WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Макроекономічний рівень господарювання і система націо-нальних рахунків - Реферат

Макроекономічний рівень господарювання і система націо-нальних рахунків - Реферат

відбиває ринкову оцінку кінцевої продукції та послуг, що йде у споживання після заміни списаного устаткуван-ня. Іншими словами, цей показник можна визначити як такий, що показує розмір доходів від власності на землю, робочу силу, капі-тал, підприємницькі здібності, за допомогою яких був створений ЧНП.
Якщо від вартісної оцінки ЧНП відняти суму непрямих податків, отримаємо показник національного доходу(НД).
Національний доход - зароблений доход, оскільки він не вклю-чає в себе ні непрямі податки, ні субсидії і означає чистий приріст продуктів та послуг за рік до добробуту нації. На практиці розріз-няють вироблений і спожитий національний доход.
Вироблений НД - це заново створена нацією вартість усіх това-рів і послуг за рік.
Використаний НД - це вироблений НД за вирахуванням вели-чини втрат від стихійного лиха, технічних аварій, зовнішньоторго-вельного сальдо тощо.
Важливим макроекономічним показником у СНР є особистий доход. Він показує кількість грошей, що надійшли в особисте спо-живання. Для визначення особистого доходу слід від вартості ЧНП відняти прибутки підприємств, непрямі та податкові платежі до державної системи соціального страхування, відсоткові платежі за межі сектора "населення" та додати трансфертні платежі, що надійшли до цього сектора.
Якщо від особистого доходу відняти прибутковий податок, то будемо мати доход, що йде на використання населенням.
Американські економісти У. Нордхауз та Дж. Тобін у 70-х роках висунули ідею про необхідність введення показника чистого еко-номічного добробуту (ЧЕД), який покликаний відбити не тільки результати, відображені в структурі ВНП, а й результати тіньової економіки, працю домогосподарок, а також міру і спосіб викорис-тання вільного часу для підвищення освіти, виховання дітей, фізич-ного та духовного розвитку, стан природного навколишнього сере-довища, наслідки урбанізації та ін. Кількісно визначити ЧЕД досить складно, оскільки багато чинників, що його зумовлюють, оціню-ються довільно. І все ж доцільність його запровадження в систему макроекономічних вимірів зумовлена тим, що рівень і спосіб жит-тя нації залежать не тільки від рівня виробництва товарів і послуг, а й від стану довкілля, наявності вільного часу та способу і якості його використання.
В загальних рисах СНР має вигляд сукупності рахунків, укладе-них подібно до бухгалтерських балансів. Кожний запис роблять двічі: за статтею витрат і за доходною статтею, що дає можливість відобразити в рахунках процес створення та використання націо-нального продукту.
СИР охоплює більше 500 стандартних рахунків, які доповню-ються 26 допоміжними таблицями. Усі рахунки цієї системи поді-ляють на три класи:
І клас (консолідовані рахунки) - характеризують основні мак-роекономічні пропорції:
рахунок валового внутрішнього продукту та витрат на нього;
рахунок національного доходу і його розподілу;
рахунок фінансування капітальних витрат;
рахунок зовнішніх операцій.
Рахунки II класу створюються на основі рахунків І класу стосов-но виробництва, споживання та капіталоутворення окремих про-дуктів і послуг. До них належать:
рахунки для ринкових продуктів та послуг;
рахунки для інших (неринкових) продуктів та послуг;
рахунки для галузей, що виробляють товари;
рахунки для виробників, послуг приватних некомерційних орга-нізацій, що обслуговують домогосподарства;
рахунки для обслуговування одних домашніх господарств іншими.
Рахунки III класу - це рахунки доходів, витрат і фінансування капітальних вкладень. Вони включають:
рахунки для нефінансових корпоративних та напівкорпоратив-них підприємств;
рахунки для фінансових установ;
рахунки для органів державного управління;
рахунки для приватних некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства;
рахунки для домогосподарств, а також приватних нефінансових некорпоративних підприємств.
Для розуміння суті моделі СНР досить розглянути логіку побу-дови балансових таблиць, що розкривають найвищий рівень агре-гації економічних показників на макрорівні. У такий спосіб СНР може бути подана у вигляді чотирьох балансових таблиць, де запис кожного показника здійснюється двічі - за ресурсами (кредит або надходження) і використанням (дебет або витрати).
У спрощеному вигляді вони можуть бути подані так:
Перша балансова таблиця показує взаємозв'язки та пропорції між надходженням та розподілом ВВП; друга- використання доходів, отриманих у процесі виробництва; третя виявляє джерела фінансування капітальних вкладень; четверта відбиває структуру торгового балансу.
Даючи загальне уявлення про СНР 00Н, слід зазначити, що значна частина показників цієї системи ще не запроваджена в ста-тистику країн СНД, зокрема України. Так, для аналізу доходів і заощаджень СИР використовує такі типи господарств:
домогосподарства осіб, що працюють за наймом;
домогосподарства підприємців;
домогосподарства самозайнятих (особи вільних професій, дрібні фермери тощо);
домогосподарства осіб, що живуть на трансферти (пенсіонери, студенти та ін.);
домогосподарства осіб, що живуть на доходи від власності (від-сотки, дивіденди, орендна плата).
Проте ця класифікація не запроваджена ще в жодній із країн СНД.
Крім того, методологія підрахунку деяких показників у СНД не узгоджена з тлумаченням їх в СНР. Наприклад, заощадження в СНР розглядають у взаємозв'язку з інвестиціями і визначають як частину доходу, що не використаний на кінцеве споживання, тоді як в країнах СНД їх визначають як суму заощаджень у формі вкла-дів у банки, нагромаджень готівкою, цінних паперів та іноземної валюти, що робить ці показники незіставними.
Практично в СНД відсутня належна інформація щодо тіньової економіки тощо. Неспроможність зібрати різноманітні інформа-ційні дані для комплексного ведення СНР, запровадженої 00Н, свідчить про те, що для України сьогодні ця система ще не реаль-ність, а орієнтир для вдосконалення національного обліку.
Перехід України на СНР буде мати велике значення для соціаль-но-економічного розвитку країни. Цей процес:
а) забезпечить більш широку і орієнтовану на ринкову еконо-мічну систему макроекономічну інформацію, необхідну для розробки виваженої економічної політики органами державного управління;
б) сприятиме налагодженню міжнародного економічного спів-робітництва країн СНД, їх входженню в міжнародний поділ праці, інтеграції в систему світових економічних зв'язків;
в) за допомогою запровадження універсальної стандартної ста-тистичної мови вирішить проблему подання даних в міжнародні економічні організації;
г) підвищить рівень статистичного аналізу і економічного про-гнозування, міжнародного співставлення соціально-економічних параметрів.
Loading...

 
 

Цікаве