WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Антимонопольна політика держави та її сутність - Курсова робота

Антимонопольна політика держави та її сутність - Курсова робота

Широкого розголосу набув також розгляд справ про неправомірне використання знаку для товарів і послуг "АСПІРІН", власник якого – німецька фірма "Байер АГ", отримала правову охорону згаданого вище знаку у більшості країн світу. "Концерн Стірол" (місто Горлівка) неправомірно використовував знак "АСПІРІН". Питання про право власності на знаки "АСПІРІН" і "ASPIRIN" було вирішено в судовому порядку. Вищий господарський суд України визнав право власності на згадані вище знаки для товарів і послуг, зокрема надання правової охорони за фірмою "БАЙЕР АГ". Висновки незалежного експерта-патентного повіреного України, свідчать, що використання знаку "АСПІРИН", що використовує і реалізує "Концерн Стірол", може призвести до змішування зі знаками ліків фірми "БАЙЕР АГ", але вони не відповідають її якості і стандартам. Тому дії "Концерну Стірол" кваліфіковані державним уповноваженим Комітету по ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як неправомірне використання, без дозволу уповноваженої на те особи знаку для товарів та послуг. У підсумку на "Концерн Стірол" накладено штраф у розмірі 6 тис. Грн.

Як відзначають представники АМК, з часом структура порушень у вигляді недобросовісної конкуренції стає багатостороннішою та різноманітнішою. Торік виявлено та призупинено декілька порушень, пов'язаних з неправомірним збиранням, використанням і розголошенням комерційної таємниці, із підбуренням до бойкоту. А також 180 порушень у вигляді ненадання, 71- несвоєчасного надання та 7 порушень у вигляді свідомого надання недостовірної інформації.

Подібною до справи з незаконним використанням назви "АСПІРІН" є справа з використанням назви "Боржомі". Майже 30 українських підприємств маркували свою продукцію етикеткою "Боржомі", яка була штучно мінералізована і не мала нічого спільного з загальновідомою лікувально-мінеральною водою грузинського походження з назвою "Боржомі", стверджує АМК. Внаслідок перевірки ринку мінеральної води в нашій країні вдалося запобігти реалізації підробленої мінеральної води "Боржомі" в обсязі 1 млн. декалітрів на рік.

Першу тривогу забили тринадцять грузинських підприємців, що мають приоритетне право на використання назви місця походження товару ("Боржомі") при виробництві та реалізації мінеральної води з Боржомських джерел. Вони й звернулися до Державної антимонопольної служби Грузії, що по своїх каналах зв'язалась з нашим комітетом.

Як показує досвід діяльності АМК, велику частину всіх порушень у вигляді недобросовісної конкуренції, виявленої і припиненої відповідними органами, були дії пов'язані з неправомірним використанням ділової репутації підприємців. Було розглянуто ще два аналогічних звернення: ОАО "Мінеральні води Кабардіно-Балкарії" (Грузія) і ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод" (Полтавська область) щодо неправомірного використання знаків "Нарзан" та "Миргородська" при виробництві та реалізації штучних мінеральних вод.

Найпоширенішим видом порушень розкритих АМКУ є порушення у сфері природних монополій. Так Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" у 2000 р. отримало незаконних прибутків більш ніж на мільйон гривень. Такого висновку дійшли працівники Львівського відділення АМКУ в процесі розгляду справи про порушення антимонопольного законодавства вищезгаданим підприємством. АМКУ звернувся з листом на адресу голови львівської облдержадміністрації Михайла Гладія, у якому стверджувалося, що "Львівтеплоенерго" за 1999 р. використало газу на 55 млн. кубометрів менше від планових показників. Загальна вартість відпущеного тепла для всіх категорій споживачів становить 81 571 тис. грн. Водночас "Львівтеплоенерго" виставило до оплати за послуги рахунки на суму 82 606.2 тис. грн. АМКУ вважає, що споживачам, які зазнали збитків, має бути проведено перерахунок за послуги централізованого теплопостачання. Щось подібне відбувається в Івано-Франківську. Місцеве теплокомуненерго повертає мешканцям понад мільйон грн., зараховуючи заборговані гроші як поточні платежі.

Висновки

На основі проведених досліджень мною зроблені такі висновки, що сучасна економічна теорія розглядає кілька видів монополістичних етапів: чиста монополія, олігополія, монопсонія, олігопсонія.

До завоювання підприємцями монопольного становища на ринку ведуть такі основні шляхи, як конкуренція виробництва і централізація виробництва і капіталу.

Умови й особливості виникнення монополій безпосередньо пов'язані з рядом умов, за якими монополія існує. Серед них: відсутність досконалих замінників, відсутність можливості вільного входу на ринок (в галузь), тобто наявність вхідних бар'єрів (наявність у підприємств–монополістів патентів на продукцію чи застосовувану при її виробництва технологію; існування державних ліцензій; контроль монополістом джерел необхідної сировини чи інших спеціальних товарів; наявність значної економії на масштабі і т.д.).

Монопольного становища на ринку фірма може досягти за допомогою заходів недобросовісної конкуренції ("грабіжницьке ціноутворення", і т.д.).

Ще одним поширеним шляхом досягнення монопольного становища є змова між кількома великими фірмами.

Процес монополізації економіки має як позитивні так і негативні наслідки, проте ніхто не заперечує, що недоліків у монополії значно більше, і перший з них – практика встановлення монопольних цін, такі ціни створюють додаткові прибутки монополістам, а покупці змушені купувати товари за цінами вищими, ніж за умов конкурентного ринку. Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава змушена проводити антимонопольну політику, до складу якої входить видання актів, законів, обмеження сфер впливу монополістичних об'єднань. Основними обов'язками держави у її діяльності щодо проведення антимонопольної політики є створення антимонопольного законодавства, яке б регулювало діяльність вже існуючих монополій, а також прийняття законів, які б не допускали антиконкурентних дій, а також передбачали відповідальність за недобросовісну конкуренцію.

Органом, який має забезпечувати нагляд за дотриманням антимонопольного законодавства в Україні є Антимонопольний комітет України. Завданнями цього комітету є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захист законних інтересів підприємств та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень антимонопольного законодавства, накладання стягнень за порушення антимонопольного законодавства в межах своїх повноважень, сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки.

Комітет бере участь в укладанні міждержавних угод, розробці та реалізації міжнародних проектів і програм, а також співпрацює ж державними органами і неурядовими організаціями інших держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до його компетенції.

Формування антимонопольної політики держав світу почалося з того, що навколо них формувалась негативна громадська думка, яка вимагала захисту споживачів від свавілля монополістів, обмеження діяльності останніх. Необхідність застосування практики зарубіжних країн не викликає сумнівів, адже досвід України в цій галузі вимірюється в 10 -15 років, в той час як багато інших держав працюють в цій сфері вже десятки років.

Література

  1. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" від 18.02.1992р. №2132-ХІІ

  2. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7.06.1996р. №236/96-ВР

  3. Закон України "Про природні монополії" від 20.04.2000р. №1682-ІІІ

  4. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р. №2210-ІІІ

  5. Закон України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993р. №3659-ХІІ

  6. Дахно І.І. Антимонопольне право. Курс лекцій – К.: Четверта хвиля, 1998.

  7. Карагодова О.О.Мікроекономіка. -К.: Четверта хвиля, 1998.

  8. Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Державне регулювання природних монополій в Україні // Економіка. Фінанси. Право, 2001. №5.

  9. Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Практика господарювання та необхідність державного регулювання природних монополій в українській економіці // Економіка. Фінанси. Право, 2001. №8.

10.Самуельсон Поль. Економіка.-Львів: Світ, 1993.

11.Семенова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право. Курс лекцій. – К.: УФІМБ, 1999.

12.Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевич. – 6-те вид., перероб. і доп. – К.:Знання-Прес,2007.

Loading...

 
 

Цікаве