WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Традиційні та стратегічні міжнародні економічні відносини. Платіжний баланс - Реферат

Традиційні та стратегічні міжнародні економічні відносини. Платіжний баланс - Реферат

пи-таннями роззброєння, екології.
Створення системи МЕБ є цільовою функцією трансформації МЕВ, а встановлення НМЕП - одним з елементів системи МЕБ. Їхні цілі, методи та шляхи розв'язання багато в чому збігаються.
Нерівномірність розвитку складових світового господарства зу-мовлює багатоукладність його економічного організму. Звідси, з од-ного боку, вигоди від участі у МПП розподіляються нерівномірно між укладами, що знаходяться на різних ступенях техніко-економічного розвитку, тобто між країнами, що розвиваються, та розвиненими. З другого боку, регулярний обмін засобами і предметами праці між укладами здійснюється попри відмінності в рівнях розвитку продук-тивних сил. Достатня зона сумісності між укладами проходить через поділ праці, його кооперування, комбінування тощо, тому трансфор-мацію МЕВ пов'язують з розширенням та поглибленням економіч-ного співробітництва між країнами в таких основних напрямах:
1) розвиток стратегічних, виробничо-інвестиційних зв'язків че-рез кооперацію виробництва, обмін сучасною технологією та орга-нізацію спільних досліджень НДЕКР, створення спільних підприєм-ств і господарських організацій;
2) розвиток традиційних зв'язків через сферу обігу, розширен-ня торговельно-економічного співробітництва на компенсаційній основі, розвиток співробітництва в галузі кредитних відносин.
Для реалізації національних інтересіврозширення господарських зв'язків будь-якої країни за цими напрямами рівноцінне більш пов-ній реалізації переваг МПП.
Національні інтереси окремих країн та інтереси розвитку світо-вого господарства утворюють єдину ієрархічну систему "національні інтереси - інтереси світового господарства", де національні інте-реси залишаються визначальним елементом. Кожна країна намагається використати переваги МПП передусім для забезпечення влас-них національних інтересів. Проте національна економічна політи-ка будь-якої держави не повинна залишатися виключно національ-ною, вона має враховувати своє місце в системі "національні інте-реси - інтереси світового господарства", економічним відносинам якої властиві дві протилежні тенденції - до розвитку і до гальму-вання. Тенденція до розвитку визначається передусім НТП, тен-денція до гальмування - протилежністю специфічних економіч-них і політичних інтересів, зумовлених відмінностями в ступенях розвитку ринків товарів, праці, капіталів та інформації, у глибині поділу праці всередині тієї чи іншої країни. Однак внаслідок необ-хідності розв'язання глобальних проблем цивілізації все більшого значення набуває перша тенденція.
Формування взаємопов'язаних інтересів держав вбачається ефек-тивним за умови врахування інтересів інших країн у логіці власно-го економічного розвитку і власного економічного інтересу, що розширює вибір варіантів здійснення їх і способів стикування їх з інтересами інших країн.
Показовим щодо цього є розмаїте тлумачення терміна "НМЕП", що підтверджує наявність широкого діапазону позицій з проблем трансформації міжнародних економічних відносин. НМЕП розгля-дається як: 1) модель майбутнього світової економіки; 2) глобальна управлінська стратегія; 3) зведення положень з питань перебудови МЕВ; 4) стратегія реорганізації світової економіки.
Незважаючи на суперечливі позиції прихильників НМЕП серед країн, що розвиваються, сильні сторони змісту програми поляга-ють у тому, що, по-перше, вона спрямована на подолання багатьох елементів нерівноправності в міжнародній економічній системі, які склалися ще в колоніальну епоху, і, по-друге, містить вимоги пев-ного упорядкування світових господарських зв'язків, ліквідації дис-кримінаційних обмежень, міжнародного регулювання окремих сек-торів світового господарського життя.
Проте модель НМЕП не позбавлена істотних недоліків: а) вона не може претендувати на роль всеохоплюючої концепції кардиналь-ної перебудови світових господарських зв'язків, оскільки має на меті забезпечення інтересів передусім країн, що розвиваються; сектори міжнародного економічного спілкування, що безпосередньо не зачі-пають ці країни, не входять у програму НМЕП; б) саме тлумачення потреб країн, що розвиваються, має здебільшого однобічний ха-рактер, що випливає з надмірного перебільшення ролі зовнішніх фак-торів і відповідної недооцінки важливості власних зусиль молодих держав; в) основні вимоги НМЕП передбачають створення сприят-ливого, пільгового зовнішньоекономічного режиму тільки для країн, що розвиваються, за рахунок розвинених країн (вимоги перерозподілу на користь бідних країн певної частини національного доходу багатих країн, теза про зовнішньоторговельні та фінансові пільги, заклик до стабілізації цін на сировину, яку вивозять країни, що роз-виваються, на вигідному для них рівні тощо); г) програма НМЕП непослідовна, вона не зачіпає соціально-економічні аспекти світової господарської системи, а передбачає її реорганізацію фактично на тих самих принципах, на яких побудована сучасна система.
Сьогодні заклики до встановлення НМЕП не зняті з порядку денного, однак постають питання як про реалістичну переоцінку перспектив руху за НМЕП, так і про альтернативні гасла транс-формації світових господарських зв'язків.
Перспективи реалізації трансформації МЕВ на основі МЕБ вба-чаються в різнобічному аналізі об'єктивних та суб'єктивних мо-ментів, закріпленні висновків аналізу в міжнародних правилах, нормах і гарантіях прогресивного розвитку світових господарських зв'язків. Першочерговими об'єктивними чинниками її є: 1) взає-мозв'язок між інтеграційними процесами та нерівномірністю еко-номічного і політичного розвитку країн; 2) багатогранна міжнарод-на кооперація; 3) негативні зовнішньоекономічні чинники, що впли-вають на національну економіку будь-якої країни.
Взаємозв'язок між інтеграційними процесами та нерівномір-ністю економічного і політичного розвитку країн полягає в тому, що інтернаціоналізація як основа господарського зближення, взаємо-залежності націй надає інтеграційним процесам незворотного ха-рактеру; нерівномірність як джерело конфліктного розвитку зумов-лює відмінність форм інтеграції та інтеграційної політики (митний, валютно-економічний союзи тощо), спричинює боротьбу "гегемо-нів" (ЄС, США, Японія). Нерівномірність- основа для відцентро-вих та доцентрових тенденцій усередині інтеграційних угрупувань,
Loading...

 
 

Цікаве