WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Витрати виробництва і прибуток - Реферат

Витрати виробництва і прибуток - Реферат

Коломийський коледж права і бізнесу
Реферат
з курсу "Основи економічної теорії"
на тему:
"Витрати виробництва
і прибуток"
1. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА. ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
СУТНІСТЬ І ВИДИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
У процесі виробництва здійснюються витрати живої та уречевленої праці. Слід розрізняти витрати суспільства і витрати підприємства.
Сукупність матеріальних витрат уречевленої та живої праці, що показує вартість виробництва того чи іншого продукту для суспільства, становить витрати суспільства
Витрати суспільства визначають за формулою:
Вс = ЗВ + ЗЛ + П,
де 3В - спожиті засоби виробництва; ЗП- заробітна плата і винагорода підприємців; П - прибуток.
Сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства, є витрати підприємства
Витрати підприємства можна обчислити так:
Вп = 3В + ЗП.
Витрати суспільства виступають у формі вартості продукції, а витрати підприємства - собівартості продукції.
Витрати виробництва можна розглядати як зовнішні та внутрішні.
Зовнішні витрати - це плата за ресурси постачальникам, які не належать до власників цього підприємства. Це, по суті, грошові видатки підприємства на придбання машин, верстатів, устаткування, сировини, матеріалів, виплату заробітної плати працівникам тощо. Фірма виплачує ці гроші зовнішнім по відношенню до неї господарським суб'єктам. Зовнішні витрати іноді називають бухгалтерськими.
Кожне підприємство може використовувати також певні ресурси, що належать йому самому. Наприклад, сільськогосподарські підприємства відгодовують худобу власними кормами - зерном, сіном, буряками, картоплею тощо.
Витрати на власні ресурси - це внутрішні витрати.
Розрізняють також постійні та змінні витрати виробництва.
Постійні витрати містять видатки на утримання управлінського персоналу, страхування, охорону підприємства. Ці видатки залишаються незмінними незалежно від того, скільки продукції виготовляє підприємство. Вони оплачуються навіть тоді, коли продукція не виробляється.
Змінні витрати охоплюють видатки на заробітну плату, сировину, електроенергію, напівфабрикати, амортизаційні відрахування. Вони зростають зі збільшенням обсягів випуску продукції. При відсутності продукції ці витрати не оплачуються.
Економічні витрати виробництва - це вартість усіх чинників виробництва, незалежно від того, купуються вони на ринку чи є власністю фірми.
Витрати виробництва мають оцінюватися з точки зору альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати. Будь-який підприємець, обираючи сферу вкладення свого капіталу, порівнює альтернативні варіанти з позиції очікуваної вигоди і обирає найефективніші. Вирішивши, наприклад, вкласти капітал у виробництво пральних машин, він, по суті, відмовляється від одержання доходу в сільському господарстві або у страховій справі. Згідно з економічною теорією цей альтернативний доход має входити до витрат власника капіталу.
297
ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ
У теорії витрат виробництва особливе значення має поняття граничних витрат.
Граничні витрати - це приріст витрат у результаті 1 виробництва однієї додаткової одиниці продукції.
Оскільки постійні витрати не змінюються із зміною обсягу продукції ОБ підприємства, граничні витрати залежать від зростання лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції. Цю залежність відбиває така формула:
де ГВ - граничні витрати; ДЗВ - зростання змінних витрат вироб-ництва; ДОВ - випуск додаткової одиниці продукції.
Граничні витрати показують, скільки коштує для фірми збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю, їх можна обчислити, виходячи як із змінних, так і з загальних витрат. Загальні витрати відрізняються від змінних тільки постійними витратами, які залишаються сталими, коли обсяг випуску продукції змінюється.
СЕРЕДНІ ВИТРАТИ
Середні витрати (СВ) - це витрати на одиницю випуску продукції. Є три види середніх витрат: середні постійні, середні змінні та середні валові (загальні) витрати.
Середні постійні витрати (СПВ) являють собою постійні витрати, поділені на обсяг випуску продукції (ПВОБ). ;
Оскільки постійні витрати не змінюються, середні постійні витрат ти знижуються зі збільшенням обсягу випуску продукції.
Середні змінні витрати (СЗВ) - це змінні витрати, поділені на обсяг випуску продукції (ЗВОВ).
Середні загальні витрати (СЗВ) розраховують діленням валових витрат на обсяг випуску продукції (ВВОВ).
У цілому середні витрати - це витрати на виробництво одиниці продукції. Порівнюючи середні валові витрати з ціною продукції, можна визначити, чи прибуткове виробництво.
ЗАКОН СПАДНОЇ ВІДДАЧІ
Витрати виробництва пов'язані з дією закону спадної віддачі. Іноді його називають законом спадного граничного продукту. У чому сутність цього закону?
Процесом-причиною закону є необхідність збільшення витрат для ржання нового продукту. Зростання потреб зумовлює необхідність збільшення виробництва продукту. Однак одного бажання для цього по. Потрібні витрати живої та уречевленої праці. Проте збільшення витрат наштовхується на граничний продукт. Ця суперечність є процесом спадної віддачі. Справа тут в тому, що починаючи з певного моменту, послідовне приєднання кожної наступної одиниці змінного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного, фіксованого ресурсу |(наприклад, капіталу або землі) дає спадний додатковий, або граничний продукт в розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Іншими словами, якщо кількість робітників, що обслуговує це устаткування, збільшуватиметься, то зростання обсягу виробництва поступово уповільниться пропорційно до кількості нових робітників. Закон спадної віддачі грунтується на припущенні, що усі одиниці змінних ресурсів якісно однорідні. Граничний продукт почиває зменшуватись не тому, що найняті пізніше працівники менш кваліфіковані, а тому, що за незмінної величини наявних капітальних фондів зайнято більше працівників. Витрати розглядаються до певного виду змінних ресурсів при незмінності інших ресурсів.
Отже, вкладання певного ресурсу має певну обмеженість віддачі цього рівня науково-технічного прогресу.
Кількісне вираження закону спадної віддачі можна показати за |допомогою умовної таблиці. В ній зроблено припущення, що кількість праці змінюється, і кількість землі є постійною (табл. 1).
Таблиця 1
Зміни додаткової продукції та граничного продукту
Кількість праці
Обсяг виробленого продукту Додаткова продукція як результат збільшення кількості праці
Граничний продукт
2 400
400
-
4
600
200
100
6
640
40
20
8
660
20
10
10
670
10
5
З табл. 1 видно, що зростання кількості праці кожного разу має однаковий розмір (на 2 одиниці). Однак воно супроводжується зменшенням граничного продукту.
Для виробника дія закону спадної віддачі має велике практичне значення. Вінмусить знати приріст витрат у результаті виробництва однієї одиниці додаткової продукції. Якщо приріст витрат на одиницю продукції на певній ділянці перевищує приріст на іншій ділянці, витрати слід спрямовувати на ту ділянку, де віддача більша.
Падіння віддачі витрат певного ресурсу свідчить про необхідність вивчення і врахування виробничих чинників, які можуть припинити спадну віддачу. Одним з них є науково-технічний прогрес.
2. СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ
СТРУКТУРА І ЗНАЧЕННЯ СОБІВАРТОСТІ
Собівартість - це сукупність витрат, виражена в грошовій формі, яка йде на виробництво і збут продукції
До собівартості входять такі витрати:
o вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці (сировини, напівфабрикатів, палива, електроенергії);
o перенесена вартість засобів праці;
o витрати на оплату праці;
o видатки на реалізацію продукції.
Собівартість - це частина вартості продукту праці (рис. 2).
Акумулюючи поточні витрати, собівартість продукції підприємства є одним з найважливіших
Loading...

 
 

Цікаве