WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Концепції та зміст поняття прибуток в сучасних умовах господарювання - Реферат

Концепції та зміст поняття прибуток в сучасних умовах господарювання - Реферат

Реферат на тему:

Концепції та зміст поняття прибуток в сучасних умовах господарювання

Сучасні західні економісти, як правило, розвивають теорії прибутку економістів XIX і початку XX сторіч, пристосовуючи їх до нових умов господарювання. Серед них можна виділити п'ять основних концепцій:

1. Теорія "продуктивності капіталу";

2. Теорія прибутку як трудового доходу або доходу від підприємницької діяльності;

3. Теорія прибутку як результат існування монополій;

4. Психологічна теорія прибутку;

5. Концепція революції в доходах.

На наш погляд, представляються цікавими роздуми про прибуток П. Самуельсона (теорія "продуктивності капіталу"). У своїй книзі "Економіка" [4] він пише про те, що прибуток є надзвичайно різнобічною категорією (на відміну від своїх попередників, які розглядали категорію прибутку з якоїсь однієї позиції, - або як дохід від чинників виробництва, або як винагорода за підприємницьку діяльність і т.д.). Він пише про те, що "В статистиці національного доходу прибуток обчислюється як загальна сума доходів корпорацій і простих підприємств" [4]. По-перше, прибуток він визначає як безумовний дохід від чинників виробництва (безумовний відсоток, безумовна рента і безумовна заробітна плата). Ці доходи одержують власники підприємства, які забезпечили участь даних чинників у виробництві. По-друге, прибуток є винагородою за підприємницьку діяльність, введення технічних удосконалень. По-третє, прибуток він пов'язує з непередбачуваністю, тобто це прибуток, що виникає унаслідок відмінностей між тим, на що люди розраховують, і тим, що насправді відбувається.

Багато сучасних економістів трактують прибуток як трудовий дохід, тобто різновид заробітної плати. Згідно цієї теорії дохід підприємця повністю відповідає його праці, тій послузі, яку він надає суспільству, керуючи підприємством [1, с.250-252].

Найбільш відомим сучасним представником теорії прибутку як "монополістичного доходу" є Е.Чемберлен та Дж. Робінсон, які опублікували результати своїх досліджень з цього питання в двох роботах в 1993 році. В них автори показали, що в частині ринкової економіки XX сторіччя панує монополістична або недосконала конкуренція. На першому місті, на їх думку,– панування на галузевому ринку декількох або обмеженого числа виробників, які взаємодіють на цьому ринку в формуванні загально ринкової і цінової політики, конкуруючи в інших областях. Тим самим в умовах монополістичної конкуренції виникає можливість завищення цін. Зараз монополістична влада над ринком частіше за все пов'язується з величиною виробника (компанії, корпорації), але враховуються і інші фактори, перш за все,– серйозні перешкоди для входження нових виробників в дану галузь або сферу підприємництва [3, с.22-23].

Згідно з "психологічною" теорією прибуток начебто створюється дією психологічних факторів або часом, який сам по собі породжує прибуток. Ці теорії є суб'єктивно-ідеалістичними, оскільки повністю ігнорують той факт, що прибуток – це об'єктивне економічне явище, яке веде своє походження з виробництва й не може бути пояснене суто психологічними мотивами, хоча його опосередкований вплив на поведінку суб'єктів виробничих відносин заперечувати не можна.

До найбільш активних пропагандистів концепції революції в доходах належать американські економісти Д. Голбрейс, А. Берлі, Е. Хенсен. Основна ідея концепції полягає в тому, що з розвитком корпоративної власності підприємці відходять від керівництва господарством, передаючи управління найманим менеджерам. Тому змінюється і мета підприємництва. Рушійним мотивом виробництва стає не прибуток сам по собі, а задоволення потреб усього суспільства. На цій основі прибуток зникає як економічна категорія, відбувається вирівнювання доходів різних соціальних верств населення. Всі отримують справедливі доходи відповідно до участі кожного у виробництві [1, с.252].

Потрібно зазначити, в сучасних умовах господарювання поняття прибуток в найбільш узагальненому вигляді може бути сформульоване таким чином: "Прибуток є вираженим в грошовій формі чистим доходом підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності" [2].

Розглянемо, яку роль відіграє прибуток в умовах ринкової економіки [2].

Прибуток підприємства – головна ціль підприємницької діяльності. Отримання високого рівня прибутку є цілком очевидним мотивом підприємницької діяльності не тільки для власників підприємства, але також і для решти його персоналу.

Прибуток підприємства утворює базу економічного розвитку держави, тому що механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє збільшувати прибуткову частину державних бюджетів всіх рівнів, що дає можливість державі успішно виконувати покладені на неї функції і здійснювати намічені соціально-економічні програми розвитку суспільства.

Прибуток підприємства –критерій ефективності конкретної виробничої діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства порівняно з галузевим характеризує ступінь уміння (підготовленості, досвіду, ініціативності) менеджерів успішно здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки.

Прибуток – основне внутрішнє джерело формування фінансових ресурсів підприємства, які забезпечують його розвиток. У системі цих джерел прибутку належить головна роль. Чим вище рівень утворення прибутку підприємства, тим менше його потреба в залученні фінансових коштів із зовнішніх джерел, які в сучасних умовах обмежені.

Прибуток – головне джерело збільшення ринкової вартості підприємства. Здатність збільшення вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частини одержаного підприємством прибутку. Тому, чим вищі сума і рівень капіталізації одержаного підприємством прибутку, тим більшою мірою зростає вартість його чистих активів, а відповідно і ринкова вартість підприємства в цілому.

Прибуток підприємства – основне джерело задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку проявляється насамперед у тому, що кошти, перераховані до бюджетів різних рівнів в процесі оподаткування, слугують джерелом реалізації різноманітних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, що забезпечують "виживання" окремих соціально не захищених членів суспільства. Крім того, ця роль виявляється в задоволенні за рахунок одержаного прибутку підприємства частини соціальних потреб його персоналу.

Прибуток –основний механізм захисту підприємства від загрози банкрутства. Така загроза може виникнути і в умовах прибуткової господарської діяльності підприємства, але за інших рівних умов підприємство набагато успішніше виходить з кризового стану при високому потенціалі утворення прибутку. За рахунок капіталізації одержаного прибутку може бути швидко збільшена частка високоліквідних активів, підвищена частка власного капіталу при відповідному зниженні об'єму використовуваних позикових засобів, сформовані відповідні резервні фінансові фонди.

Характеризуючи роль прибутку в ринковій економіці, слід зазначити, що, на думку багатьох економістів, ця роль не завжди позитивна, оскільки окремі види прибутку служать джерелом лише особистого збагачення окремих категорій громадян, не приносячи користі суспільству в цілому. Це стосується таких його видів, як прибуток, одержаний від спекулятивних комерційних операцій, від невиправдано високих цін у зв'язку з монопольним станом на ринку, від "тіньової" діяльності підприємств.

Отже, аналіз концепцій що до поняття "прибуток" доводить, що даний економічний показних має багатогранну структуру, складну систему взаємозв'язків з іншими показниками діяльності підприємства і відсутність загальноузгодженого підходу до його визначення.Розглянувши роль прибутку в ринковій економіці, робимо висновок, що сучасна економічна система не може існувати без даного показника, тому подальші дослідження у природі і характері прибутку підприємства є актуальним напрямком вивчення сучасної економічної теорії.

Література:

  1. Башнянін Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.:Ніка-Центр, Ельга, 2000.-527 с.

  2. Бланк И.А. Управление прибылью.-К.: Ника-Центр, Эльга, 1998.-544с.

  3. Никитин С., Глазова Е., Никитин А. Прибыль: теоретические и практические подходы// Мировая экономика и международные отношения.-2002.-№5.-С.20-27.

  4. Самуельсон Пол Э. Экономика/ Пер. с англ./ Под общ.ред. А.С.Кудрявцева.-М.:Прогресс, 1964.-843 с.

Loading...

 
 

Цікаве