WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Конкуренція. “Чиста“ ринкова економіка - Реферат

Конкуренція. “Чиста“ ринкова економіка - Реферат


Реферат на тему:
Конкуренція. "Чиста" ринкова економіка
Якщо не за допомогою централізованого жорсткого планування, що існувало в умовах командної економіки, то як ще можна координувати діяльність людей, щоб вони витрачали свої сили і природні ресурси на виготовлення саме тих товарів, які потрібні суспільству?
Ця проблема була однією з головних ще за Адама Сміта, який вважав, що кожна людина дбає лише про свою вигоду, але "невидима рука" спрямовує її так, що в результаті всі отримують суспільне благо. Ця "невидима рука" є не чим іншим, як ринковими відносинами між людьми, або просто ринком.
Говорячи про ринок, ми маємо на увазі не якусь конкретну площу, де збираються продавці й покупці, а досить складне й життєво важливе для людства економічне явище. Немає країни, в економіці якої не було б тих чи тих елементів ринку.
Зрозуміло, що терміни "світовий ринок", "ринок нафти", "ринок сировини" або "валютний ринок" вживаються у переносному розумінні і зовсім не означають якихось конкретних місць ринку.
На ринку встановлюється рівновага між попитом і пропозицією. Результат цього - ціна.
На недільному базарі зустрічаються продавці (торговці) і покупці (домогосподарки), які обстоюють свої протилежні інтереси.
Інтереси продавців: намагаються продати свої товари і одержати максимальний прибуток. Оскільки всі продавці мають однакові наміри, між ними починається конкуренція.
Інтереси покупців: намагаються купити потрібні їм товари і витратити якомога менше грошей, тобто реалізувати свої плани споживання з максимальною корисністю.
Вирівнювання інтересів відбувається через ціну, яка формується на щотижневому базарі завдяки взаємодії попиту покупців і пропозиції продавців. Ціна вирівнює співвідношення попиту і пропозиції і є комп-ромісом між уявленнями продавців і покупців про ціни.
За ринкової економіки добробут кожного визначається тим, наскільки успішно він може продати на ринку товар, яким володіє: свою робочу силу, вміння, земельну ділянку, вироби своєї праці, акції тощо. Той, хто запропонує покупцям найкращий товар і на найбільш вигідних умовах, стає переможцем у конкурентній боротьбі і відкриває собі дорогу до зростання добробуту.
Якщо товар не може бути проданий за ціною, що компенсує витрати виробництва і гарантує певний прибуток, то це є сигналом для виробника про необхідність суттєво змінити цей товар у процесі його виробництва чи реалізації з метою здешевлення або поліпшення його якостей, або припинити (закрити) виробництво.
Якщо товар продається за ціною, яка дає значний прибуток, то це є сигналом до розширення виробництва і вкладання ресурсів саме в цей ринок.
"Невидима рука" ринку примушує кожного виробника, торговця думати про інтереси інших людей, інакше їхні товари можуть стати непотрібними для споживачів, і тоді замість вигоди будуть збитки. При цьому всі - і покупці, і продавці щодня відшукують найкращий варіант компромісу між своїми інтересами.
Тому можна без перебільшення називати ринок колективним розумом людства.
З XVIII ст. питання ціноутворення в ринковій економіці та його впливу на розподіл ресурсів між різними галузями є основним предметом досліджень політекономії.
Особлива увага під час аналізу приділяється конкуренції і механізмові ціноутворення. В умовах досконалої конкуренції на ринку, тобто коли є багато підприємств, що конкурують між собою, і жодне не може вплинути на ціни іншого, вони змушені виробляти саме ті товари, які споживачі хочуть мати і за які можуть заплатити гроші.
Конкуренція за споживача змушує виробників постійно вдос-коналювати технологію виробництва товарів для того, щоб поліпшити їх якість або зменшити витрати на їх виготовлення. Якщо підприємство підвищує ціни, то споживачі купуватимуть потрібні їм вироби в іншого виробника.
Зверніть увагу, це відбувається тому, що всі підприємства поводять себе егоїстично: намагаються виграти конкурентну боротьбу і досягти максимальних прибутків. Це примушує зважати на вимоги споживачів і забезпечувати по можливості ефективність своїх підприємств.
На вільному ринку ціни ніким не регулюються. Підприємства - виробники товару і споживачі доходять згоди і встановлюють рівновагу, коли виробники виготовляють рівно стільки, скільки споживачі захочуть купити. Ціни коливаються аж до встановлення рівноваги на ринку.
Як бачимо, модель вільної ринкової економіки має безліч привабливих рис. Багато економістів були зачаровані нею і вважали, що механізм вільного ціноутворення є найефективнішим засобом розподілу ресурсів. Зокрема, професор Ліндбек (Швеція) стверджував, що систему ринкового господарства можна розглядати як найрозвиненішу координуючу систему, яка функціонує як гігантська обчислювальна машина з потужністю, незмірно більшою за потужність будь-якого відомого обчислювального пристрою.
З погляду деяких економістів, "чиста" ринкова економіка взагалі є ідеальною. Приміром, Адам Сміт стверджував, що ринкові треба дати свободу, наскільки це можливо. Держава повинна проводити політику невтручання ("laisser - faire": нехай йде само собою) й уникати обмеження конкуренції. Проте Сміт не захищав тотальної анархії. Навпаки, він дуже підозріливо ставився до "дурної звички" приватного капіталу створювати монополії. Капіталісти, говорив він, не можуть зустрітися навіть для розваг без того, аби їх знайомство завершилось якоюсь змовою про підвищення цін. Тому держава повинна захистити конкуренцію від капіталістів. Саме завдяки своєму ставленню до вільної конкуренції Адам Сміт і досі вважається батьком ліберальної ідеології в економіці.
Насправді модель "чистої" ринкової економіки є не такою вже й ідеальною і має свої вади. В ній робиться акцент тільки на "досконалій конкуренції" (кількість продавців і покупців на ринку така велика, що
Loading...

 
 

Цікаве