні маяки встановлюють на поверхні також при механізованому нанесенні розчину за допомогою форсунок, щоб було видно, якої товщини шар розчину набризкувати. Маяки з розчинів (рис. 23) улаштовують після встановлення марок. Їх, як і марки, можна робити з гіпсу або розчину, яким штукатурять поверхню. Проте гіпсові маяки мають недоліки. Після виконання штукатурки їх обов'язково потрібно вирубати, а місця, де вони були, залаштувати розчином для того, щоб після затвердіння штукатурки на межі між маяком і штукатурним шаром унаслідок нерівномірної усадки розчинів не виникли щілини. Тому частіше і марки, і маяки виконують із того самого розчину, яким штукатурять поверхню. Маяки з розчину виконують двома способами - за допомогою дерев'яної рейки і способом натирання. В першому випадку для влаштування маяка на ряд марок, розміщених по його лінії, прикладають рейку перерізом 30 х 40 або 40 х 40 мм і притискують її спеціальними Г-подібними затискачами, які вбивають у шви цегляної кладки або "приморожують" гіпсовим розчином. Під рейку накидають розчин і зрівнюють його вздовж неї так, щоб майбутній маяк у перерізі нагадував правильну трапецію. Коли розчин затужавіє, рейки знімають, цвяхи або інвентарні марки витягують, а отвори, що утворились у маяках, закидають розчином, після чого заповнюють розчином також усі зовнішні порожнини в маяках остаточно їх затирають. При другому способі по лінії маяка між марками кельмою накидають смугу розчину, товщина якої має бути більшою за товщину марки. Після цього до марок притискують правило і, пересуваючи його вздовж нанесеної смуги розчину, натирають маяк. При цьому потрібно стежити за тим, щоб розчин не покривав верхню площину марки, що може призвести до збільшення товщини штукатурного шару. Більш продуктивним є застосування інвентарних дерев'яних або металевих маяків. Як дерев'яний маяк можна взяти пряму рейку перерізом 30 х 40 або 40 х 40 мм. Довжина рейки має бути на 20...30 см меншою від висоти приміщення або ширини стелі. Дерев'яні маяки при багаторазовому використанні під дією вологи деформуються, тому їх краще заміняти металевими. Для виготовлення металевих маяків застосовують кутикову сталь або краще дюраль розміром 25 х 25 чи 30 х 30 мм. Інвентарні маяки закріплюють на поверхні за допомогою маякоутримувачів (рис. 24), які фактично замінюють марки. Будова маякоутримувача дає змогу змінювати положення маяка відносно поверхні під час її провішування так, щоб нижня площина його була від неї на відстані товщини підготовчого шару штукатурки. При цьому горизонтальність або вертикальність маяка перевіряють відповідними пристроями. Рис. 24. Інвентарні маякоутримувачі: а - для дерев'яного маяка; б - для металевого маяка; в - положення дерев'яного маяка на поверхні; 1 - скоба; 2-- гвинти; 3 - штир; 4 - металевий маяк; 5 - шар штукатурки; 6 - дерев'яний маяк III. Фарбування поверхонь олійними фарбувальними сумішами Найширше застосування у практиці малярних робіт знаходять олійні фарби, які промисловість випускає або у вигляді густотертих фарб, які на будові доводять до малярноїв'язкості, або у вигляді фарб, готових до вживання, які перед використанням треба лише добре перемішати, щоб не було осадку. Олійними фарбувальними сумішами покривають: внутрішні і зовнішні обштукатурені, дерев'яні і металеві поверхні. Олійна фарбова плівка міцна, водо - і атмосферостійка. Вона захищає дерев'яні поверхні від гниття, металеві - від корозії, а обштукатурені - від незначних механічних пошкоджень та атмосферних впливів. Олійні пофарбування поділяються на: глянцеві і матові. Глянцеві (блискучі) пофарбування застосовують у всіх видах опоряджувальних робіт. Матові суміші використовують для
Loading...

 
 

Цікаве