WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Фіскальна політика як засіб регулювання економіки - Курсова робота

Фіскальна політика як засіб регулювання економіки - Курсова робота

засобів у суб'єктів економіки залишається певна свобода вибору, приадміністративних вона виявляється обмеженою.
За всіх відмінностей економічних та адміністративних засобів між ними є дещо спільне: жоден економічний засіб не може здійснитися без адміністративних зусиль - певних законодавчих актів та дій органів виконавчої влади.Наведемо деякі з економічних засобів, розподіливши їх за напрямами економічної політики.
Бюджетно-податкова політика здійснюється через податкові ставки та пільги, розподіл податкових надходжень за рівнями бюджетної системи (місцевим, середнім та центральним), певну структуру витрат, балансування бюджетів тощо.
Заходами грошової політики є норми банківських резервів та міжбанківських кредитів, норми процента за облігаціями та терміни їх випуску, регулювання грошової бази. Завдяки цим заходам досягається збільшення (або зменшення) сукупного попиту, стимулювання (або стримування) виробництва через вплив на кредит та інвестиції тощо.
У межах соціальної політики як засоби використовуються: диференційо-ване оподаткування доходів, обов'язкове страхування по безробіттю та втраті працездатності, різні види соціальної допомоги. В результаті цих заходів забезпечується необхідний мінімум споживання, перерозподіляються доходи, обмежується безробіття, гарантується здійснення соціальних програм (підтримки сім'ї, забезпечення житлом, підвищення рівня освіченості та культури тощо).
Засобами зовнішньоекономічної політики є податки, проценти за інвестиціями, пільги виробникам, що працюють на експорт, зміни у валютному курсі. Наслідком використання цих засобів може стати стимулювання або обмеження експортних можливостей держави.
До типових адміністративних засобів належать: планування обсягів виробництва та цін для підприємств, через які здійснюється природна державна монополія, антимонопольне регулювання та протидія затуханню конкуренції, розробка державних норм та стандартів (мінімальної зарплати, якості виробів, шкідливих викидів у довкілля), ліцензування експорту, консервування частини національних ресурсів, обмеження виробництва щодо деяких його видів чи на певних територіях.
2. ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА. МУЛЬТИПЛІКАТОРИ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ.
Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.
Основні функції фіскальної політики:
1) Вплив на стан господарської кон'юктури.
2) Перерозподіл національного доходу.
3) Нагомадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.
Основні джерела доходів:
1) Податки.
2) Власні доходи держави від виробничої та інших формдіяльності.
3) Платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі.
4) Позики у формі державних облігацій.
До фіскальної політики відносяться тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей в обігу.
Податки.
Основним джерелом доходів держави в цивілізованому суспільстві є податки. Податки за економічним змістомце фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.
Функції податків:
1.Розподільча:
" перерозподіл вартості створеного ВНП між державою і юридичними та фізичними особами.
2.Фіскальна:
" централізація частини ВНП у бюджеті на загальносуспільні потреби.
3.Регулююча:
" вплив податків на різні сторони діяльності їхніх платників.
Принципи побудови податкової системи.
1.Загальність
" охоплення податками всіх економічних суб'єктів, які отримують доходи незалежновід організаційно-правової форми.
2. Стабільність
" високий рівень гарантій того, що передбачені Законом про бюджет доходи будуть отримані у повному обсязі.
3.Обов'язковість
" примусовість податку, неминучість його сплати, самостійність суб'єкта в його обчисленні та сплаті.
4.Соціальна справедливість
" встановлення податкових ставок і податкових пільг, які ставлять всіх суб'єктів у приблизно рівні умови і які пом'якшують податковий тягар на низькодоходні підприємства та групи населення.
Бюджетно-податкова політика.
Проблеми бюджетно-податкової політики у тому чи іншому зв'язку ми вже торкалися при розгляді "кейнсіанського хреста", моделі IS-LM, моделі Манделла-Флемінга. Але у всіх попередніх випадках вона цікавила нас не як така, а в ролі чинника, який впливає на макроекономічну рівновагу.Тепер же об'єктом нашої уваги є сама бюджетно-податкова політика.
Бюджетно-податкова політика, фіскальна політика - це політика використання державних податків та витрат (видатків) з метою впливу на макроекономічний кругообіг.
Зобразимо цей вплив схематично (схема 1):
Доход у розпорядженні
А
Д С
Пояснення до схеми 1:
1. На схемі зображено кругообіг доходів (верхня частина схеми) і витрат (нижня частина схеми), що здійснюється між підприємствами і домогосподарствами.
2. Доходи, що надходять у розпорядження домогосподарств, є платою їм як власникам ресурсів, за винятком податків. Сукупні витрати (попит), згідно зі схемою, формуються трьомf потоками: споживанням домогосподарств, інвестиціями (що є перетвореною формою заощаджень) та державними витратами.
3. Фіскальна політика безпосередньо торкається кругообігу в точках А та Д, тобто коли держава вилучає податки і коли вона збільшує попит на величину державних витрат. Для відновлення макрорівноваги необхідно, щоб величинатого, що тимчасово вилучено з кругообігу,дорівнювала величині того, gовернулося у нього, а саме: T+S=I+G. До фіскальної політики мають відношення податки Т та державні витрати G.
Отже, у фіскальної політики є дві сторони: податкова та видаткова. Наша мета зрозуміти, на які макроекономічні показники може ефективно впливати і як використовується на практиці фіскальна політика. Однак попередньо розглянемо структуру державних видатків та податків, щоб у подальшому диференціювати вплив різних елементів на макроекономічні показники. У сукупності державних витрат слід розрізняти три елементи: закупки товарів та послуг PG, соціальні трансферти ІТ та проценти по боргах GB. Державні витрати: G=PG+IT+GB. Закупівля товарів та послуг може бути пов'язана з національною обороною, утриманням транспортної системи, освітою, енергетикою, наукою, системою правосуддя та виконанням службових обов'язків іншими гілками влади, охороною здоров'я, житловим будівництвом тощо. Для того щоб товари і послуги, пов'язані з переліченими видами діяльності, були створені, уряд повинен виступити суб'єктом відносин на ринку факторів виробництва. Так, ним "наймаються" працівники державних освітніх закладів, купується обладнання
Loading...

 
 

Цікаве