WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Призначення, класифікація та особливості конструкції поворотних пристроїв ЛТЗ - Реферат

Призначення, класифікація та особливості конструкції поворотних пристроїв ЛТЗ - Реферат

автономними керуваннями, що можуть блокуватися в нейтральному положенні керованих коліс; керування ними включається тільки при необхідності маневрування автопоїздів на обмежених площах, при поворотах з малими радіусами і при русі заднім ходом. По способу керування поворотом причіпних ланок їхні поворотні пристрої розділяються на два типи: з керованими осями; з керованими колесами. У конструкціях поворотних пристроїв з керованими ходовими осями вони разом з колесами повертаються щодо рами причепа навколо вертикальних осей (поворотне коло, шворінь), що проходять через їхні середні точки (точка О1 на схемі рис. 1, б і точка О2 на схемі рис. 1, д). У конструкціях поворотних пристроїв з керованими колесами поворот причепа чи напівпричепа здійснюється за допомогою повороту коліс щодо їхньої ходової осі і рами причепа. Керовані колеса встановлюються на цапфах, шарнірно з'єднаних з балкою осі, і повертаються за допомогою спеціального привода, що з'єднує їх з задаючими механізмами. Поворотні пристрої подібного типу іноді називають поворотними пристроями з керованими колесами автомобільного типу і для їхнього виготовлення часто використовують балки передніх керованих мостів вантажних автомобілів чи їхні деталі. За числом і розташуванням керованих осей поворотні пристрої розділяються на наступні види: з однією,передньою чи задньою віссю; з декількома передніми чи задніми осями (візками); із всіма осями (візками). Схема 1 За типами приводів керування, тобто за типами механізмів, що здійснюють поворот коліс чи осей пропорційно зміні задаючих параметрів, розрізняють поворотні пристрої механічного і гідромеханічного типів. Приводи керування механічного типу (наприклад, приведені на рис. 1) здійснюють "твердий" кінематичний зв'язок керованих коліс чи осей з органами, що задають поворот, (дишлем, рамою тягача і т.д.). Приводи механічного типу одержали найбільше поширення. У механічних приводах керування поворотом коліс чи ходових осей здійснюється важільно-стрижневими механізмами з рівнобіжними і перехресними трубчастими і тросовими тягами чи поворотними валами. Механічні приводи керування особливо великовантажних і довгобазних причепів, напівпричепів і розпусків іноді являють собою досить складні системи з великим числом шарнірних з'єднань. На причепах і напівпричепах, ваговозах, на довгоподібних напівпричепах-фермовозах і багатьох спеціальних причепах з метою розвантаження і полегшення деталей застосовуються приводи керування гідромеханічного типу без підсилювачів чи з підсилювачами. У гідромеханічних приводах керування без підсилювачів використовується гідрооб'ємна передача. Гідрооб'ємні приводи керування з погляду кінематичного зв'язку і навантаженості є аналогами механічних приводів і створюють "твердий" кінематичний зв'язок. При "твердому" зв'язку деталі привода навантажуються силами, необхідними для повороту коліс чи ходових осей. Поняття "твердого" кінематичного зв'язку є відносним, тому що в реальних пристроях завжди наявні пружні деформації деталей і зазори в сполученнях механічних приводів, а також зазори чи холості ходи гідрооб'ємних передач унаслідок витоку робочої рідини чи проникання повітря в систему. Застосування підсилювачів у приводах керування поворотних пристроїв дозволяє виділити в них командні і виконавчі системи. Командна система сприймає і передає зміну задаючого параметра ("командний сигнал" чи "команду") механізму, що керує роботою виконавчої системи, наприклад золотниковому розподільнику, що керує роботою силового гідроциліндра, що здійснює поворот керованих коліс. У приводах керування подібного "нежорсткого" типу повним зусиллям, необхідним для повороту керованих коліс чи ходових осей, навантажуються тільки деталі виконавчої системи. При відсутності в приводі керування дублювання командної системи у випадку виходу її з ладу поворотний пристрій утрачає працездатність. Крім механічних і гідромеханічних можуть застосовуватися приводи керування електромеханічного, електрогідромеханічного й інших типів. З визначення і запропонованої класифікації поворотних пристроїв (схема 1) випливає, що їхні основні конструктивні особливості визначаються способом керування поворотом причіпних ланок. При однаковому способі повороту розходження конструкцій обумовлюється числом і розташуванням керованих коліс і осей, типом і схемою привода керування, що, у свою чергу, залежить від конструктивно-компоновочних особливостей і вантажопідйомності причіпних ланок різних типів. Тому конструкції поворотних пристроїв доцільно розглядати по типах причіпних транспортних ланок. Список літератури: 1. Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. - К.: Вища шк., 1994. - (У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. - 342 с; Кн. 2: Організація, планування і управління. - 383 с; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. - 599 с. 2. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. - К.: Мінтранс України, 1998. -16 с. 3. Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004.-492 с. 4. Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного оборудования. - М.: ЦНИИМЗ, 1979. - 237 с. 5. Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ, 2005. - 30 с.
Loading...

 
 

Цікаве