WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект сушильного цеху на базі камер СПЛК-1 - Дипломна робота

Проект сушильного цеху на базі камер СПЛК-1 - Дипломна робота

калорифер, м/с; ?0 - густина повітря при t=00C.
При цій температурі ?0 =1,25 кг/м3
, м/с,
(2.37)
де Vц=20,7 м3/с; Fж.п.к. - площа живого перетину калорифера, тобто площа вільна для проходу агента сушіння.
, м2,
(2.38)
де Fкан. - площа каналу, в якому розміщені труби калорифера, м2; Fпр.тр. - площа проекцій труб в даному каналі.
м2.
м2.
м2.
м/с.
м/с.
к=16,5 Вт/м2 0С.
м2.
Розрахунок кількості ребристих труб.
, шт,
(2.39)
де - площа нагріву однієї труби.При l=2 м, =4м2.
шт;
Приймаємо 2 ряди , в кожному ряді по 20 труб.
Fкол.=2?20?4=160 м2.
2.2.8 Розрахунок витрат пари
2.2.8.1 Витрата пари на 1 м3 розрахункового матеріалу
, кг/м3,
(2.40)
де qсуш- сумарна питома витрата теплоти на сушіння для середньорічних умов; Іп - тепловміст сухої насиченої пари при заданому тиску, кДж/кг; Ік - тепловміст кип'яченої води при тому самому тиску. Орієнтовно ?І=Іп-Ік можна взяти при Р=0,3 Мпа, ?І=2190 кДж/кг,
де Р - тиск пари в калориферах, МПа.
кг/м3.
2.2.8.2 Для камер в період прогрівання
, кг/год,
(2.41)
кг/год.
Для камер в період сушіння.
, кг/год.
(2.42)
кг/год.
2.2.8.3 Максимальна годинна витрата пари сушильним цехом у зимових умовах в камерах періодичної дії
Рцех=nкам.пр.?Ркам.пр+nаом.суш.?Ркам.суш., (2.43)
де nкам.пр.?- кількість камер, в яких одночасно проходить прогрівання матеріалу. Беруть 1/6 від загальної кількості камер nкам., але не менше ніж одну при їх невеликій кількості. nкам.суш - кількість камер, в яких проходить сушіння, шт.
nпр.=1,0.
nкам.суш= nам- nкам.пр, шт.
nкам.суш=5-1=4 шт.
Рцех=1?335,1+4?127,9=846,7 кг/год.
2.2.8.4 Середньорічна витрата пари на сушіння всього заданого об'єму пиломатеріалів
, кг/рік,
(2.44)
де Стрив. - коефіцієнт тривалості, який враховує тривалість сушіння пиломатеріалів, які сохнуть повільніше ніж розрахунковий, значення коефіцієнта Стрив. визначають за таблицею Д.28 залежно від відношення
, діб,
(2.45)
де - тривалість сушіння фактичних пиломатеріалів, діб; ?роз- тривалість сушіння розрахункового матеріалу, діб; Ф - об'єм фактично висушуваного пиломатеріалів, м3; Ф1, Ф2 …Фn - річний об'єм цих самих пиломатеріалів окремо за перерізами, м3
.
.
Стрив.=1,04;
Рріч.=692,6?3700?1,04=2665124 кг/рік=2665,1 т/рік.
2.2.9 Вибір конденсатовивідника
В лісосушильних камерах для відведення конденсату з калориферів до останнього часу переважно використовувались гідростатичні конденсатовивідники . Зараз їх замінюють на більш компактні і надійні, в роботі - термодинамічні конденсатовивідники 45ч15нж.
Їх вибирають за коефіцієнтом пропускної здатності.
, кг/год,
(2.46)
де Ркам.суш.- витрата пари на сушіння в зимових умовах, кг/год; ?Р- перепад тиску в конденсатовивіднику; ?к - густина конденсату, кг/м3; Сг - коефіцієнт який враховує зменшення пропускної здатності конденсатовивідника при випуску гарячого конденсату порівняно з холодним холодним (при ?Р>2 бар Сг=0,25).
Перепад тиску в конденсатовивіднику
бар,
(2.47)
де Р1 - абсолютний тиск пароводяної суміші перед конденсатовивідником,
Р1 =0,95Р=0,95?3,0=2,85 бар; Р1 - абсолютний тиск пари перед калорифером, тобто на колекторі камери переважно задається, або береться за даними виробництва; Р2 - абсолютний тиск конденсату після конденсатовивідника, (тиск в конденсаційній магістралі 1,5 бар).
Згідно технічної характеристики термодинамічних конденсатовивідників типу 45ч15нж вибираємо конденсатовивідник з dy=15 мм, KV=800 кг/год, L=90 мм, Н=192 мм, m=2,45 кг.
2.3 Аеродинамічний розрахунок
2.3.1 Складання схеми циркуляції агента сушіння і визначення ділянок опору
10 9
8
Рис. 2.2 Схема до аеродинамічного розрахунку камери СПЛК - 1.
Таблиця 2.8
Ділянки циркуляції агента сушіння в камері СПЛК - 2
Номер ділянки Назва ділянки
1 Вентилятор
2, 10 Поворот під кутом 1350
3, 9 Калорифер
4, 8 Поворот під кутом 900
5 Вхід в штабель (раптове звуження)
6 Штабель
7 Вихід зі штабелю (раптове розширення)
2.3.2 Розрахунок ділянок опору і швидкостей агента сушіння на цих ділянках
Площу ділянок опору визначають в площині, перпендикулярній до напряму руху агента сушіння.
Ділянка 1. Вентилятор.
Площа перетину вентиляторів визначається за формулою:
, м2,
(2.48)
де Dв - діаметр ротора вентилятора, попередньо беруть 1м; nв - кількість вентиляторів у камері.
.
Ділянка 2, 10. Поворот під кутом 1350.
За площу повороту приймається площа ділянки до або після повороту, яка менша.
F2,10=F1=1,57 м2.
Ділянка 3, 9. Калорифер.
За площу калорифера приймають площу їх живого перетину.
м2.
Ділянка 4, 8. Поворот під кутом 900.
За площу повороту приймаються площа ділянки до або після повороту, яка менша.
F4,8=F3,9=1,915 м2.
Ділянка 5. Вхід в штабель.
м2.
Ділянка 6. Штабель.
Беруть габаритну площу штабелів.
м2.
Ділянка 7. Вихід з штабеля.
м2.
Розрахунок швидкості агента сушіння на кожній ділянці.
, м/с,
(2.49)
де Vц - об'єм циркулюючого агента сушіння, м3/с; м3/с; Fi - площа ділянки, м2.
Таблиця 2.9
Розрахунок швидкості руху агента сушіння на ділянках
Номер ділянки 1 2,10 3,9 4,8 5 6 7
Fi, м2 1,57 1,57 1,915 1,915 8,28 16,9 8,28
W, м/с 14,53 13,1 10,8 10,8 2,5 1,22 2,5
2.3.3 Розрахунок опору ділянок
При роботі вентилятора в замкненій системі циркуляції агента сушіння його тиск витрачається на подолання опору всіх ділянок.
Місцевий опір всіх ділянок, крім калориферів і штабелів, визначають за формулою:
, Па,
(2.50)
де ? - густина циркулюючого агента сушіння, середнє значення густини на вході і виході зі штабеля:
, кг/м3,
?- швидкість агента сушіння на ділянці, м/с; k0 - коефіцієнт місцевого опору, визначають за табл. 18-22 залежно від характеру ділянки або для прямолінійних ділянок:
(2.51)
де kтр - коефіцієнт тертя до стінок каналу визначають за табл. 23.; l - довжина ділянки (каналу) в напрямі руху агента сушіння, м; u - периметр перетину каналу в руху агента сушіння, м; F - площа поперечного перетину ділянки, м2; m - кількість однокових ділянок.
кг/м3.
Ділянка 1. Вентилятор.
k0=0,8.
Па.
Ділянка 2,10. Поворот під кутом 1350.
k0=0,25.
Па.
Ділянка 3,9. Опір одного ряда із ребристих чавунних труб визначають по рис. 6а в залежності від приведеної швидкості ?0.
?0=7,25 м/с; ?h1p=25 Па
?h3,9=25?2=50 Па.
Ділянка 4,8. Поворот під кутом 900.
k0=1,10;
Па.
Ділянка 5. Вхід у штабель.
Коефіцієнт опору визначається по таблиці 20 в залежності від відношення s/S.
s - живий перетин штабеля, м2; S - габаритна бокова площа штабеля, м2.
;
k0=0,16;
Па.
Ділянка 6. Штабель.
k0=15,2;
Па.
Ділянка 7. Вихід з штабеля.
k0=0,36;
Loading...

 
 

Цікаве