WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сутність та причини безробіття - Реферат

Сутність та причини безробіття - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Сутність та причини безробіття"
За даними ООН сьогодні в світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток ( 750 млн. чол. ). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства.
Щоб пояснити причину безробіття, необхідно передусім проаналізувати наслідки нагромадження капіталу. Вони, як відомо, однозначно позитивні для підприємців тому, що передбачається в майбутньому отримання ще більших прибутків; неоднозначні для трудящого населення тому, що нагромадження капіталу суттєво впливає на рівень його зайнятості.
Нагромадження капіталу завжди супроводжується НТП. А це означає, що в міру розвитку технічного прогресу, відносна потреба в робочій силі зменшується. В умовах НТП додатковий капітал, утворений в процесі нагромадження, притягує все менше і менше робітників порівняно зі своєю величиною. З іншого боку, старий капітал, який періодично відтворюється в новій технічній будові, відштовхує все більше і більше робітників, що раніше були ним зайняті. Це неминуче веде до виникнення надлишку робочої сили, порівняно з капіталом, що застосовується. Цей надлишок і утворює, так звану, промислову резервну армію праці, тобто безробіття.
Утворення й зростання промислової резервної армії праці є специфічним законом народонаселення ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Суть його полягає в тому, що робітники, створюючи додаткову вартість, створюють тим самим джерело нагромадження капіталу.
Англійський економіст Т.Мальтус у своїй праці "Досвід про закон народонаселення" доводить, що людство на планеті розмножується в геометричній, а виробництво засобів існування зростає в арифметичній прогресії. Тому, з часом, певна частина людей залишається без засобів існування, тобто стає абсолютно надлишковою, що передбачає необхідність регулювання їх кількості.
Насправді ж "надлишок" працездатного населення є відносним, тобто, воно є надлишком лише по відношенню до потреб самозростання капіталу. Там, де суспільне виробництво підпорядковане не потребам капіталу, а працює на благо людей, там не існує "надлишку" робочої сили і зникає таке соціальне явище.
Сутність безробіття полягає в тому, що це не випадкове, а закономірне явище, породжене процесом нагромадження капіталу в умовах ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Ринкова економіка за таких умов неминуче породжує безробіття, одночасно останнє є неодмінною умовою її нормального функціонування.
Типи, форми та рівень безробіття
Безробітними, згідно з Законом України "Про зайнятість населення", вважаються працездатні громадяни, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.
Розрізняють два основних типи безробіття:
а) природне;
б) вимушене.
1.Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного, інституціонального:
а) добровільне безробіття виникає внаслідок того, що деякі працівники не хочуть працювати за пропоновану їм зарплату, але приступили б до роботи, якби плата була вищою;
б) фрикційне безробіття пов'язане з постійним рухом населення з одного регіону в інший, із зміною професій. Для нього характерним є стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому;
в) інституціональне безробіття породжується самою будовою ринку робочої сили, факторами, які впливають на попит і пропозицію робочої сили.
Вимушене безробіття - це безробіття, коли людина в працездатному віці не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає вільних робочих місць. Серед форм вимушеного безробіття найбільш поширеними є:
а) плинне безробіття - це частина промислової резервної армії праці, яка то позбувається роботи, то знову знаходить її;
б) приховане безробіття - це витіснення дрібного виробництва великим і розорення маси дрібних селянських виробників;
в) застійне безробіття - це явище, коли частина працездатного населення живе випадковими заробітками;
г) сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях ( туризм, сільське господарство, будівництво );
д) технологічне безробіття пов'язане з ліквідацією робочих місць внаслідок модернізації, застосування нових технологій;
є) конверсійне безробіття виникає в зв'язку із скороченням галузей військово-промислового комплексу.
Безробіття характеризується двома основними показниками:
а) рівнем безробіття;
б) тривалістю безробіття.
Рівень безробіття - це відношення кількості офіційно зареєстрованих повністю безробітних до кількості працездатного населення.
Рб = ( Кб : Кn ) x 100, де
Рб - рівень безробіття;
Кб - кількість безробітних;
Кп - кількість працездатного населення.
Недоліком цього показника, з одного боку, є те, що часткова зайнятість, а також не включення до нього тих, хто втратив надію на отримання роботи, знижує фактичний рівень. Це, зокрема, стосується сучасної України, де майже кожен другий робітник працює не повний робочий день, знаходиться у вимушеній відпустці, але офіційно не зареєстрований у службі зайнятості як безробітний. З іншого боку, приховування інформації про зайнятість у тіньовій економіці завищує показник рівня безробіття.
Ринок праці (робочої сили) є однією з найважливіших ланок у розвиненій ринковій системі й означає надання прав кожній людині на вільний продаж своєї робочої сили за власним бажанням і вибором на засадах трудового найму. Такий вибір визначається суспільними потребами та індивідуальними можливостями, і тому заробітна плата працівників залежить від вартості робочої сили, попиту та пропозиції на неї.
Об'єктом купівлі-продажу робоча сила стає за умов існування, з одного боку, вільного вибору професії або виду діяльності, що передбачає вільне переміщення людини в межах країни і за її межами, придбання будинку, квартири або оренди її на певний час, а з іншого боку, - вільного вибору між зайнятістю і незайнятістю в суспільному виробництві. Інакше кажучи, не тільки людина, яка здатна до праці, може це робити чи не робити, а й той, хто наймає робочу силу, також має право на вибір. А це означає, що невіддільним атрибутом ринку праці є безробіття - надзвичайно складна економічна і соціальна проблема для будь-якої країни.
Фактично в усіх країнах існує система компенсації втрат доходів у зв'язку з безробіттям. Як правило, допомога надається з спеціальних фондів, які формують з внесків підприємств (фонд оплати праці) зкремих працівників (заробітна плата). Внески можуть бути паритетними (у Німеччині - на 3,25 відсотка). Хоча подекуди роботодавці сплачують вищий відсоток, ніж працівники (Канада - 3,29 проти 2,35, Франція - 4,2 проти 2,97, Японія - 0,90 проти 0,55). У деяких країнах внески роблятьлише підприємства (США - 0,8 відсотка до федерального фонду та 5,4 відсотка до фондів штатів; Швеція - 2,18, Італія - 4,6 відсотка).
Форми надання страхової підтримки та соціальної допомоги без-робітним досить різноманітні й залежать від таких чинників, як категорія безробіття, наявність страхування, його тривалість, термін, сімейний стан безробітного тощо. Наприклад, у разі, якщо безробітний ще ніколи не мав постійної роботи (шукає її вперше чи є тимчасово зайнятим), він може розраховувати на соціальну допомогу в твердо визначених межах (сума чи відсоток від мінімальної зарплати). У решті випадків страхові виплати комбінуються з соціальною допомогою. Розміри страхових виплат дедалі зменшуються залежно від тривалості періоду безробіття. Відбувається поступовий перехід до виплат соціальної допомоги, яка може й не мати обмежень щодо терміну, особливо коли вона є формою соціального забезпечення.
Не обмежується тривалість допомоги з безробіття у Бельгії та Данії. В інших країнах вона лімітується термінами безробіття за календарний рік (Італія - 180 днів, Канада - 38 тижнів, Норвегія - 40 тижнів, Велика Британія - 312 днів за кожним випадком втрати роботи) чи тривалістю страхового стажу (Франція - від 3 до 30 міс., Німеччина - від 4 до 12 міс.). У Японії тривалість виплат залежить від страхового стажу та віку й коливається від 90 до 300 днів. У США вона становить 26 тижнів, але може тривати до 39 - за видом безробіття та 56 тижнів - у разі стихійного лиха.
ЛІТЕРАТУРА
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка -Центр, 2000. - С.445-473.
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії.-К.: Вища школа, 1995.
3. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Вища школа, 1994, Гл.1.
4. Клімко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. - К.: Вища школа, 1997.
5. Лишиленко В. Проблеми відтворення трудових ресурсів аграрних підприємств// Економіка України.-1998.- №4.
6. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. - К.: Видавничий центр "Академія", 1998.
7. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. - К.: Либідь, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве