WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Контактні системи батарейного запалювання - Реферат

Контактні системи батарейного запалювання - Реферат

сукупність чотирьох приладів: переривника струму низької напруги, розподільника струму високої напруги, відцентрового і вакуумного регуляторів випередження запалювання, об'єднаних в одному корпусі 18. Крім того, на переривнику-розподільнику встановлені конденсатор 27 і октан-коректор. Переривники-розподільники автомобільних карбюраторних двигунів відрізняються один від одного конструкцією окремих деталей і розмірами. Переривник служить для розмикання в потрібний момент ланцюга низької напруги. У корпусі 18 закріплений нерухомий диск 12, у гнізді якого є кульковий підшипник 22 - опора рухомого диска 10, розташованого над диском 12. На диску 10 установлений кронштейн 31 (рис. 3, д) з контактом. Кронштейн закріплений на диску гвинтом 33. Нерухомий контакт 9 (рис. 3, а) з'єднаний з масою, а рухомий важіль 8 з контактом і пластинчастою пружиною 7 ізольовані від неї. Під дією пружини 7 контакти переривника замикаються, а при нахиленні виступу обертової кулачкової шайби 28, закріпленої на валику 17, на текстолітовий виступ 34 (рис. 3, д) важеля 8 (рис. 3, а) - розмикаються. Кількість виступів шайби 28 дорівнює числу циліндрів двигуна. Зазор між контактами переривника в розімкнутому стані повинний бути 0,35...0,45 мм. Його регулюють при відпущеному гвинті 33, повертаючи кронштейн 31 навколо осі 32 ексцентриком 35. Відцентровий регулятор автоматично змінює кут випередження запалювання в залежності від частоти обертання колінчатого вала двигуна. При збільшенні частоти обертання грузики 13 (мал. 3, б і в), встановлені на осях 29, під дією відцентрових сил розсовуються і через пластину 11, у прорізі якої входять штифти 30 грузиків, повертають кулачкову шайбу 28 відносно валика 17 вбік його обертання. Тому розмикання контактів переривника відбувається раніше, і кут випередження запалювання збільшується. При зменшенні частоти обертання колінчатого вала пружини 20 повертають грузики 13 і кулачкову шайбу 28 у колишнє положення і кут випередження запалювання зменшується. Вакуумний регулятор автоматично змінює кут випередження запалювання в залежності від навантаження двигуна. Октан-коректором вручну за допомогою гайок 21 (рис. 3, а) змінюють кут випередження запалювання відповідно до октанового числа палива. Розподільник струму високої напруги складається з ротора 5 з струморозношувальною пластиною 6, встановленою у визначеному положенні на кулачковій шайбі 28, і кришки 1, закріпленої двома пружинними скобами 15. Струм з котушки запалювання по проводу високої напруги надходить через вивід 2 і вугільний контакт 4 на струморозношувальну пластину 6 ротора 5. Ротор, обертаючись разом з валиком 17, по черзі підводить пластину 6 до бічних електродів виводів 3, і струм високої напруги, пробиваючи зазор між пластиною і бічними електродами, надходить до свіч запалювання. Свіча запалювання складається з ізолятора 1 (рис. 4) у зборі з контактним стержнем 2 і центральним електродом 7, корпуса 4 з бічним електродом 8 і гайки 10. Герметизація між ізолятором 1 і корпусом 4 здійснюється прокладкою 5. Рис. 4. Свіча запалювання: 1 - ізолятор; 2 - контактний стержень; 3 - струмопідвідний склогерметик; 4 - корпус; 5 - прокладка; 6 - ущільнювальне кільце; 7 - центральний електрод; 8 - бічний електрод; 9 - тепловий конус (спідниця); 10 - гайка для приєднання проводу високої напруги Корпус 4 свічі виготовляється зі сталі і має різьблення для вкручування в головку циліндрів. Верхня частина корпуса виконана у формі шестигранника під ключ. Зазор між електродами свічі повинний бути 0,7...0,8 мм. Для кожної моделі двигуна застосовуються свічі відповідного розміру і теплової характеристики. Вмикач запалювання являє собою контактний пристрій, що дозволяє замикати і розмикати ланцюг низької напруги. Розташовано вмикач на щитку приладів у кабіні. З метою підвищення надійності роботи системи запалювання на сучасних багатоциліндрових автомобільних двигунах, що працюють з підвищеним ступенем стиску і з великою частотою обертання колінчатого вала, застосовують контактно-транзисторну систему запалювання (мал. 5). Принципова відмінність цієї системи запалювання від батарейного запалювання полягає в тому, що між переривником 1 і первинною обмоткою 3 котушки запалювання встановлені транзистор 2, що працює як підсилювач струму. При включеному запалюванні і замкнутих контактах переривника 1 база Б транзистора 2 з'єднана з масою і струм керування транзистором йде по ланцюзі: клема (+) акумуляторної батареї 7 - вмикач запалювання 6 - первинна обмотка 3 котушки запалювання - емітер Е транзистора 2 - база Б транзистора 2 - контакти переривника 1 - маса - клема (-) акумуляторної батареї 7. Струм у цьому ланцюзі невеликий (0,3...0,8 А). Транзистор 2 "відкривається", і основний струм низької напруги, минаючи контакти переривника 1, йде по ланцюзі: клема (+) акумуляторної батареї 7 - вмикач запалювання 6 - первинна обмотка 3 котушки запалювання - емітер Э транзистора 2 - колектор К транзистора 2 - маса - клема (-) акумуляторної батареї 7. Рис. 5. Принципова схема контактно-транзисторної системи запалювання: 1 - переривник; 2 - транзистор; 3 - первинна обмотка котушки запалювання; 4 - вторинна обмотка котушки запалювання; 5 - свіча запалювання ; б - вмикач запалювання; 7 -акумуляторна батарея; Б - база транзистора; К - колектор транзистора; Е - емітер транзистора. Опір переходу емітер - колектор малий, тому при відкритому транзисторі струм, що проходить по первинній обмотці 3, у працюючого двигуна досягає 3 А. При розмиканні контактів переривника 1 у ланцюзі керування транзистором 2 струм зникає і транзистор переходить у режим "закритий". Струм низької напруги переривається, і у вторинній обмотці 4 котушки запалювання індукується е. р. с. високої напруги. Момент запалювання встановлюють, дотримуючись такої послідовності операцій (на прикладі двигуна ЗМЗ-53). Знімають кришку розподільника і ротор. Перевіряють зазор між контактами переривника і при необхідності регулюють його. Ставлять ротор на місце. Поршень першого циліндра переводять у в. м. т. такту стиску, для чого закривають пробкою отвір під свічу першого циліндра і повільно обертають колінчатий вал двигуна пусковою рукояткою, поки поршень не виштовхне пробку з отвору. Продовжують обертати вал, поки риска на шківі 1 (рис. 6) не дійде до центральної риски покажчика 2 . Приєднують переносну лампу (потужністю не більш 3 Вт) одним проводом до корпуса двигуна, а іншим до клеми низької напруги на розподільнику запалювання. Включають запалювання і послабляють гайку кріплення привода розподільника запалювання. Обережно повертають корпус привода розподільника проти годинникової стрілки до загоряння лампи. Утримуючи корпус розподільника від провертання, затягують гайку кріплення привода розподільника, ставлять кришку і центральний провід на місце, приєднують трубку до вакуумного регулятора. Перевіряють правильність приєднання проводів до свіч, починаючи з першого циліндра, вивід якого на кришці відзначений цифрою 1. Уточнюють установку моменту запалювання за допомогою октан-коректора. Для цього прогрівають двигун до температури рідини в системі охолодження 80...90 °С. Потім, рухаючи по рівній дорозі, різко натискають до відказу на педаль дросельної заслінки і розганяють автомобіль на прямій передачі до 60 км/год. Якщо при цьому детонація незначна, зникаюча при швидкості 40...45 км/год, момент запалювання встановлений правильно. При сильній детонації потрібно обертанням гайок октан-коректора повернути корпус розподільника по годинній стрілці, зменшивши кут випередження запалювання. Рис. 6. Установка запалювання на двигуні ЗМЗ-53: 1 - шків; 2 - покажчик Список літератури: 1. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. - К.: Вища шк., 1994. - (У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. - 342 с; Кн. 2: Організація, планування і управління. - 383 с; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. - 599 с. 2. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. - К.: Мінтранс України, 1998. -16 с. 3. Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004.-492 с. 4. Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного оборудования. - М.: ЦНИИМЗ, 1979. - 237 с. 5. Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ, 2005. - 30 с.
Loading...

 
 

Цікаве