WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Механізм міжбюджетних відносин як фактор стимулювання економічного зростання - Реферат

Механізм міжбюджетних відносин як фактор стимулювання економічного зростання - Реферат

- потреби на відтворювальні процеси в області.
Під середньою по областях податкоспроможністю треба розуміти обсяг доходів в межах України, що може бути об'єктом оподаткування закріпленими за громадами податками і припадає на одиницю адміністративно- територіального утворення (одну область). Ті громади, що мають доходи, нижчі рівня середньої податкоспроможності, потребуватимуть фінансової допомоги для надання послуг на відповідному рівні. Інша група громад матиме надлишок власних фінансових ресурсів для цих потреб і повинна їхню частину передати державі (критерії віднесення регіонів до групи "бідних" і "багатих", а також місцевих бюджетів до категорій "донорів", "реципієнтів" і "нейтралістів" подано у рис. 2).
Пропонована схема передбачає створення фондів фінансової підтримки як на рівні центральної влади, так і на регіональному рівні.
Фонд фінансової підтримки адміністративно-територіальних утворень на державному рівні повинен шомісячно нараховуватися від фактичних надходжень в Державний бюджет ПДВ і податку на прибуток підприємств, а також коштів, що отримують "багаті" регіони від прибуткового податку з громадян, за нормативом, встановленим Законом про Державний бюджет України. Формування ж регіональних фондів фінансової взаємодопомоги забезпечуватиметься перерахуванням грошових ресурсів від місцевих бюджетів "донорів" відповідно по податку на прибуток підприємств чи прибутковому податку з громадян (див. рис. 2) за нормативом, закріпленим окремим законом. Право на допомогу із цих фондів слід надавати тим регіонам, які мають податкоспроможність на рівні менше 5 % від середньої податкоспроможності в межах "багатих" областей та 8 % -- на території "бідних" областей. Внески до фондів мають здійснювати громади із податкоспроможністю, що перевищує 2 % від середньої податкоспроможності по регіонах країни в "багатих" областях та 10 % -- в "бідних".
Розглянувши особливості механізму міжбюджетних відносин в Україні, доцільно було б перейти до аналізу ролі цього механізму в процесі стимулювання економічного зростання в країні. Для пояснення механізму економічного зростання існують різні моделі, серед яких найбільш поширеними є моделі мультиплікатора. Узагальнюючим показником динаміки економічного зростання вважається збільшення валового внутрішнього продукту (ВВП). Як потужний інструмент забезпечення поступового росту ВВП представники кейнсіанства вважають бюджетну політику.
Рис. 2. Надання трансфертів між ланками бюджетної системи, яку можна було б запровадити в Україні
У рівнянні ВВП бюджетні видатки G виступають як метод, за посередництвом якого державні органи влади намагаються досягнути стабільності у зростанні ВВП:
ВВП = C + I + G + Nx,
де C - витрати споживачів;
I - інвестиційні витрати;
G - державні витрати;
Nx - чистий експорт, який визначається як різниця між експортом та імпортом країни.
Ступінь впливу державних видатків на зростання ВВП можна оцінити за допомогою бюджетного мультиплікатора на ВВП:
mG = ВВП / G = 1 / (1 - MPC),
де MPC - гранична схильність до споживання, що є реакцією витрат споживачів на зміну величини ВВП.
Представимо формулу бюджетного мультиплікатора у такому вигляді:
mG = ВВП / G = 1 / (1 - (dC / d ВВП))
і визначимо з неї зміну ВВП:
ВВП = 1 / (1 - (dC / dВВП)) * G.
Позначимо через GД - зміну видатків Державного бюджету України, а через GМ - зміну видатків місцевих бюджетів, тоді економічне зростання визначатиметься, як:
ВВП = GД / (1 - (dC / dВВП)) + GМ / (1 - (dC / dВВП)).
Першу частину цього рівняння GД / (1 - (dC / dВВП)) можна позначити через ВВПД, а другу частину GМ / (1 - (dC / dВВП)) через ВВПМ.
Протягом 7 останніх років у структурі зведенного бюджету між видатками Державного і місцевих бюджетів встановилося співвідношення 61,6 : 38,4.
Завершенного вигляду формула економічного зростання набуде у такій формі:
ВВП = ВВПД + ВВПМ = GД / (1 - (dC / dВВП)) + GМ / (1 - (dC / dВВП)) = 0,62 * G / (1 - (dC / dВВП)) + 0,38 * G / (1 - (dC / dВВП)).
З означеної формули можна вивести мультиплікатор Державного бюджету:
mД = ВВПД / G = 0,62 / (1 - (dC / d ВВП)),
а також мультиплікатор місцевих бюджетів:
mМ = ВВПМ / G = 0,38 / (1 - (dC / d ВВП)).
З огляду на одержані формули мультиплікаторів можна зробити висновок, що на економічне зростання в Україні більший вплив має Державний бюджет (майже в 1,6 раза, ніж місцеві бюджети). Крім того, уряд нашої країни притримується тієї концепції регулювання економіки, яка відводить у цьому процесі переважну роль Державному бюджету перед місцевими. Звичайно, у місцевих органів влади немає таких важелів регулювання економіки і соціальної сфери. Це стосується насамперед монетарної політики, валютного регулювання, контролю над інфляцією, митних тарифів, встановлення експортно-імпортних та інших квот, процентної та курсової політики, бюджетного механізму.
Оцінку впливу міжбюджетного розподілу державних функцій можна привести за допомогою показника еластичності ВВП з державних видатків:
ВВПt+1 - ВВПt
ВВПt
Е = --------------------,
Gt+1 - Gt
Gt
де ВВП - валовийвнутрішній продукт за період t+1 i t;
G - державні видатки за період t+1 i t.
Досить зручним є визначення цього показника з боку Державного і місцевих бюджетів.
За період 1992-1998 рр. зміна видатків Державного бюджету зумовила піднесення ВВП:
ЕД = ((103700 - 50,3) / 50,3) / ((15968,8 - 11,9) / 11,9) = 1,54.
Відповідний коефіцієнт еластичності ВВП по видатках місцевих бюджетів за цей же період часу складатиме:
ЕМ = ((103700 -50,3) / 50,3) / ((14537,6 - 7,2) / 7,2) = 1,02.
Залежність зміни ВВП від коливання видатків Державного бюджету більш еластична, ніж відповідний вплив на цей показник витратної частини місцевих бюджетів у 1,5 раза. Показник еластичності вказує на те, що зростання ВВП в 1,54 раза обумовлене підвищенням видатків Державного бюджету на одиницю. Найбільш яскраво еластичність ВВП підкреслюється реальним прикладом ситуації, що склалася у видатковій частині Державного бюджету. Починаючи з 1996 р., загальний обсяг витрат цього центрального фонду зменшується в порівнянні з показником попереднього року. Так, у 1997 р. Державний бюджет профінансував 20,6 млрд. гривень, що на 1,8 млрд. гривень менше за відповідну суму його видатків 1996 р., а в 1998 р. видатки склали 16 млрд. гривень, що на 22,3 % менше фактичного показника попереднього року. На фоні скорочення видатків величина ВВП з кожним роком зростала з перевищенням у 13 % у 1997 р. в порівнянні з 1996 р. і 12 % у 1998 р. на відміну від попереднього року.
Коефіцієнт еластичності ВВП з видатків місцевих бюджетів займає одиничну позицію, яка передбачає пропорційну зміну величини ВВП залежно від зміни розміру витрат місцевих бюджетів. Середній щорічний ріст ВВП і видаткового обсягу місцевих бюджетів становить 6,8.
Стимулювання економічного зростання за посередництвом державних видатків можна відобразити графічно. Найбільш ґрунтовні дослідження в цій ділянці економічної науки були проведені представниками кейнсіанського напряму. Скористаємося розробленим ними графіком "кейнсіанського хреста" (див. рис. 3).
Y=Е
ЕG2
Сукупні Е'G2
витрати, EG1
Е Е'G1
EД2
Е'Д2 GД
ЕД1
Е'Д1
ЕМ1

Е'М1 ЕМ2
Е'М2
0 YМ2 YМ1 Y Д1 YД2 YG1 YG2 ВВП, Y
Рис. 3. Зміна державних видатків у кейнсіанській моделі
Loading...

 
 

Цікаве