WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Штукатурні роботи - Дипломна робота

Штукатурні роботи - Дипломна робота

щитки з фанери, бляхи або пластмаси (рис. 26). Рис. 26. Фарбування вікна із застосуванням захисного щитка Так само фарбують фільончасті двері, наносячи фарбу спочатку на горизонтальні бруски обв'язки, а потім на вертикальні. Після цього фарбують фільонки дверей, розтушовуючи на них фарбу вздовж волокон деревини. Щитові безфільончасті двері фарбують валиками так само, як і інші плоскі поверхні. Бокові і верхні торці дверного полотна фарбують ручниками. Фарбувати двері можна фарборозпилювачами невеликої продуктивності, пневматичними і звичайними валиками(рис. 27). Рис. 27 Фарбування щитових дверей Дерев'яні підлоги фарбують сумішами, приготовленими лише на натуральних або напівнатуральних оліфах, а також сумішами приготовленими з густотертої червонуватої вохри або з суміші вохри та залізного сурику, які створюють міцні і стійкі до витирання плівки. Фарбувальну суміш наносять фарборозпилювачем, валиком або щіткою. Працюючи щіткою, суміш спочатку наносять впоперек дощок, а остаточно розтушовують уздовж дощок. Для фарбування підлог можна застосовувати механізований валик (рис. 28). Рис. 28. Механізований валик для фарбування підлог 1 - поролоновий валик; 2 - розподільник; 3 - матеріальний бачок; 4 - важіль вмикання; 5 - ручка Він складається з матеріального бачка, розподільника, двох поролонових валиків і ручки. При закритому крані крізь спеціальний отвір бачок місткістю до 5 л заповнюють фарбою. Якщо натиснути на важіль 4, то відкриється кран і фарбувальна суміш самопливом через розподільник 2 буде надходити спочатку на верхній валик, а потім на робочий поролоновий валик 1. Під час роботи механізований валик пересувають уздовж підлоги поступально-зворотними рухами по прямих паралельних лініях. Застосування механізованого валика підвищує продуктивність праці і зменшує витрати фарби. Металеві поверхні (радіатори опалення, труби, огорожі балконів і сходових маршів тощо) після очищення від іржі та відповідної підготовки фарбують ручниками, валиками або спеціально виготовленими пристроями. Розтушовують фарби на металевих поверхнях вздовж окремих елементів виробів або конструкцій. Металева поверхня не вбирає в себе фарбувальну суміш, тому для фарбування її застосовують більш в'язку фарбувальну суміш , набираючи її на щітку в невеликій кількості і добре розтушовуючи. Металеві поверхні не вбирають фарбувальної суміші, тому під час фарбування часто виникають такі дефекти, як потьоки фарби, краплини, які довго не висихають, тощо. У разі високоякісного фарбування олійну плівку флейцюють спеціальними щітками - флейцами (флейцюють "сухою" щіткою, не набираючи на неї фарбу). Для фарбування елементів балконних і сходових огорож, виготовлених із штабової або квадратної сталі, застосовують спарений валик (рис. 29). Рис. 29. Спарений валик: 1 - ручка; 2 - скоба; 3 - колінчаста вісь. 4 - поролонові валики Він складається з двох поролонових валиків, що вільно обертаються на колінчастих осях, насаджених на одну ручку 1. Одна вісь 3 нерухомо закріплена в ручці, а друга - вільно обертається в отворі скоби 2, що дає змогу розсунути валики на товщину конструкції, яка фарбується. Осі з'єднані між собою вигнутою . пружною металевою пластинкою, при натисканні на яку великим пальцем валики розходяться. Під час роботи валики, вмочивши їх у фарбу і віджавши її надлишок, прокочують по сітці, розміщеній над бачком. Натиснувши на металеву пластинку, валики розводять, закладають у деталь, що фарбується, і, відпустивши палець, прокочують уздовж неї. Для фарбування радіаторів опалення зручніше користуватись поролоновим валиком невеликого розміру, шарнірною або фігурними щітками (рис. 30). Рис. 30. Інструменти для фарбування радіаторів: а - поролоновий валик; б - шарнірна щітка, в - фігурні щітки Розмір валика дає змогу фарбувати як зовнішню поверхню радіатора, так і внутрішню. Працюючи фігурною щіткою, її змочують фарбою, заводять між секціями радіатора і, повернувши на 90°, фарбують його внутрішні поверхні. Зовнішню поверхню можна фарбувати цією самою щіткою або ручником. Для фарбування тильного (закритого) боку труб застосовують спеціальний пристрій (рис. 31). Рис. 31. Пристрій для фарбування тильного боку труб Він складається з ручки і сталевого вигнутого полотна, до внутрішньої поверхні якого приклеєно кусок штучного або натурального хутра. Змочивши хутро фарбувальною сумішшю, пристрій пересувають уздовж труби. Передню відкриту частину труби фарбують ручником. Більш продуктивним є пристрій, за допомогою якого трубу фарбують водночас з усіх боків (рис. 32). Рис. 32. Пристрій для фарбування труб: 1 - рухома обойма; 2 - нерухома обойма; 3 - труба, 4 - затискний гвинт; 5 - шток; 6 - ручка Він складається з рухомої і нерухомої обойм, затискного гвинта, штока і ручки. Усередині рухомої обойми 1 розміщена шкурка натурального або штучного хутра, з'єднана із штоком 5. Щоб змочити її фарбувальною сумішшю, натискують на шток і вмочують у суміш. При зворотному русі штока шкурка знову заходить у середину обойми. Потім трубу 3 заводять у пристрій, який має затискний гвинт 4 та ручку 6, і пересувають його вздовж труби, фарбуючи її. При фарбуванні пристрій слід злегка повертати навколо осі труби. На фарбування за один раз 1 м2 підготовленої поверхні витрачають 80-100 г олійної суміші. При виконанні малярних робіт необхідно працювати на справних риштуваннях, помостах, драбинах і інших пристроях, виконуючи всі правила техніки безпеки при роботі на висоті, а також виконувати вимоги при виготовленні і встановленні цих пристроїв. Ручний інструмент, яким працює маляр має бути справним. Дерев'яні ручки інструменту повинні виготовлятись із твердої деревини (бук, граб, береза), вологість якої допускається не більше 12%. Вони повинні бути добре оброблені, пошліфовані і міцно з'єднані з інструментом. До початку малярних робіт у приміщення з відкритою електропроводкою потрібно вимикати струм. Малярні суміші треба готувати в спеціально виділених для цього приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Підігріваючи оліфу, каніфоль або віск, слід стежити за тим, щоб вони не розбризкувались і не загорялись. Заповнювати посудинуоліфою більше ніж на ? її об'єму, доводячи температуру оліфи до точки її кипіння, додавати розчинники в посудину, не знімаючи її з вогню, заборонено. Користуватись для фарбування внутрішніх поверхонь свинцевими білилами або фарбами, що виготовлені на їх основі, а також застосовувати бензол і етилірований бензин для розведення фарб заборонено. Після роботи і перед їжею обов'язково треба добре вимити руки. При фарбуванні внутрішніх поверхонь олійними фарбами треба забезпечити штучну або природні вентиляцію приміщення, але без протягів. При пневматичних засобах фарбування поверхонь, а також при роботі з мастиками, клеями і лакофарбовими матеріалами, в яких містяться токсичні леткі речовини, робітники повинні бути забезпечені респіраторами відповідного типу і захисними матеріалами. Випалювати стару олійну плівку паяльними
Loading...

 
 

Цікаве