WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект сушильного цеху на базі камер СПЛК-1 - Дипломна робота

Проект сушильного цеху на базі камер СПЛК-1 - Дипломна робота


Па.
Визначаємо сумарний опір кільця циркуляції
Па.
(2.52)
Па.
Рв=1,05? , Па.
Рв=1,05?279,7=293,7 Па.
2.3.4 Вибір вентилятора і розрахунок потужності, яку споживає вентилятор
Якщо не змінюється конструкція камери, то тип вентилятора визначається типом камери, але можливе використання вентиляторів різних номерів. Вибираючи номер вентилятора необхідно приймати вентилятор з найбільшими ККД, найменшим номером і найбільшим числом обертів.
Для вибору вентилятора використовують аеродинамічні групові, індивідуальні або безрозмірні характеристики вентиляторів, які складені при кг/м3. Через те фактичний тиск вентилятора Рв необхідно перерахувати в тиск за цих стандартних умов.
Па,
(2.53)
де Рв - тиск вентилятора; ? - густина агента сушіння.
Па.
Вентилятор вибирають за тиском Рхар і продуктивністю Vв.
, м3/с,
(2.54)
де nв кількість вентиляторів, встановлених в камері, які працюють одночасно
м3/с.
По груповій аеродинамічній характеристиці вибираємо осьовий реверсивний вентилятор серії У12 №12.
?=0,65.
Потужність, яка споживається вентилятором визначається за формулою:
, кВт,
(2.55)
кВт.
2.3.5 Вибір електродвигуна
Визначаємо встановлену потужність електродвигуна для приводу вентилятора:
, кВт,
(2.56)
де Кз коефіцієнт запасу потужності на пусковий період вибирають залежно від типу вентилятора і орієнтовної потужності за табл. 24; Кt - коефіцієнт, який враховує вплив температури середовища, в який встановлено електродвигун табл. 25; ?пр - ККД передачі , беруть залежно від виду передачі руху від вала електродвигуна до вала вентилятора.
Nдв=4,6 кВт;
Кз=1,05;
Кt=1,05;
?пр=0,9.
кВт.
По характеристиці трьохфазних асинхронних електродвигунів серії 4-А вибирають двигун ближчої більшої потужності: 4А112М4У3
Nдв=5,5 кВт;
n=1500 хв-1.
2.4 Опис технологічного процесу сушіння
2.4.1 Транспортування сирих пиломатеріалів в сушильній цех
Сирі пиломатеріали, складені в суцільні пакети, автолісовозами перевозяться з лісопильного цеху і подаються в сушильній цех на ділянку формування штабелів.
2.4.2 Формування штабелів для сушіння
В сушильному цеху буде формуватися суцільний штабель. Розмір штабеля: довжина ? ширина ? висота 6,5 ? 1,8 ? 2,6м.
Правила формування штабелів.
Штабель повинен бути із пиломатеріалів однієї породи і товщини.
Підштабельна основа повинна бути міцна, тверда, а верх його - горизонтальним. Довжина основи повинна дорівнювати довжині штабеля. В якості підштабельної основи рекомендується використовувати підштабельні візки (вагонетки), або треки.
В залежності від характеру циркуляції агента сушіння через штабель пиломатеріалів укладають:
а) суцільними рядами без проміжків (шпацій) між дошками для камер з горизонтальною циркуляцією впоперек штабелів;
б) з проміжками (шпаціями) між дошками для камер з горизонтальною циркуляцією вздовж штабелів і вертикальною в тому числі природною циркуляцією.
Необрізні дошки укладають відземком в різні сторони.
Якщо дошки мають різну ширину, то вузькі укладають всередину, а широкі - по краях штабеля. Якщо по ширині штабеля ціла кількість дощок не розміщується, тоді зазор залишають всередині щтабеля.
В штабелях зі шпаціями ширина шпацій повинна бути при укладці обрізних дощок - 35%, необрізних - 57% від ширини штабеля. Шпації повинні бути розподілені рівномірно по ширині штабеля.
Дозволяється укладання в один штабель пиломатеріалів різних по довжині. При цьому довгі укладають по краях штабеля, короткі - в середину. Пиломатеріали, які стикуються, розташовуються не менше ніж на 2-х прокладках, при цьому зовнішні торці вирівнюють по торцях штабеля.
Горизонтальні ряди пиломатеріалів в штабелях повинні розділюватись міжрядовими прокладками, а пакети по висоті штабеля - міжпакетними.
Для закладки контрольних взірців в штабелі залишають вільні місця. Контрольний взірець повинен розташовуватись не менше, ніж на двох прокладках.
Розміри прокладок товщина 25 мм, ширина 40 мм, довжина 1800-2000мм.
Вимоги до прокладок.
Відхилення від установлених розмірів дозволяється не більше:
товщина мм, ширина мм, довжина ±10мм.
При укладанні в штабель заготівок в якості прокладок дозволяється використовувати самі заготівки, якщо товщина їх не більше 32 мм, а ширина не більше 70 мм. Прокладки виготовляються із деревини хвойних, листяних порід, які не мають гнилі і плісняви.
Вологість деревини для виготовлення прокладок при сушінні пиломатеріалів до транспортної вологості не повинно перевищувати 22%, при сушінні до експлуатаційної вологості - 10%. Значення параметра - жорсткість поверхні робочих пластей Rmmax повинна бути 64 мкм по ГОСТ 7016-82.
Прокладки повинні зберігатися в контейнерах, де їх укладають паралельно. Контейнери з прокладками установлюють в місцях, захищених від дощу і снігу.
Перед формуванням штабелів прокладки оглядають і при необхідності виміряють їх розміри. Товщина і ширина прокладок вимірюється штангенциркулем з ціною ділення 0,1 мм.
Прокладки, які мають відхилення від встановлених розмірів, а також деформовані і поламані використовувати не дозволяється.
Розрахунок кількості прокладок
Кількість прокладок на річну програму з врахуванням десятиразового їх використання визначається за формулою:
шт,
(2.57)
де ni - кількість прокладок в одному ряді, визначають за табл. 28 для кожного виду висушуваного матеріалу; Н - висота штабеля, мм; Фi - об'єм фактичного матеріалу, що підлягає сушінню для кожного виду матеріалу; Si - товщина висушуваного матеріалу, мм; Sпр - товщина прокладок; Гшт - габаритний об'єм одного штабеля; ?фі - об'ємний коефіцієнт заповнення штабеля, для кожного виду матеріалу визначений в технологічному розрахунку; Z - оборотність прокладок.
Витрата прокладок на річну програму,
м3,
(2.58)
де V1пр - об'єм одної прокладки, м3.
Об'єм прокладки:
м3,
(2.59)
де Lпр, Впр, Sпр - довжина, ширина і товщина прокладок, м.
V1пр=1,8·0,04·0,025=0,0018 м3.
Vпр=0,0018·9097=16,4 м3.
Витрата пиломатеріалів на виготовлення прокладок:
,м3,
(2.60)
де кк.в - коефіцієнт корисного виходу при розкроюванні пиломатеріалів на прокладки, беруть 1,25.
V=16,4·1,25=20,5 м3.
Розрахунок кількості підштабельних основ
Для забезпечення нормальної роботи цеху і проведення економічних розрахунків необхідно знати кількість підштабельних транспортних основ, які мають бути в сушильному цеху.
Кількість підштабельних основ визначають кількістю штабелів, які можна розмістити на всіх ділянках сушильного цеху і резервним запасом, який становить 10-15% всіх треків, які знаходяться в обороті. Як підштабельні основи використовують трекові вагонетки, які складаються із трьох пар треків і зв'язані підштабельними брусами, а також вагонетки зварної конструкції.
птр=5·1·6=30 шт.
З врахуванням запасу
птр=30·1,5=45
Loading...

 
 

Цікаве