WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок та його основні елементи: попит, пропозиція, ціни - Реферат

Ринок та його основні елементи: попит, пропозиція, ціни - Реферат

Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товару необхідний значний час. Наприклад, збільшити виробництво автомобілів за тиждень практично неможливо, хоча ціна на них може зрости в багато разів. У таких випадках пропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігається тривалий час (наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиції буде низькою.

Багато економістів виділяють такі фактори, що змінюють пропозицію:

  1. Зміни в собівартості виробництва за рахунок цін на ресурси, зміни податків і дотацій, досягнень науки і техніки, нових технологій. Зниження собівартості дозволяє виробникові доставити на ринок більше товарів. Зростання собівартості призводить до протилежного результату — пропозиція знижується.

  2. Зміни цін на інші товари, зокрема на товари субститути.

  3. Індивідуальні смаки споживачів.

  4. Перспективні очікування виробників. При прогнозах щодо зростання цін в майбутньому виробники можуть скоротити пропозицію, щоб незабаром продати товар за вищою ціною, і навпаки, очікування падіння цін змушує виробників позбавитись товару якнайскоріше, щоб не зазнати збитків в майбутньому.

  5. Кількість товаровиробників безпосередньо впливає на пропозицію, оскільки чим більше постачальників товарів, тим вище пропозиція і навпаки, при зменшенні числа виробників різко скорочується пропозиція.

Ринкова ціна

Аналіз взаємодії попиту і пропозиції, особливостей наслідків конкуренції за фіксації цін, причин виникнення дефіциту дає змогу розкрити механізм ринкової рівноваги, а також дослідити ринковий критерій розподілу благ.

Координація дій у ринковому господарстві здійснюється за допомогою ціни. Це врівноважує ринки, а ціна, що врівноважує кількісні величини попиту і пропозиції, називається ціною рівноваги, або рівноважною ціною.

Зменшення пропозиції блага стосовно попиту зумовлює автоматичну ринкову реакцію зростання ціни. Вища ціна змушує покупців купувати блага менше, а виробників постачати блага більше, що спричиняє встановлення рівноваги величини попиту і величини пропозиції.

До такого ж наслідку призводить і зниження ціни як відхилення від рівноваги. Зниження ціни сигналізує, що благо стало менш рідкісним, тобто пропозиція перевищила попит і зумовлює збільшення величини попиту, але зменшення величини пропозиції, тобто їх рівновагу.

Але інколи, керуючись певними міркуваннями, навіть в умовах ринкової економіки уряд фіксує ціну на товар на так званому соціально прийнятному рівні, що рівнозначно виключенню механізму ринкової координації.

Рідкісність певного блага не можна подолати, встановлюючи контроль над ціною. Фіксація низької ціни спричиняє нестачу або дефіцит товарів.

Грошові ціни надають інформацію про відносну рідкісність. Благо перестає бути рідкісним тоді, коли його можна отримати у бажаній кількості без обмежень.

Конкуренція покупців є наслідком рідкісності благ, позбавитися її можна, лише усунувши рідкісність. Критерієм розподілу рідкісних благ в умовах ринку є готовність платити. Покупці намагаються дотримуватись цього критерію, створюючи конкуренцію між собою. Розподіл та споживання благ у суспільстві на основі готовності платити гроші є важливою мотивацією до праці та до заробляння грошей.

Якщо закон заважає функціонувати ціновому механізму, то використовуються інші не грошові критерії і механізми конкуренції між покупцями. Конкуренція підвищить їхні загальні витрати (грошові й не грошові) і буде збільшувати їх доти, доки величина попиту не зрівняється з величиною пропозиції.

Не грошовими витратами споживачів (або не грошовою складовою ціни) вважаються: стояння в черзі, давання чайових і хабарів, зниження споживання і зміна його структури, витрати часу на пошук товару тощо. Збільшення не грошових витрат покупців породжує змертвілі витрати, тобто витрати, що не приносять вигід і продавцю (наприклад, витрати на чекання в черзі).

Поряд з дефіцитом можна штучно сприяти і появі надлишків, наприклад, встановлюючи паритетні ціни на продукцію фермерів.

Сприяючи появі надлишку сільськогосподарських товарів, уряд уникає падіння цін на сільськогосподарську продукцію до такого рівня, коли величина поточного споживчого попиту буде відповідати величині пропозиції, тобто кількості продукції, яку хочуть виробити фермери.

Отже, ринкова рівновага зумовлюється такими чинниками:

  1. функцію координації в ринковому господарстві виконують ціни, які встановлюються на ринку на основі взаємодії попиту та пропозиції;

  2. втручання держави у вільне встановлення цін призводить до порушення ринкової рівноваги, дефіциту і збільшення грошових витрат покупців. Воно може здійснюватись тільки у виняткових випадках на короткий період часу і не більше ніж на три-чотири базисних товари;

  3. ринковий розподіл благ визначається готовністю платити, що підтверджує існуючий ринковий принцип: "Ефективність — через ринок, справедливість — через податки".

Реальні ціни

Теорія попиту та пропозиції представляє собою лише теоретичну модель. Розраховані ціни представляють собою ідеальні ціни, які не завжди відповідають реальним цінам на ринку. Фактично, ідеальні ціни представляють собою реальні, якими вони були би за рядом умов, які не завжди здійснюються.

Потенційні ціни

Коли товари проводяться для продажу, вони звичайно одразу оцінюються, але ці ціни є спочатку тільки потенційними цінами. Не може бути ніякої впевненості, чи товар буде продаватися по цім цінам або чи ці ціни забезпечують максимальний прибуток. Таким чином, результат реальної ціни залежить від переговорів між конкретними виробниками та покупцями, а встановлення рівноваги займає деякий час, інколи досить великий.

Державне регулювання

Навіть в країнах з ринковою економікою та найбільшим ступенем ринкової свободи ціни є об'єктом постійної уваги і регулювання з боку держави. Впливаючи на ціни, вона домагається здійснення певної кон'юнктури і структурної політики, приборкання інфляції, посилення конкурентноспропожності на світовому ринку. Державне регулювання цін носить законодавчий, адміністративний і судовий характер і здійснюється відповідними міністерствами, Центральним банком та ін. У багатьох країнах створені міжміністерські ради з питань цін з наглядовий-дорадчими функціями, експертні комітети та інші органи. Методи державного регулювання цін різноманітні. Це — спостереження і контроль за цінами з боку урядових органів; непрямий вплив на ціни; встановлення фіксованих пільгових цін і тарифів на товари і послуги, що вироблені в державному секторі економіки; передача прав встановлення цін на певні види товарів і контроль за ними з боку наднаціональних органів.

Використана література

  1. Економічна теорія: Політекономія.- К.: Знання, 2006.-

  2. Економічна теорія: Політекономія.- К.: Знання-Прес, 2001.- 581с.

  3. Мочерний Степан Васильович Економічна теорія.- К.: Академвидав, 2002.- 656с.

  4. Старостенко Ганна Григорівна Економічна теорія.- К.: Університет "Україна", 2004.- 172с.

  5. Гуцайлюк З.В., Мех Я.В., Щирба М.Т. Аудит. Теорія, методика, збірник завдань.- Тернопіль: Економічна думка, 2002.- 190с.

  6. Жаліло, Ярослав Анатолійович Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія.- К.: НІСД, 2003.- 363с.- 20-00

Loading...

 
 

Цікаве