WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Манікюр: історія, матеріали, робоче місце, догляд за шкірою - Курсова робота

Манікюр: історія, матеріали, робоче місце, догляд за шкірою - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
Манікюр: історія, матеріали, робоче місце, догляд за шкірою
Питання
1) Історія розвитку манікюрного мистецтва та освітлення.
2) Робоче місце манікюрниці, манікюрний інструмент його призначення.
3) Захворювання нігтів та нігтьового валика.
4) Матеріали що використовуються в процесі використання.
5) Правила санаторії та гігієни під час проведення манікюру.
6) Сучасний манікюр інструмент, розчинники, лаки та живильні креми.
7) Моделювання акрилових френч нігтів.
8) Дитячий манікюр.
9) Догляд за шкірою рук та нігтів.
10) Покриття нігтів та нанесення під лак та лаком.
11) Основи безпеки праці в галузі. Загальні відомості та потенціальна небезпека психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці.
12) Призначення та умови зберігання засобів дезінфекції.
1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МАНІКЮРНОГО МИСТЕЦТВА
ТА ОСВІТЛЕННЯ.
Час виникнення звичаю фарбувати нігті губиться у такій глибині тисячоліть, що не може бути й мови про точне датування. Протягом багатьох віків населення різних країн ставилося до манікюру по-різному, часто надаючи йому деякого містичного, чаклунського значення.
Манікюр (від латин, тата - рука та сигаге - доглядати; дослівно означає "догляд за руками") - одна з найдавніших косметичних послуг. Ще у Стародавньому Єгипті використовували спеціальні засоби догляду за руками, ногами й нігтями: спеціальне приладдя, інструменти, притирання, креми, полірувальні порошки. Цариця Єгипту Клеопатра використовувала хну для фарбування своїх довгих нігтів у теракотовий колір. Гробниця придворного манікюриста єгипетського фараона, який жив близько 2400 року до н. е., свідчить про привілеї, якими він користувався за життя.
Манікюрний набір із литого золота, датований 3200 р. до н. е., було знайдено у халдейських похованнях південної частини руїн Вавилону. У Стародавньому Єгипті, Ассирії, Вавилоні, а пізніше у Візантії були відомі накладні нігті.
На Близькому Сході та в Індії жінки фарбували пучки та ступні хною з додатком природних фарбників із рослин і мінералів. Звичай прикрашали долоні нареченої візерунками, нанесеними за допомогою хни відомий ще за біблійних часів.
У Китаї, Японії, Кореї та в інших східних країнах жінки фарбували пучки та нігті природними фарбниками, а також золотили нігті. У цих країнах довгі нігті були символом мудрості та аристократизму, до того ж вважалося, що вони допомагають розмовляти з богами. Фахівці ретельно доглядали за нігтями: полірували та змащували їх оліями. Для-довгих нігтів виготовляли спеціальні футляри, які були витвором мистецтва. Вважалося, що червоний колір нігтьової пластинки сприяє посиленню і припливу енергії, зелений проявляє виражену тонізуючу дію. Пофарбований у червоний колір будь-якого відтінку ніготь мізинця нібито оберігав організм проти дії стресу; жовтий колір на нігтях знижував сталість психіки, а фарбувати нігті у голубий, синій та чорний кольори рекомендувалось лише здоровим людям.
Європейські дами до початку XX ст. нігтів не фарбували, а тільки підпилювали та полірували.
Манікюр у його сучасному вигляді виник у Франції в 1830 p., коли виникла необхідність позбутися задирки біля одного з нігтів короля Луї Філіппа. Лікарю, який виконував цю невелику операцію, наказали розробити набір інструментів для догляду за руками й нігтями. До набору для обробки нігтів увійшла апельсинова паличка, запозичена з інструментів зубних лікарів. Поступово у моді стали подовжені нігті, які надавали людині особливого соціального статусу; чим довші нігті, тим привілейованіше її становище. З часом французи додали багато нового до старовинного мистецтва догляду за руками, зокрема, нові суміші порошків для полірування нігтів, примочки та кольд-креми для рук і ніг, багато нових інструментів для догляду за нігтями.
В Америці з 80-х років XIX ст. з'явилися спеціальні заклади для догляду за руками та укріплення нігтів, куди всі денді й модниці відправлялись хоча б раз на тиждень для надання своїм нігтям гідного фасону.
Очевидно звідти знову прийшла мода на золотіння нігтів. У таких салонах можна було пофарбувати та розписати нігті. А в одному з салонів Філадельфії за 25 доларів виконували таку послуги - "на нігтях пальців написати ім'я предмета обожнювання та намалювати портрет".
З 1925 р. відомий сучасний спосіб фарбування нігтів за допомогою нітроцелюлозного лаку з додаванням фарб, який до Європи потрапив нову-таки з Америки. З часом стали застосовувати й перламутрові лаки. Проте в усі часи безбарвний манікюр має своїх прихильників і виглядає напрочуд елегантно.
Сіттіс - лікар, який займався хворобами стопами в 1830-х роках використовував в якості інструмента при роботі із нігтями, палочку із апельсинового дерева, запозичив її у дантистів. До цього часу для виконання манікюру, спеціалісти використовували тільки інструменти із металу і різноманітних кислот.
В 1892 році племінницею лікаря Сіттса була придумана перша система догляду за нігтями. Послуги манікюрних салонів у США стають більш доступні і набувають популярність не тільки у знаменитих і багатих, але й у рядових жінок.
В 1890-х роках спеціалісти (майстри) манікюра для придання форми нігтям клієнток почали використовувати металічні ножиці і пилки. Колір придавали підкрашені креми, які втирають ва ніготь масуючи ми рухами. Блиск нігтям (нажаль. Нестійкий), надавали із допомогою щіточки з верблюжої шерсті.
В 1904 році в Ною-Ойрку була створена компанія "Засоби для манікюра". В якості альтернитви металічної пилки появляється запропоновано "наждачний" образив на основі гранатового дерева.
"Vogue" - улюблений журнал жінок - 1917 році рекомендують:
"Не обрізайте кутикули".
Професор В.Г.Корони (Луіввілль, штат Кентуккі) винайшов "комплексний метод щадящого манікюра, не потребуючих ніяких інструментів".
Для використання нового методу пропонуються крем для кутикули, основа, відбілювач, апельсинова палочка, "наждачний" образив і буклет - керівництво до дії.
В 1914 році Анна Кідред із Дакоти зареєструвала патент на засіб для захисту кольорового покриття нігтів" (аналог сучасного закрійника).
В 1932 році Чарльз Лешман разом із братами Жозефом Ревзаном і Чарльзом Ревзаном створюють формулу кольорового лаку для нігтів. Той червоний лак вміщував тяжі пігменти, а його інгредієнти швидко розпадалися. Так попри все ця знахідка принесла братам Ревзонам фінансовий успіх і дозволило їм заснувати фірму, яка тепер широко відома, - Revlon.
Першими на цю розробку звернули увагу майстри салону Лос-Анджелеса, у яких уперше з'явилась можливість окрашувати нігті клієнтам. Скоро це стало надзвичайно популярним.
Майстри манікюру почали тренуватись і шукати себе у творчості нігтьового дизайну (нейм-арта). Престижним рахувалось мати гладке і рівне окрешення нігтів стильовидної форми із непокритими лаком краями на півмісячними матрицями.
Під час дургої світової війни розповчсюдженЯ отримала практичнавкорочена форма нігтів, приближену до овалу. Всю нігтьову пластику рівномірно окрашували лаком.
1941 рік приніс модницям такий корисний винахід, як основа під лак, її продавали у комплекті із червоним лаком. Пройшовши 1948 році презентація акрилових технологій дала новий поштовх розвитку цього напрямку. Хоча матеріали залишалися дуже дорогими і низькоякісними, ідея отримала високу оцінку суспільства.
Ближче до 1950 років манікюр став важливою частиною індустрії краси.
Всім жінкам хотілось стати володарками гарних довгих нігтів, та не всі могли їх відростити. У
Loading...

 
 

Цікаве