WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Сутність світового господарства, його структура і суперечності розвитку - Реферат

Сутність світового господарства, його структура і суперечності розвитку - Реферат


Реферат на тему:
Сутність світового господарства, його структура і суперечності розвитку
План
1. Загальнолюдські соціально-економічні цінності та розвиток світових економічних зв'язків
2. Ступені генезису і об'єктивні основи розвитку світового господарства
1. Загальнолюдські соціально-економічні цінності і розвиток світових економічних зв'язків
Міжнародна економіка поєднує два поняття: по-перше, поняття світового господарства та, по-друге, поняття міжнародних економіч-них відносин. Через це сутність і функціонування міжнародної еко-номіки вимагають розкриття і аналізу зазначених понять.
У сучасному світовому господарстві знайшли свій вияв як за-гальні, так і специфічні економічні категорії. Цим визначається теоретичне і практичне значення розкриття тенденцій, супереч-ностей і перспектив розвитку його.
Оскільки глибинною основою міжнародної економіки є загаль-нолюдські соціально-економічні цінності, то передусім треба виз-начити їх.
До основних загальнолюдських соціально-економічних цінно-стей, що є здобутком цивілізаційного розвитку в усьому світі, нале-жать: сім'я та її домашнє господарство; держава та її економічна політика як чинник зростання суспільного багатства; товарно-гро-шові відносини, що поєднують в єдину суперечливу господарську систему сім'ї, держави, угрупування їх; власність, що визначає стан як окремої людини, так і держави у світі. На грунті цих цінностей відбулося становлення та подальший розвиток світового господар-ства.
Процес усуспільнення праці в контексті еволюції господарських стосунків хоч і має яскраво виражений колективно-організований характер, усе ж зберіг свій первинний імпульс - індивідуальну та сімейну трудову діяльність. Практично у всіх країнах є такі сфери господарського життя, в яких найбільш ефективною є індивідуаль-на чи сімейна активність. Можливості реалізації автономії та сво-боди особистості відбиваються в об'єктивній потребі розвитку інди-відуальної (сімейної) трудової підприємницької діяльності та відпо-відної форми приватної власності. З урахуванням чинників, що виз-начають економічну поведінку особистості (сім'ї), - соціальних, правових, політичних, демографічних, психологічних, комунікатив-них тощо - доречно зазначити, що власне сім'я, а не трудовий колектив була і залишається похідною виробничої діяльності. Не-зважаючи на загальну тенденцію до зростання мобільності інтере-сів людей, яка виявляється в тому, що люди все частіше протягом свого життя радикально змінюють тип своєї діяльності, сім'я збері-гає значення загальноцивілізаційної цінності. Така тенденція від-биває не кризу інституту сім'ї, а швидше його трансформацію, пе-рехід на якісно новий рівень, зміну соціальних норм, що його регу-люють.
Поряд із сім'єю, до загальноцивілізаційних цінностей належить держава. Зростання ролі її економічних функцій зумовлене різним рівнем усуспільнення виробництва, масштабами та складністю со-ціально-економічних завдань, необхідністю ефективного викорис-тання природних багатств, науково-технічного потенціалу, дією інших внутрішніх та зовнішніх чинників. У кожній окремо взятій країні держава забезпечує правові засади функціонування еконо-міки, визначає політику макроекономічної стабілізації, виробляє різні програми, спрямовані на соціальне справедливий розподіл ресур-сів і доходів.
Від часів зародження держави спостерігається взаємозв'язок політики і товарно-грошових механізмів. Він має загальний харак-тер і відповідає історії, традиціям та культурі тієї чи іншої країни, а на Певному етапі розвитку виходить за національні межі на рівень світових господарських зв'язків.
Товарне виробництво зумовлює наявність тісних економічних зв'язків між людьми (народами, країнами) у вигляді суспільного (міжнародного) поділу праці, економічну відокремленість виробни-ків, а його середовище - ринок - визначає ефективність виробів, ціну їх, встановлює попит, зміцнює позиції того чи іншого підпри-ємства в конкурентній боротьбі. Механізм товарного виробництва склався в ході історичного розвитку людства як дійовий засіб спо-нукання товаровиробників до зниження індивідуальних витрат по-рівняно з суспільне необхідним рівнем їх. В умовах сьогоднішнього взаємозв'язаного і цілісного світу мірою суспільно-необхідного рівня якості, витрат, ефективності виробництва взагалі може бути лише світовий рівень.
Основу будь-якої економічної системи становить власність, на-самперед на засоби виробництва. Відносини власності визначають становище людини в суспільстві, систему її соціальних і моральних цінностей, суспільний устрій виробництва. Вони є підґрунтям усієї економічної, соціальної і політичної структури суспільства. Трансфор-мація відносин власності утверджує нові методи господарювання все-редині окремо взятих країн і спонукає до пошуку нових форм між-народного співробітництва, ефективного засвоєння загальнолюд-ського досвіду ведення господарства.
Отже, сім'я, держава, товарно-грошові відносини, власність є тими загальнолюдськими цінностями, що зумовлюють єдність люд-ського роду, збереження сукупного соціально-економічного і ду-ховного досвіду та постійний діалог між різними складовими люд-ського суспільства (націями, державою, регіонами тощо), між різ-ними культурами. Еволюція світових економічних зв'язків визна-чає нетлінність цих цінностей.
2. Ступені генезису і об'єктивні основи розвитку світового господарства
Економічні засади розвитку світового господарства, що заклада-ються у сфері обігу, починають виявлятися вже на етапі творення місцевого ринку, пов'язаному з першим великим суспільним поді-лом праці, що збігся в часі з мідним, бронзовим та раннім періодом залізного віку.
Другий великий суспільний поділ праці зумовив появу грошової форми вартості та вихід торгового обміну за межі місцевого ринку на рівень регіонального. З появою держави на формування світо-вого господарства крім економічних впливають позаекономічні (військово-колоніальні) чинники.
Третій великий суспільний поділ праці, що полягав у відокрем-ленні торгівлі від землеробства та ремесла, сприяв подальшому залученню різноманітних господарських одиниць до товарообміну, пізніше - прискореному розвитку простого товарного виробни-цтва і, як наслідок, зумовив переростання регіональних ринків у регіонально-світові. При цьому слід зазначити зигзагоподібний роз-виток ринку (від місцевого через регіональний до регіонально-сві-тового), що віддзеркалює нерівномірність розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у різних регіонах земної кулі.
Удосконалення засобів праці за середньовіччя, виникнення но-вих галузей економіки, поглиблення спеціалізації всередині окремих галузей, великі географічні відкриття дали відчутний поштовх для розвитку товарно-грошових відносин і подальшого формуван-ня світового ринку.
Становлення міжнародних економічних зв'язків завжди грунту-валося на розвитку підприємництва, невіддільними умовами існу-вання якого є приватна власність, товарневиробництво, а також такі політичні інститути, як громадянські свободи, приватне дого-вірне право тощо, тобто юридичне вільна праця, уособлена у віль-ній людині. Необхідною умовою панування
Loading...

 
 

Цікаве