WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Товарне товариство. Товар - Реферат

Товарне товариство. Товар - Реферат

відбувається на основі еквівалентності виробничих витрат (у товарах, що обмінюються, має бути однакова кількість праці). Здійснюється це через купівлю-продаж продуктів праці.
Суспільство визнає товар як такий, що задовольняє його потребу на ринку після того, як його хтось купив. Інакше кажучи, товарна форма зв'язків є не прямою і безпосередньою, а опосередкована ринком форма зв'язків. Це також одна з генетичних особливостей товарного виробництва. Вона є рушійною силою розвитку продуктивних сил суспільства, підвищення ефективності виробництва, оскільки призводить до подальшого поглиблення суспільного поділу праці, спеціалізації виробництва і як результат - зростання продуктивності праці. До визначальних рис товарного виробництва також належать:
а) використання грошей як посередника обміну;
б) наявність конкуренції;
в) вільне ціноутворення;
г) стихійність розвитку як форма саморегулювання економіки. Товарна організація виробництва і адекватна їй форма зв'язків еволюціонують разом з розвитком продуктивних сил, суспільним поділом і кооперацією праці (табл. 5).
Еволюція товарного виробництва
ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО
Просте
А. Виникає після першо-і го суспільного поділу І праці (скотарство відокремлюється від землеробства).
Розвивається у зв'язку з другим і третім суспільним поділом праці ( ре-месло відокремлюється від землеробства і скотарства; торгівля відок-ремлюється у самостійну сферу діяльності).
Б. Грунтується на: дрібній приватній власності;
праці власника засобів виробництва; ручних знаряддях праці.
В. Регулюється в основному традиціями і госпо-дарями-панами. Ринок обмежується товарами: золотом, рабами, тканинами, посудом, продуктами харчування,спеціями.
Відсутні ринки землі, робочої сили, грошей.
Капіталістичне
А. Виникає в XVI ст. під впливом повсякденного запровадження у економічне життя науки і технології. Розвивається у зв'язку з: первинною механізацією праці (1770-1780 pp.); запровадженням парового двигуна, залізниці (1830-1890); широким використанням електротехнічного та важкого машинобудування (починаючи з кінця XIX ст. до цього часу).
Б. Грунтується на: великій приватній власності; найманій праці; механічних знаряддях праці.
В. Регулюється в основному ринком, а також державними інституціями.
Ринок диференціюється на ринок засобів виробництва і ринок предметів споживання. Об'єктом купівлі-продажу стають: робоча сила, земля, ліс, паливно-енергетичні та сировинні ресурси, цінні папери, валюта, кредитні ресурси, інформація.
Сучасне
А. Виникає на рубежі 60-70-х років XX ст. у розвинених країнах (США, Канаді, західноєвропейських країнах, Японії) у зв'язку з переходом їх до постіндуст-ріальної цивілізації. Розвивається під впливом сучасної науково-технічної революції, де визначальним стає нематеріальне (особливо духовне)виробництво.
Б. Грунтується на: різноманітних формах власності (індивідуальній, колективній, державній, змішаних); в основному інтелектуальній праці, носії якої виступають водночас і як власники.
В. Регулюється, по-перше, законами ринкової економіки і, по-друге, - державою; по-третє, - іншими інституціями.
Просте товарне виробництво грунтується в основному на праці самого товаровиробника, якому і належить вироблений ним продукт. Таке виробництво є дрібним, у ньому відсутній глибокий поділ праці. Товаровиробник виконує всі операції при виготовленні готового продукту і реалізує його з метою задоволення своїх потреб. Купівля-про-даж на такій стадії розвитку товарного виробництва здійснюється через вільне ціноутворення і стихійний розвиток.
Водночас у суспільствах, яким було притаманне просте товарне виробництво, і виробництво, і розподіл в основному здійснювалися за традиціями, що склалися, і за наказом господаря (пана).
За цих умов "робити гроші" вважалося непристойною справою, було гріхом. Багатство у такому суспільстві належало не тим, хто "робив гроші", а тим, хто мав привілеї, землю, тобто багатство було наслідком могутності. Так, Юлій Цезар став багатим лише тоді, коли став правителем Іспанії.
Капіталістичне товарне виробництво створює ринкову систему, для якої характерно те, що люди можуть не тільки вільно обирати собі роботу, а і їх мають обрати. Праця, земля, природні ресурси, засоби виробництва стають товаром. Таке виробництво перетворюється на високомеханізоване із застосуванням комплексів машин, масове. Головними тут є галузі матеріального виробництва, що постійно розвиваються. Етапи розвитку капіталістичного товарного виробництва такі: а) 1770-1840 pp.: текстильна промисловість, текстильне машинобудування, обробка заліза, будівництво магістральних каналів, водяний двигун; б) 1840-1890 pp.: паровий двигун, будівництво залізниць, машино- і пароплавобудування, верстатоіндустріальна промисловість, чорна металургія; в) 1890-1930-1940 pp.: електричне, електротехнічне та важке машинобудування, лінії електропередач, кораблебудування, основна хімія, синтетичні фарби; г) 1930-1940-1980 pp.: автомобільна, літако- і тракторобудівна промисловість, моторизована зброя, виробництво товарів тривалого користування, синтетичних матеріалів, нафтохімічна промисловість.
Ринкова система активізує всі чинники виробництва, стимулює використання у виробництві заощаджень усіх громадян, суб'єктів господарювання. Значну роль у мобілізації останніх відіграють банки, інші фінансові установи, які платять за засоби, що беруться у кредит, відсотки, винагороду. Отже, "робити гроші" стає головною справою будь-якого суб'єкта господарювання.
Ідеї визначного англійського економіста Адама Сміта про невтручання держави у товарне виробництво, що були домінуючими в епоху 124
мануфактурної стадії розвитку, порушуються з 1833 р. в США. За-проваджується спеціальний Акт, який встановлює систему інспектування з метою не допустити зловживань при використовуванні дитячої та жіночої праці. Згодом запроваджуються антимонопольні закони, системи соціального страхування, екологічні законодавства, різні обмежувальні нормативи для ринкових операцій тощо. Все це свідчить про те, що ринкове саморегулювання доповнюється державним.
Сучасне товарне виробництво тільки-но виростає з попереднього і тому має багато спільного з ним (великомасштабність, масовість, розвиненість матеріальної сфери) і специфічні риси, що тільки починають формуватися. Це знаходить вияв у пріоритетних напрямах розвитку. Домінуючими стають електронна промисловість, обчислювальна техніка, програмне забезпечення, засоби телекомунікації, оптичні волокна, нові керамічні матеріали, банки даних,інформаційні послуги. Все більшого значення набувають галузі нематеріального виробництва і особливо духовної сфери, що спрямовані на розвиток людини, задоволення її інтелектуальних потреб.
Відповідні зміни визначаються переходом від енергетичної до інформаційної складової: тобто інформатика і телекомунікації лежать в основі технологічного розвитку. Це призводить до появи принципово нових секторів виробництва: біотехнології, космічної техніки, в основі яких лежать мікроелектронні компоненти. Визначальною стає інтелектуальна праця, а головним багатством - людина.
Відповідно до вимог громадянського суспільства зростає вплив державних та недержавних інституцій (церкви, політичних сил, рухів, профспілок) на економічний розвиток, його соціальне спрямування.
Loading...

 
 

Цікаве