WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Ходові системи автомобілів. Залежні та незалежні підвіски - Реферат

Ходові системи автомобілів. Залежні та незалежні підвіски - Реферат

який ущільнює місце з'єднання бортів і обода колеса. Матеріал каркаса безкамерної шини також характеризується високою повітрянепроникністю. Для його виготовлення використовують віскозний, капроновий або нейлоновий корд, повітрянепроникність якого в 5...6 разів вища, ніж у бавовняного корду. Посадковий діаметр безкамерноїшини зменшений, порівняно з розміром герметичного ободу, на якому вона встановлюється. При втраті герметичності бортів чи обода безкамерні шини можна використовувати як звичайні камерні покришки. Безкамерні шини, в порівнянні з камерними, підвищують безпеку руху автомобіля, їх легко ремонтувати, під час роботи вони менше нагріваються, більш довговічні, мають меншу масу. Проте ціна безкамерних шин дещо вища, ніж камерних. Умовні позначки, що вказують марку і розміри шини проставлені на її бічній поверхні. Основними параметрами шини (рис. 4.6) є ширина B і висота H її профілю, а також посадковий d і зовнішній D діаметри покришки. Рис. 4.6. Основні розміри автомобільної шини Розмір шини позначають двома числами у вигляді сполучення цифр B - d. Для вітчизняних шин, що випускалися у минулі роки, була прийнята дюймова (міжнародна) система позначення, тобто розміри B і d давалися у дюймах: наприклад, 6,70-15. Для деяких вантажних шин використовувалася змішана система позначення: розмір В давався у міліметрах, а розмір d - у дюймах: наприклад, 260-20. У наш час для більшості вітчизняних шин прийнята метрична система позначення: основні числа - міліметрах, а у дужках - розміри у дюймах, наприклад 170-380 (6,70-15). Розміри шин спеціальних типів позначаються також у міліметрах і зображуються у вигляді сполучень: D x В - d для широкопрофільних шин (наприклад, 1200 х 500-508); D х В - для аркових шин (наприклад, 1140 x 700); D х В х d - для пневмокатків (наприклад, 1000x1000x250). Крім розмірів, у маркуванні шини вказується: завод - виготовлювач, дата випуску (місяць, рік), модель шини, її порядковий номер, номер ДОСТ або ТУ на шини, індекс швидкості, індекс вантажопідйомності - для шин легкових автомобілів, норма шарів корда - для вантажних шин. Індекс швидкості - прийнята умовна позначка максимальної швидкості руху. Його вказують латинськими буквами: L - до 120 км/год; P - до 150 км/год; Q - до 160 км/год; S - до 180 км/год. Індекс вантажопідйомності - умовна позначка максимального навантаження на шину. Його вказують цифрами: індекс 75 відповідає 3870 Н; індекс 85-5750 Н; індекс 103-8750 Н. У залежності від силової схеми транспортного засобу основним її несучим елементом може бути рама або кузов. У відповідності до цього автомобілі, автобуси і причепи класифікують на рамні та безрамні (несучі). Рис. 4.9. Схеми рам легкових автомобілів (зліва): а - драбинна; б - хребтова; в - Х-подібна; г - периферійна Рис. 4.10. Схеми рам вантажних автомобілів і автобусів (зправа): а - драбинна; б - об'єднана драбинна; в - хребтова Безрамні автомобілі мають дві різні силові схеми: з несучою основою та з несучим корпусом. У свою чергу в конструкціях автобусів використовують також дві силові схеми: - рамно-роздільна, де застосовують два розділених між собою елемента - рамне шасі і кузов з основою, які з'єднуються стрем'янками чи болтами через пружні прокладки; - рамно-об'єднана конструкція, де поперечини єдиної конструкції рами та основи кузова мають зовнішні консолі (рис. 4.9 б) на повну ширину транспортного засобу, до кінців яких жорстко прикріплені шпангоути (внутрішні ребра) кузова. Сучасні легкові автомобілі, особливо малого, малого та середнього класів зроблені в основному по безрамній силовій схемі. Автомобілі цього типу великого та особливо великого класів мають рами периферійного типу (рис. 4.9 а, г) з лонжеронами замкнутого профілю, які розташовані по периферії підлоги кузова і створюють жорсткі пороги. Вільна середня частина такої рами дозволяє низько опустити підлогу, покращуючи комфортабельність автомобіля. Розповсюджені Х-подібні рами (рис. 4.9 в) являють собою досить жорстку конструкцію, особливо на кручення. Найбільш жорсткими на кручення конструкціями є хребтові рами (рис. 4.9 б). У цих конструкціях більшість механізмів трансмісії, а саме карданна передача компактно і цілком захищено розміщені усередині хребтової труби. Але трудомісткість обслуговування і ремонту таких автомобілів підвищена. Для вантажних автомобілів і автобусів частіш за все застосовують рами драбинного типу (рис. 4.10 а). Для зниження маси лонжерони такої рами виконують змінної висоти. Найбільш розповсюджені лонжерони відкритого П-подібного профілю. У найбільш напружених зонах застосовують підсилюючи елементи. З'єднання елементів рами виконують на болтах, заклепках, шовним або точковим зварюванням. Литі елементи несучої системи кріплять до лонжеронів заклепками або болтами. Підвіска призначена для пружного з'єднання несучої системи автомобіля з колесами. Таке з'єднання необхідно для забезпечення заданої плавності ходу автомобіля. У будь-якій конструкції підвіски виділяють три основних функціональних елемента: пружний елемент, направляючий пристрій і пристрій, що гасить коливання. У сучасних підвісках використовують як металеві, так і неметалеві автомобілів і автобусів: пружні елементи. Металевим пружним елементом може бути листова ресора, спіральна пружина чи торсіон. У неметалевих пружних елементах використовують гуму (або подібний до неї полімер) і повітря (або інертний газ). Направляючий пристрій призначений для забезпечення заданої кінематики коліс (мостів) відносно рами або кузова автомобіля і для передачі сил, що діють між колесами (мостами) і рамою або кузовом. Пристроєм для зменшення (гасіння) коливань частіш за все служать гідравлічні або пневматичні амортизатори. Підвіски класифікуються за такими головними ознаками: - за кінематикою переміщення коліс відносно рами (кузова) - залежні, незалежні та балансирні; - за типом пружного елемента - ресорні, пружинні, торсіонні, гумові, пневматичні і комбіновані. Залежні підвіски - це такі, у яких коливання одного з коліс пов'язане з коливаннями іншого. Такі підвіски застосовують для вантажних автомобілів і автобусів, а також для деяких легкових автомобілів. У свою чергу залежні підвіски можуть бути автономними чи балансирними. Незалежні підвіски характерні тим, що коливання одного з коліс однієї осі автомобіля не залежать від коливань іншого колеса. Незалежні підвіски використовують в основному для легкових автомобілів, а також для вантажних автомобілів високої прохідності. Основні схеми підвісок показані на рис. 4.11. Залежна (рис. 4.11 а) і одноважільна незалежна (рис. 4.11 б) підвіски відрізняються тим, що
Loading...

 
 

Цікаве