WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Зовнішньоекономічні відносини і проблеми інтеграції України у світове господарство - Реферат

Зовнішньоекономічні відносини і проблеми інтеграції України у світове господарство - Реферат

їх адекватністю та відповідністю загальносвітовим тенденціям.
У сучасному взаємозалежному світі розвиток соціально-еконо-мічних чинників МПП нівелює їхні відмінності в окремих національ-них господарствах, і цей факт дослідники пов'язують з формуван-ням однотипної за своїм соціально-економічним змістом системи світового господарства. Утверджуються ринкові методи господарю-вання, активізується державне регулювання певних напрямів роз-витку економіки, виявляється соціальна спрямованість її тощо. Такі процеси зумовлюють, по-перше, подібність змісту економічних базисів більшості країн, що беруть участь у МПП; по-друге, природ-ний поділ праці між країнами з урахуванням не тільки їхніх націо-нальних економічних інтересів, а й інтересів світового співтова-риства в цілому.
Нерозвинутість ринкових відносин і форм господарювання в Україні посилює необхідність значного підвищення економічної культури населення та ділової етики підприємців, оволодіння прин-ципово новою культурою ринку, високим професіоналізмом поряд з такими поняттями, як честь, достойність, порядність, які знадоб-ляться Україні для визнання її розвинутими країнами як рівно-правного партнера.
Особливості об'єктивних основ зовнішньоекономічних зв'язків України пояснюються насамперед тривалою відсутністю національ-ної державності та можливості провадити незалежну економічну політику.
2. Основні напрями, форми і суб'єкти зовнішньоекономічних відносин України
Єдиний народногосподарський комплекс колишнього СРСР ви-давався за такий, що забезпечує переваги для всіх республік -:-- не-залежність від коливана кон'юнктури світового -ринку, планомірність і взаємовигідність. Мав поширення міф про високий ступінь коопе-рації між республіками. Насправді ввезення-вивезення товарів ко-ливалося в межах від 12 відсотків в Росії до 30 відсотків у Вірменії.
Державно-монопольна структура зовнішньої торгівлі колишньо-го СРСР, переважно сировинний характер експорту, негнучкий відомчий підхід до імпорту були вкрай несприятливими передусім для тих республік, економіка яких не так сильно залежала від між-республіканських поставок і які володіли експортним потенціалом.
Етапною правовою основою для розширення зовнішньоеконо-мічних зв'язків незалежної України стали Декларація про держав-ний суверенітет України (16 липня 1990 р.), Акт проголошення не-залежності України (24 серпня 1991 р.) і, нарешті, Конституція Ук-раїни (28 червня 1996 р.). Серед спеціальних законів з питань еко-номіки слід відзначити Закони України про економічну самостійність (З серпня 1990 р.); про зовнішньоекономічну діяльність (16 квітня 1991 р.); про створення державного експортно-імпортного банку (З січня 1992 р.); про іноземні інвестиції (13 березня 1992 р.), Де-крет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвесту-вання" (20 травня 1993 р.); Закони України про промислово-фінансові групи в Україні (21 листопада 1995 р.); про режим іноземного інвес-тування (19 березня 1996 р.); про захист від недобросовісної конку-ренції (7 червня 1996 р.) та інші законодавчі та нормотворчі акти.
Важливими правовими документами щодо створення механізму зовнішньоекономічних зв'язків України стали договори та угоди з молодими незалежними державами, що утворилися на території колишнього СРСР, та багатьма країнами Європи, Північної й Пів-денної Америки, Азії, Африки.
З колишніми республіками СРСР Україна провадить переговори щодо розв'язання економічних і фінансових проблем, питань па-ливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку, правонаступництва новостворених держав. Водночас основою розширення економічного простору є горизонтальні зв'язки між безпосередні-ми виробниками товарів, а також між державами. При цьому тіль-ки за умови безмежності економічного простору складаються ефек-тивні господарські зв'язки. До того ж стабілізація економіки, ради-кальні зміни інституціональних структур, збалансованість товарної та грошової маси більше ймовірні, якщо їх провадити в масштабах держав. Між процесами введення вільних цін, децентралізації сис-теми прийняття рішень і фінансовою дисципліною існує найтісні-ший зв'язок, який і зумовлює формування внутрішніх ринків мо-лодих держав, що є передумовою створення справді ринкового між-державного середовища.
Для України важливими є двосторонні угоди і договори з держа-вами - колишніми республіками СРСР. За цими угодами держави мають надавати своїм підприємствам можливість самим встанов-лювати господарські зв'язки, обумовлювати порядок розрахунків, форми матеріальної відповідальності за невиконання поставок. За-галом угоди мають виробляти економічний механізм реалізації інте-ресів України та її партнерів, а не бути Політичними деклараціями на економічну тему.
Процес формування національних грошових систем країн, що входили до колишнього Союзу РСР, породжує об'єктивну необхідність і водночас створює можливість фундації міждержавної ва-лютної угоди, яка б стала інституціональною ланкою налагодження цивілізованих та рівноправних валютних відносин.
Перехід у розрахунках на ВКВ поставив питання про нову орга-нізацію співробітництва. Вихід на прямі економічні зв'язки між. під-приємствами поглибив, але вже на новій основі, торговельні зв'язки, бо торгувати повинні товаровиробники. Проте сьогодні потрібний певний перехідний період, протягом якого у взаєморозрахунках за товари та послуги сторони мають виходити з цін світового ринку, а для погашення заборгованостей, що виникатимуть, надавати одна одній довгострокові. кредити на пільгових умовах. Про це свідчить і розвиток такої примітивної форми товаровідносин, як бартер.
У процесі створення нових основ співробітництва важливо не тільки не допустити неконтрольованого розпаду кооперативних зв'язків, а й знайти нових партнерів (адже нерентабельні підприєм-ства і неконкурентоспроможна продукція випадуть з усталених господарських зв'язків), спрогнозувати кон'юнктуру товарообміну з метою створення економіки відкритого типу, інтегрованої в євро-пейський і світовий економічний простір.
Розробка і послідовне втілення в життя єдиної національної гео-політичної стратегії сприятиме оновленню на економічній основі старих виробничих зв'язків України і розширенню прямої участі її в системі економічних і політичних стосунків на глобальному рівні.
Колишні зв'язки України зі східноєвропейськими країнами від-бивали лише міждержавний обмін продукцією. Перехід до вільної торгівлі на основі світових цін і конвертованої валюти випливає з курсу країн Східної Європи й України на переведення економіки на ринкові рейки і ставить розв'язання всіх проблем взаємних зв'яз-ків у залежність від економічного інтересу. 'Передбачається, що спочатку існуватимуть два взаємозалежних сегменти.
По-перше, це визначення параметрів співробітництва на між-державній основі через погодження між урядами контингентів вза-ємних поставок. Це маютьбути форми торгівлі, насамперед стра-тегічними товарами (металом, газом, нафтою тощо), форми, пов'язані з централізованими рішеннями. Міждержавні розрахунки мають вестися за валютним
Loading...

 
 

Цікаве