WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сутність світового господарства, його структура і суперечності розвитку - Реферат

Сутність світового господарства, його структура і суперечності розвитку - Реферат

підприємництва є посі-дання капіталом домінуючих позицій у виробництві.
Перші свідчення законодавчого оформлення відносин приват-ної власності та торгово-грошових знаходимо в стародавньому світі (Єгипет, Вавилон, Греція). У Стародавньому Римі право чітко поді-лялося на публічне, що займалося "станом Римської держави", та приватне, предметом якого була "вигода окремих осіб". Воно стало класичним юридичним відображенням життєвих умов і конфліктів суспільства, в якому панує чиста приватна власність. У Римській державі так званий античний спосіб виробництва досяг своїх вер-шин. Він грунтувався на домінуванні приватної власності на відмі-ну від східного, що спирався на державну власність. Обидва спосо-би виробництва у їх різноманітних виявах, взаємовідносинах і пе-реплетеннях набули подальшого розвитку.
Проте людству довелося чекати майже два тисячоліття, поки рі-вень цивільного права в Громадянському Кодексі Наполеона (1804 р.) досяг висот Римського приватного права. Це пояснюється тим, що підприємництво змогло посісти домінуючі позиції тільки з підпо-рядкуванням йому виробництва. Початок цьому поклала промис-ловість, яка, по-перше, була менше пов'язана з традиційними сек-торами економіки, ніж, наприклад, сільське господарство з його земельними відносинами, по-друге, зосереджувалась у містах, де підприємництво мало і економічну (гроші), і соціальну (вільні міські верстви населення), і політичну (розвиток громадянських свобод) основи.
Наприклад, накопичений у Стародавньому Римі виробничий і технологічний досвід був не меншим, ніж у середньовічній Європі на початку підприємницького господарювання, але цей досвід не міг бути реалізований у підприємницьких формах, оскільки в сус-пільстві не було належних громадянських свобод для більшості на-селення, а можливості наявного рівня продуктивних сил та харак-тер їх не відповідали умовам розвитку підприємницької системи виробництва.
Широкий розвиток підприємницької форми господарювання є надійною основою масштабних міжнародних економічних зв'язків і утворення сталих міжнародних господарських систем. Перехід виробництва до підприємницької форми господарювання потребує певного рівня розвитку людської цивілізації, її матеріальної осно-ви, економічного устрою як загальної умови і таких спеціальних умов, як наявність необхідних капіталів та вкладання їх у сферу виробництва, наявність армії найманих працівників -- вільних і водночас позбавлених засобів виробництва і коштів для ведення власного господарства людей.
Елементи виробничого підприємництва почали зароджуватися ще в XIV-XV ст. у вигляді мануфактурного виробництва (на пів-ночі Італії та у Нідерландах), більшість продукції якого надходила на зовнішні ринки; потім широко охопили Англію, францію та інші країни, які з розвитком нової економічної системи зазнавали бурх-ливих соціальних і політичних революцій, що сприяли формуван-ню нового громадянського суспільства.
Наприклад, в Англії, де процес первісного нагромадження капі-талу набув історично класичних форм, наприкінці XVII ст. мали місце такі методи нагромадження багатства для перетворення його на промисловий капітал: обезземелення селянства при звільненні його від традиційної залежності від великих землевласників; коло-нізація; запровадження державних позик і податкової системи;
протекціонізм національного підприємництва. Значною мірою ці методи грунтувалися на грубому насильстві.
У Російській державі, до якої входила більша частина Украї-ни, ці процеси відбувалися значно пізніше і завершуються вже у XX ст.
Важливе значення в становленні світового ринку мав період ве-ликих географічних відкриттів (середина XV - середина XVII ст.), тоді ж формувалися великі європейські держави, колоніальні імперії. У пошуках нових територій для збуту товарів, шляхів для розвитку зовнішніх торгових відносин було не тільки розширено міжнарод-ний ринок, а й започатковано створення світового господарства через розвиток міжнародних виробничих зв'язків. При формуванні цього господарства відразу чітко визначилися невелика група еко-номічно розвинених метрополій і велика група колоніальних та залежних країн. Між цими двома групами країн спочатку перева-жали позаекономічні примусові форми зв'язків, які дуже повільно еволюціонували в економічні форми, засновані на товарно-грошо-вих відносинах.
Отже, хоч капітал і зародився у сфері обігу, проте шлях до пере-моги над традиційною (феодальною, патріархально-клановою, об-щинною тощо) земельною і дрібнотоварною власністю він почав торувати з промисловості. Формування світового господарства ілюс-трують три стадії становлення і розвитку класичного підприємни-цтва в промисловості економічно більш розвинених країн: підприємницька проста кооперація (від зародження підприємництва у промисловості і приблизно до середини XVI ст.), мануфактурне виробництво (XVI-XVIII ст.), велике машинне виробництво (XVIII- XX ст.). У період промислового перевороту в економічно більш ро-звинених країнах (починаючи з середини XVIII ст.) і розгортання електротехнічної революції (остання третина XIX - початок XX ст.) історично завершується формування світового господарства.
Отже, якщо перехід від одного технологічного способу вироб-ництва до іншого визначається удосконаленням засобів праці, про-гресом у використанні результатів науки і техніки, запровадженні нових технологій, то умовою становлення світового господарства є історична еволюція інституту сім'ї, держави і власності, зцементо-ваних розвитком товарно-грошових відносин, переходом їх функ-ціонування з сфери обігу в сферу виробництва. Основні етапи роз-витку світового господарства наведено на рис. 42.
Світове господарство періоду останньої третини XIX ст. - 20-х років XX ст. характеризувалося поєднанням ринкових відносин з позаекономічним примусом у взаємозв'язках між метрополіями і колоніальними та залежними країнами. Воно складалося з двох під-систем: ринкового господарства індустріально розвинених країн, які утримували монополію на кваліфіковану робочу силу, сучасні засоби виробництва, найновіші науково-технічні знання, технології тощо, і малорозвиненого ринкового та доринкового господарства Колоніальних і залежних країн. Відносно дешевий машинний про-дукт ііндустріально розвинених країн зумовив поступову руйнацію ремісницького виробництва подібних товарів у відсталих країнах і послідовне перетворення цих країн на постачальників сировини. Утвердженню системи нерівноправного міжнародного поділу праці сприяли також; розвиток міжнародного транспорту і зв'язку, фор-мування світового ринку капіталів та робочої, сили.
З 20-х і до кінця 80-х років розвиток світового господарства ха-рактеризується історичним протистоянням двох систем - Пере-важно ринкової та переважно командно-адміністративної. У пер-шій набували подальшого розвиткуринкові відносини між усіма її складовими. Після другої світової війни внаслідок загострення су-перечностей між метрополіями і колоніальними та залежними краї-нами колоніальна система розпалася.
Частина країн, що визволилися (Китай, В'єтнам, Куба, Північна Корея, Монголія, згодом до них приєдналися Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау та інші - усього
Loading...

 
 

Цікаве