WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Четверта класична ситуація: формування новітніх напрямів світової економічної теорії - Реферат

Четверта класична ситуація: формування новітніх напрямів світової економічної теорії - Реферат


Реферат на тему:
Четверта класична ситуація: формування новітніх напрямів світової економічної теорії
План
1 Економіка пропозиції
2. Неоінституціоналізм - пошуки альтернативи пануючої ортодоксії
1. Економіка пропозиції
Серед теорій, що мають. неокласичний напрям, помітне місце займає теорія економіки пропозиції, або економічна теорія, орієн-тована на пропозицію. З іменами її родоначальників - американ-ських вчених А. Лаффера, Р. Манделла, П. Робертса, Рутледжа, жур-налістів Дж. Гілдера і Д. Ванніекі, конгресмена Дж. Кемпа - нероз-ривно пов'язана консервативна трансформація бюджетно-фінан-сового регулювання економіки США.
Відношення до цієї теорії в сучасній літературі неоднозначне. Одні західні дослідники, як, наприклад, Я. Шісслер (ФРН), зводять її в ранг економічної філософії американського консервативного руху. Інші розглядають її як черговий міф, що поширюється й рек-ламується засобами масової інформації і вимагає до себе обереж-ного відношення в силу своєї схематичності й дуже спрощених підходів. Так, американський дослідник неоконсерватизму К. Бун-нер взагалі вважає, що ніякої економіки пропозиції немає, бо еко-номічна наука протягом всієї своєї історії завжди займалась дослі-дженнями пропозиції і попиту залежно від руху цін виробництва і зайнятості. Однак за повоєнний період у зв'язку з розвитком кейн-сіанської макроекономічної теорії ослабло значення динаміки про-позиції або вона взагалі не бралась до уваги. Нині йдеться про відновлення вже давно детально розробленого аналізу шляхів і можливостей взаємозв'язку сукупних доходів і фіскальної політи-ки якраз через діючі на ринку сили з боку пропозиції.
Р. Дорнбуш і С. Фішер вважають, що відбулася кейнсіанська революція, можлива революція раціональних сподівань, але ніколи не було радикальної революції економіки пропозиції.
Теорія економіки пропозиції була покликана стимулювати еко-номічне зростання за рахунок перерозподілу національного дохо-ду в інтересах середніх і великих власників, виправдати проведен-ня урядових заходів в США, Великобританії щодо скорочення дер-жавних витрат за рахунок соціальних програм. Сучасні прихиль-ники неокласичного трактування закону Сея вважають, що через гнучкість цін, заробітної плати, оподаткування та інших основних елементів ринкове господарство може стихійно саморегулюватися, уникаючи серйозних кризових потрясінь.
На противагу кейнсіанству, яке орієнтоване на ефективний по-пит, прибічники економіки пропозиції вважають, що серцевину економічної політики повинно становити всемірне стимулювання і формування саме пропозиції. Практична реалізація цієї політики передбачає, на думку теоретиків економіки пропозиції, обов'язко-ву наявність таких основних елементів: регулювання грошової маси; усунення державного втручання в економіку, яке ставить перепо-ни для технічного прогресу, вільного інвестування і скорочення податків з метою вивільнення частини прибутків для інвестицій; скорочення витрат (насамперед в соціальній сфері, а також на ут-римання бюрократичного апарату), відмова від витрат на субсидії промисловим підприємствам, розвиток інфраструктури тощо.
Тут особливо помітне взаємодоповнення монетаризму і економі-ки пропозиції. Теоретики монетаризму в своїх рекомендаціях щодо розроблення економічної політики головний акцент роблять на ре-гулюванні грошової маси в обігу. У прибічників економіки пропо-зиції особливе значення має використання податкових інструмен-тів державного регулювання економіки. Вони вважають, що стиму-лювання пропозиції шляхом надання фінансових пільг для приват-них інвесторів автоматично повинно створити необхідний попит і привести, врешті-решт, до оздоровлення ринкового господарства. Отже, теоретики економіки пропозиції пов'язують життєздатність і ефективність ринкового господарства з ініціативою приватного сек-тора, яка, на їх думку, цілком залежить від розмірів податку. Зав-дання будь-якого уряду полягає в тому, щоб знайти оптимальну став-ку оподаткування, яка б забезпечувала максимальні надходження в держбюджет і в той самий час не ослабляла стимули до високої продуктивності.
Подібні дещо ідеалізовані уявлення про стимулюючий вплив зниження податків на інвестиційну діяльність приватного сектора теоретично обгрунтовані з допомогою відомої кривої Лаффера. Вона встановлює гіпотетичне співвідношення між рівнем податкових ставок у відсотках і сумою податкових надходжень у федеральний бюджет. Така залежність, на думку Лаффера, показує, що в "забо-ронній зоні" (а це насамперед ситуація прогресивного оподатку-вання) доходи федерального бюджету все більше знижуються по мірі підвищення податків - у зв'язку із зменшенням заінтересова-ності й ініціативи до інвестування, мотивації до праці.
У США стрижнем реформ на основі теорії економіки пропо-зиції стала зміна федеральної податкової системи (1981-1986 рр.). Загально визнано, що результати державної економічної політики, орієнтованої на економіку пропозиції, досить суперечливі. В ціло-му ж вони на початок 90-х років мали вигляд скоріше позитивний, ніж негативний. Однак на рубежі XIX і XX ст. західному суспільст-ву все ще потрібно довести, що воно зможе ефективно вирішити проблеми бюджетних дефіцитів, державної заборгованості з гли-бокими міжнародними макроекономічними диспропорціями без використання протекціоністських інструментів, на основі теорій нео-класичного напряму.
2. Неоінституціоналізм пошуки альтернативи пануючої ортодоксії
Неоінституціоналізм - це напрям сучасної економічної думки, який розвиває методологію, теорію, традиції американського інсти-туціоналізму кінця XIX - початку XX ст. Немарксистські против-ники неоінституціоналізму схильні довільно, необгрунтоване вза-галі вилучити його з кола сучасних самостійних напрямів світової економічної думки. Насправді ж після другої світової війни він поширився не лише в США, айв країнах Західної Європи. Це було пов'язано з помітним посиленням тенденцій до монополізації і дер-жавного втручання в економіку, пошуками рекомендацій урядам, специфікою внутрішніх процесів розвитку економічної науки.
Найбільш відомі представники
Loading...

 
 

Цікаве