WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Характеристика сучасної організаційно-економічної структури світового господарства - Реферат

Характеристика сучасної організаційно-економічної структури світового господарства - Реферат

та охороні навколишнього середо-вища. За Договором Монтевідео II (1980 р.) країни Асоціації поділе-но на три групи: більш розвинені (Аргентина, Бразилія, Мексика);
середнього рівня розвитку (Венесуела, Колумбія, Перу, Чилі, Уруг-вай) і менш розвинені (Болівія, Парагвай, Еквадор). Передбачаєть-ся надання преференцій менш розвиненим країнам з боку більш розвинених.
Договір Чагуарамас передбачає політичне та економічне співро-бітництво країн Карибського співтовариства (CARICOM), до скла-ду якого входять Антігуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Гайана, Грена-да, Домініка, Сент-Вінсент, Сент-Люсія, Трінідад і Тобаго, Ямайка, Монтсеррат, Сент-Кристофер і Невіс, Антілья. Надзвичайно ма-ленькі розміри територій спонукають ці країни до узгодження по-зицій з найважливіших міжнародних політичних та економічних питань, спільних виступів на міжнародній арені.
У 1975 р. створено Латиноамериканську економічну систему (SELA), до якої увійшли Аргентина, Барбадос, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гаїті, Гайана, Гватемала, Гондурас, Гренада, Домінікан-ська Республіка, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Мексика, Нікарагуа, Парагвай, Перу, Сальвадор, Трінідад і Тобаго, Уругвай, Чилі, Еква-дор, Ямайка і Сурінам. Країни-учасниці відпрацьовують спільні позиції з міжнародних економічних і соціальних питань та щодо третіх країн і організацій, розв'язуючи завдання сприяння вну-трішньорегіональному співробітництву з метою прискорення со-ціально-економічного розвитку.
Торгові палати 45 країн Азії й Африки утворили Афро-азіатську організацію економічного співробітництва (AFRASEC), визначив-ши її основним завданням сприяння прискоренню процесу інду-стріалізації в країнах Азії й Африки, здійсненню обміну в комер-ційній, фінансовій і технічній галузях.
З метою координації політичної діяльності та співробітництва у сфері економіки, транспорту, культури, громадянства, віз 21 дер-жава Арабського Сходу (Афро-азіатський регіон) утворили Лігу арабських держав (LAS).
Ломейська конвенція між 66 країнами Африки, басейнів Кариб-ського моря і Тихого океану (АКТ) та державами ЄС є не тільки юридичною формою регулювання торгово-економічних відносин, а й промислового, фінансового і технічного співробітництва між країнами-учасницями.
Регіональна структура сучасного світового господарства відпові-дає передусім тенденції до об'єднання індивідуальних, монополіс-тичних і національних капіталів. Це зумовлено як логікою розвит-ку рівня продуктивних сил, так і потребами поділу праці, спеціалі-зацією й кооперацією виробництва, його концентрацією і центра-лізацією.
Регіональні економічні комісії OOН (ЕСЕ - Економічна комісія для Європи; ESCAP - Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану; ЕСА- Економічна комісія для Африки; ECWA - Економічна комісія для Західної Азії; ECLA - Економічна комісія для Латинської Америки) покликані сприяти економічному розвит-ку і співробітництву країн відповідного регіону, проводити дослі-дження, розробляти рекомендації урядам своїх країн. Маючи роз-винуті інституціональні структури, ці комісії визначають першо-чергові напрями своєї діяльності, виходячи з конкретних обставин непропорційності розвитку економічних основ двох тенденцій - доцентрової та відцентрової.
У регіональній підструктурі світового господарства слід розріз-няти загальне й особливе.
Загальне полягає в тому, що будь-які об'єднання створюються для реалізації спільного інтересу країн-учасниць. Завдяки участі в міжнародному поділі праці країна дістає доступ до засвоєних попе-редніми і сьогоднішнім поколіннями природних ресурсів у різних районах планети, до створених людством продуктивних сил, на-копичених знань і навичок. Доступ, за висловом К. Маркса, до "загальних продуктивних сил суспільного мозку" дає змогу кожній країні, її народу певною мірою, з більшими чи меншими витратами задовольняти свої матеріальні та духовні потреби. Звідси й об'єк-тивна зацікавленість держав у функціонуванні світового господар-ства. Цей спільний економічний інтерес і є цементуючою основою цілісності світового господарства.
Функціонування світового господарства означає подальше поглиблення взаємозалежності його суб'єктів. Розвиток регіональ-ної економічної інтеграції посилює координацію економічної полі-тики, передусім країн розвиненої ринкової економіки. Не завжди ці процеси проходять узгоджено, хоча в цих країнах досягнуто певної суспільної злагоди щодо моделі розвитку. Звідси особливе в регіо-нальних підсистемах виявляється, по-перше, в специфіці інтересів окремих членів підсистем, по-друге, у неоднакових можливостях різних економічних угруповань у досягненні спільного інтересу.
Отже, міжнародна економічна інтеграція грунтується на розвитку продуктивних сил, міжнародному усуспільненні виробництва че-рез його інтернаціоналізацію та відповідну еволюцію економічних відносин. Розвиток продуктивних сил виявляється в поглибленні міжнародного поділу праці, що зумовлює урізноманітнення зв'яз-ків у виробництві, технологіях, торгівлі, фінансах тощо. Результа-том міжнародного усуспільнення виробництва є інтернаціоналізація господарського життя. Усе це призводить до ускладнення еконо-мічних відносин, а також політичних і правових зв'язків між краї-нами.
Є кілька ступенів розвитку регіональної економічної інтеграції. Найпростішою формою є зона вільного товарообміну, як, напри-клад, EFTA. Для такого початкового ступеня характерне зняття обмежень товарообміну між країнами - учасницями відповідного договору щодо кількісних показників і тарифних бар'єрів. Наступ-ною сходинкою є митний союз, коли такі обмеження встановлю-ються також щодо третіх країн. Важливим ступенем розвитку регіо-нальної економічної інтеграції є створення спільного ринку. При цьому ліквідуються і немитні бар'єри та вводиться вільне перемі-щення товарів, капіталів, робочої сили, валютних ресурсів між краї-нами-учасницями. Вищим ступенем регіональної економічної інте-грації стає економічний союз, класичним прикладом якого є ЄС, де мають вироблятися і втілюватися в життя єдина економічна полі-тика, впроваджуватися валюта тощо, ЄС розвивається у напрямі до специфічного федеративного об'єднання через немалі труднощі та суперечності. Проте, щоб підійти до такого ступеня, члени ЄС пройшли тривалий шлях національного розвитку. Що ж до інте-грації, то її було започатковано в окремих галузях виробництва (у металургії, атомній і вугільній промисловості тощо) невдовзі після другої світової війни. Починаючи з Римського договору 1957 р. вона набула комплексних форм. Знаменною віхою у розвитку не тільки економічної, а й 'політичної інтеграції країн - членів ЄС стала Маастріхтська угода 1991 р. Ряд країн Європи, в тому числі Украї-на, ведуть переговори про асоціацію з ЄС.
Завдання модернізації економіки, засвоєння найновітніших до-сягнень науки і техніки в країнах ринкової економіки, що розвива-ються, можуть бути вирішені через встановлення стабільних і ши-роких контактів зкраїнами розвиненої ринкової економіки. Це, в свою чергу, можливе за умови виробництва порівняно
Loading...

 
 

Цікаве