WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект сушильного цеху на базі камер СПЛК-1 - Дипломна робота

Проект сушильного цеху на базі камер СПЛК-1 - Дипломна робота

циркулюючого агента сушіння на 1 кг випаруваної вологи
, кг/кг вол.
(2.18)
кг/кг вол.
2.2.4.3 Вологовміст агента сушіння на виході зі штабеля
, г/кг.
(2.19)
г/кг.
Інші параметри агента сушіння на виході зі штабелю визначають за допомогою побудови ліній процесу сушіння на Id - діаграмі (рис.2.1). Точку 1, яка характеризує стан агента сушіння на вході в штабель, знаходимо за t1, ?1. Точку 2, яка характеризує параметри агента сушіння на виході зі штабелю, знаходимо на перетині ліній І=const (I1=I2) , яка виходить з точки 1, з лінією d2=const.
Рис. 2.1 Схема побудови лінії процесу сушіння на Id -діаграмі
Таблиця 2.6
Параметри агента сушіння на виході з штабеля
№ Назва Позначення Одиниця вимірювання Значення
1 Температура t2 0C 71
2 Відносна вологість ?2 - 0,75
3 Вологовміст d2 г/кг 339
4 Тепловміст (ентальпія) I2 кДж/кг 980
5 Парціальний тиск Pn2 Па 36150
6 Густина ?2 кг/м3 0,915
7 Питомий об'єм V2 м3/кг 1,34
8 Температура мокрого термометра tm 0C 65
2.2.5 Розрахунок припливно - витяжних каналів
2.2.5.1 Питома маса свіжого і відпрацьованого повітря
, кг пов/кг вип.вол.,
(2.20)
де d0 - вологовміст свіжого повітря, г/кг при t=200C, ?=60%, d0=10-12 г/кг.
кг пов/кг вип.вол.
2.2.5.2 Об'єм свіжого і відпрацьованого повітря
, м3/с,
(2.21)
, м3/с,
(2.22)
де V0 - питомий об'єм свіжого повітря, V0 = 0,87 м3/кг,
V0=3,03?0,016?0,87=0,042 м3/с;
V2=3,03?0,016?1,34=0,064 м3/с.
2.2.5.3. Площа перетину припливно-витяжних каналів
м2,
(2.23)
де ?кан - швидкість руху агента сушіння в каналах, ?кан=5м/с.
м2;
м2.
Розмір сторони квадрата припливно-витяжних каналів визначаємо за формулою:
, м.
(2.24)
Припливний канал
.
Витяжний канал
2.2.6. Розрахунок витрати теплоти на сушіння
2.2.6.1. Витрата теплоти на початковий нагрів 1м3 деревини.
Для зимових умов.
, кДж/м3,
(2.25)
де ? - фактична густина розрахункового матеріалу. Визначається по діаграмі густини. ? =630 кг/м3 при ?ум.=360 кг/м3 , Wпоч.=70%.
с(+); с(-) - відповідно питома теплоємність деревини при додатній і від'ємній температурі. При визначенні питомої теплоємності деревини середню температуру деревини беруть:
для С(-) , ?С,
для С(+) , ?С,
де t0 - зимова температура для місця будівництва сушильного цеху; tнаг -температура початкового нагріву, t0=-200С, tнаг.=940С.
для С(-) tсер.= ,
с(-)=2,87 кДж/кг 0С,
для С(+) tсер.= ,
с(+)=3,15 кДж/ кг 0С.
? - скрита теплота плавлення льоду, ?=335 кДж/ кг,
Wг.р.=28 %,
Для середньорічних умов.
, кДж/ кг,
(2.26)
де t0 - середньорічна температура деревини, t0=70C.
для С(+) ,
,
с(+)=3,2 кДж/ кг 0С,
.
2.2.6.2 Питома витрата теплоти при початковому прогріванні на 1 кг випаровуваної вологи
Розраховується окремо для зимових і середньорічних умов:
, кДж/кг,
(2.27)
кДж/кг,
кДж/кг.
2.2.6.3 Загальна витрата теплоти на камеру при початковому прогріванні.
, кВт,
(2.28)
де ?пр - тривалість прогріву, год.
Приймають орієнтовано для пиломатеріалів м'яких хвойних порід (літом 1…1,5, а зимою 1,5…2 год на кожний см товщини матеріалу для пиломатеріалів м'яких листяних порід (береза, вільха, осина, та ін.)) час прогрівання збільшується на 25%, а для твердолистяних - на 50%.
год.
год.
кВт;
кВт.
2.2.6.4 Розрахунок витрат теплоти на випаровування вологи
Питома витрата теплоти на випаровування вологи в лісосушильних камерах з багатократною циркуляцією при сушінні повітря:
, Дж/кг,
(2.29)
де І2 - тепловміст повітря на виході зі штабелю, кДж/кг; І0 - тепловміст свіжого повітря, І0=46кДж/кг при поступленні повітря з коридору керування; d0 - волого вміст свіжого повітря, d0 =10…12 г/кг; Св - питома теплоємність води, Св=4,19 кДж/кг; tпр - температура нагрітої вологи в деревині, 0С. Беруть такою, що дорівнює температурі прогрівання.
кДж/кг
2.2.6.5 Загальна витрата теплоти на випаровування вологи
, кВт.
(2.30)
кВт.
2.2.6.6 Розрахунок втрат тепла через огородження камери
Втрати тепла через огороджені камери за одну секунду визначають за формулою:
, кВт,
(2.31)
де Fог - площа поверхні огородження; К - коефіцієнт теплопередачі даного огородження; tкам - температура агента сушіння в камері, 0С, визначають, як середнє значення температур на вході і виході зі штабеля
, ?С.
;
tрозр. - розрахункова температура зовнішнього повітря для зимових і середньорічних умов.
Розрахунок втрат тепла через огородження камери зводимо в табл.2.7.
Таблиця 2.7.
Розрахунок втрат теплоти через огородження камери
Назва огороджень Fог К, Вт/(м2?С) tкам, 0С tрозр, 0С tk- tрозр 0С КоефіціцєнтС Qог, кВт
Формула Значення Зим. Ср.річ Зим. Ср.річ. Зим. Ср.річ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1. Зовнішня бокова стіна L?H=9,8?3,0 26,4 1,53 72 -20 6,9 92 65,1 2 7,43 5,259
2. Торцева стіна з боку коридору керування В?Н=3,2?3,0 9,6 1,53 72 +15 +15 57 57 2 1,6 1,674
3. Торцева стіна з боку тревесного шляху без врахування площі дверей (В?Н)-Fдв= 3,2?3,0-
-(2?3/2) 3,6 1,53 72 -20 6,9 92 65,1 2 1,01 0,717
4. Перекриття B?L = 4,4?5,6 28,16 0,7 72 -20 6,9 92 65,1 2 3,62 2,566
5. Підлога B?L = 4,4?5,6 28,16 0,7 72 -20 6,9 92 65,1 2 0,66 2,499
6. Двері b?h=
2?3 6 0,6 72 -20 6,9 92 65,1 2 3,10 0,468
Qог. зим.=17,42
Qог. ср.річ.=12,84
2.2.6.7 Питома витрата теплоти на втрати через огородження
,кДж/кг.
(2.32)
кДж/кг.
кДж/кг.
2.2.6.8 Питома витрата теплоти на сушіння
, кДж/кг,
(2.33)
де с1 - коефіцієнт, який враховує додаткові втрати теплоти на початкове прогрівання камери, транспортних засобів, обладнання і ін., с1=1,1 … 1,3.
кДж/кг,
кДж/кг.
2.2.7 Вибір типу і розрахунок поверхні нагріву калорифера
2.2.7.1 Вибір типу калорифера
В повітряно-парових камерах використовуються калорифери двох типів: збірні із чавунних ребристих труб і компактні пластинчасті. Тип використовуваних калориферів обумовлено конструкцією камери. Для камери СПЛК- 1 підходять калорифери із ребристих чавунних труб.
2.2.7.2 Розрахунок поверхні нагріву калорифера
Необхідна площа нагріву калорифера:
, м2,
(2.34)
де Qк - теплова потужність калорифера, тобто годинна кількість теплоти на сушіння в зимових умовах.
, кВт,
(2.35)
де С3 - коефіцієнт неврахованих витрат теплоти на сушіння, С3=1,2; tт.н. - температура теплоносія на вході в калорифер. Залежить від тиску пари при р=0,3 МПа, tт.н.=1430С. tкам - температура агента сушіння в камері, tкам=820С;
к - коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/м3 0С.
кВт.
Для ребристих чавунних труб коефіцієнт теплопередачі визначають по графіку Власова в залежності від приведеної швидкості ?0:
, м/с,
(2.36)
де ?ф- фактична швидкість циркуляції агента сушіння через
Loading...

 
 

Цікаве