WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Регулювання річного потоку товарів, послуг і доходів на макроекономічному рівні - Реферат

Регулювання річного потоку товарів, послуг і доходів на макроекономічному рівні - Реферат


Реферат на тему:
Регулювання річного потоку товарів, послуг і доходів на макроекономічному рівні
Сучасна західна економічна думка розглядає безперервність виробництва в масштабах суспільства через модель економічного обороту продуктів і доходів (рис. 26).
У ринковій економіці всі блага, що здійснюють економічний оборот, мають двояку форму: натурально-речову та грошову. Ці форми співіснують і водночас суперечать одна одній. Вони мають різну спрямованість руху: грошова - за стрілкою годинника, нату-ральна - проти.
Вихідним пунктом в економічному обороті благ є домогосподар-ства, які для того, щоб мати їжу, житло, одяг, пропонують на ринку ресурсів землю, працю, капітал, підприємницькі здібності. Вони ж сплачують державі прямі податки, а отримують від неї заробітну плату (якщо працюють у державному секторі), трансфертні платежі.
Підприємства сплачують державі прямі та непрямі податки, а отримують від неї дотації, субсидії, субвенції, якщо підпадають під дію системи пільг. Між підприємствами і домашніми господарст-вами можуть існувати безліч посередників. Це модель економіч-ного обороту закритої національної економіки. На практиці вона ускладнюється взаєминами з іншими країнами, які впливають на функціонування різних економічних суб'єктів, у тому числі й дер-жави, ринкову кон'юнктуру як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів.
Отже, наведена модель замкнутого кругового потоку ділової ак-тивності доводить:
єдність натурально-речових і вартісно-грошових макроекономічних пропорцій;
взаємозв'язок і взаємообумовленість сфер і потоків відтворення руху ресурсів, товарів і доходів;
необхідність узгодження економічних інтересів та потреб про-давців (виробників) і покупців (споживачів);
врівноваженість сукупної пропозиції та сукупного попиту, зу-мовлену діалектичною єдністю виробництва і споживання (без ви-робництва немає споживання, без споживання немає виробництва);
одночасність функціонування і обороту капіталу в трьох фор-мах: продуктивно-ресурсній, товарній, грошовій.
Ринкова економіка передбачає узгодження, урівноваженість між витратами та доходами, попитом і пропозицією як в межах окре-мих галузей та секторів економіки, так і в масштабах усього сус-пільства. Макроекономічний аналіз рівноваги потребує ретельні-шого розгляду такого економічного явища, як сукупний попит, який
набуває форми споживчого (витрати на споживання) та інвести-ційного (витрати на капітальні товари). Тому докладніше розгляне-мо такі поняття, як "споживання", "заощадження", "інвестиції", які мають досить суттєве значення для аналізу рівноваги та чинни-ків, що впливають на зростання національного доходу та інших узагальнюючих показників господарської діяльності країни. Найза-гальніший взаємозв'язок цих процесів зображено на рис. 27.
Споживання - це вираження загального споживчого чи плато-спроможного попиту. Іншими словами, споживання являє собою загальну кількість товарів, куплених та спожитих протягом певно-го періоду. Рівень споживання залежить від суб'єктивного та об'єк-тивного чинників. Суб'єктивний чинник включає психологічну схильність людей до споживання; об'єктивні - рівень доходу, його розподіл, рівень цін, норму відсотка тощо.
Зрозуміло, що між рівнем споживання та рівнем доходу існує прямий зв'язок. Проте на рівень споживання крім доходу впливає також гранична схильність до споживання. Щоб зрозуміти остан-ню, розглянемо середню схильність до споживання ССС, яку виз-начають як психологічний чинник, що впливає на бажання людей купувати споживчі товари. Схильність до споживання розрахову-ють як відношення частини національного доходу, що іде у спожи-вання С, до всього національного доходу У, тобто
Гранична ж схильність до споживання ГСС - це відношення будь-яких змін у споживанні до будь-яких змін у рівні доходу, який викликав зміну у споживанні, тобто
Виходячи з "головного психологічного закону" Кейнса, гранич-на схильність до споживання коливається в межах від 0 до 1, тобто
Проте людина прагне не тільки споживати, а й заощаджувати. Заощадження являє собою частину доходу, яка не споживаєть-ся. Заощадження означають скорочення споживання. Вони - основа інвестицій.
Середню схильність до заощаджень ССЗ визначають як відно-шення заощадженої частини національного доходу 5 до всього до-ходу У, тобто
Гранична схильність до заощадження ГСЗ - це співвідношення будь-яких змін у заощадженнях до тих змін у доході, які спричини-ли названі вище зміни, тобто
Якщо сукупний доход У розподіляється на споживання С і за-ощадження S, то ?С + ?S = ?Y. Це означає, що за умови зростан-ня доходу певна його частина використовується на збільшення спо-живання ?С, а інша - на зростання заощаджень ?S, а загальні обсяги зростання споживання та заощадження повинні дорівню-вати приросту обсягу доходу. Математично цей зв'язок можна зоб-разити так:
Гранична схильність до заощадження ГСЗ із вищенаведеної фор-мули дорівнює різниці між одиницею та граничною схильністю до споживання: ГСЗ = 1 - ГСС і, навпаки, гранична схильність до споживання дорівнює різниці між одиницею та граничною схиль-ністю до заощадження: ГСС = 1 - ГСЗ.
В економічному житті суспільства явище заощадження знахо-диться в досить тісному зв'язку з явищем інвестування. Заоща-дження є основою інвестицій I. За натурально-речовою структу-рою доход набуває форми споживчих і капітальних товарів. Перші йдуть у невиробниче споживання, другі - у виробниче.
Загальний обсяг капітальних і виробничих товарів називають реальними інвестиціями, або інвестиційними попитом. Який же зв'язок існує між заощадженнями та інвестиціями? Дж. М. Кейнс довів, що заощадження та інвестиції завжди однакові, оскільки фак-тичні заощадження та інвестиції дорівнюють різниці між доходом і споживанням.
Якщо капіталовкладення зростають, то доход зростає в такій мірі, щоб довести заощадження до рівня капіталовкладень. І навпаки, якщо капіталовкладення виявились меншими, ніж заощадження, то доход зменшиться настільки, щоб заощадження зрівнялись з інвестиціями. Це означає, що економіка знаходиться у стані рівно-ваги в точці, де заощадження та інвестиції врівноважуються. Зобра-зимо взаємозв'язок між національним доходом, заощадженнями та інвестиціями графічно (рис. 28).
Якщо припустити, що незалежно від обсягу доходу можливості інвестування з року в рік залишаються сталими, то лінія II буде характеризувати незмінний обсяг інвестицій (така ситуація пере-дбачає певний рівень абстрагування з метою спрощення побудови відповідних моделей).
Динаміка та характер процесу заощадження зображені лінією SS. Із графіка видно, що при зростанні національного доходу У крива заощаджень SS піднімається вгору. Далі у точці перетину
кривих заощаджень SS та інвестицій II економічна система знахо-диться у рівновазі. Якщо ж, наприклад, система буде рухатись у напрямі зростання національного доходу правіше точки К, то лінія заощаджень SS пройде вище кривої інвестиційII. Зростання за-ощаджень зменшить споживання. Уповільниться процес реалізації товарів і послуг, зростуть товарні запаси. Скоротиться обсяг ви-робництва, зросте безробіття. Це призведе до зниження рівня на-ціонального доходу (рух вліво), і система повернеться до рівноваги у точці К.
Розглянемо тепер, як зміна обсягу інвестицій / впливає на вели-чину національного доходу (рис. 29).
Припустимо, що це свідчить про зрушення кривої інвестицій II вгору I'I'. Тоді точка
Loading...

 
 

Цікаве