WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Макроекономічний рівень господарювання і система націо-нальних рахунків - Реферат

Макроекономічний рівень господарювання і система націо-нальних рахунків - Реферат

вітчиз-няні товари, а й імпортні. Тому вартість ВВП можна визначити як суму витрат на споживання, нагромадження та експорт за вираху-ванням вартості імпорту, тобто:
Слід зауважити, що при розрахунку ВВПвилучають непродук-тивні угоди, що мали місце протягом року. До них належать фінан-сові угоди та продаж уживаних товарів.
Фінансові непродуктивні угоди утворюють:
трансфертні платежі з державного бюджету ветеранам, безро-бітним, інвалідам та ін., оскільки вони (платежі) не беруть участі в примноженні суспільного продукту;
приватні трансфертні платежі (субсидії, що отримують студенти від батьків, передача в спадок грошей, майна тощо, оскільки вони є результатом передачі коштів від однієї приватної особи до іншої);
операції з цінними паперами, оскільки вони за своїм змістом є не що інше, як обмін паперовими активами і не означають зрос-тання виробництва.
Стосовно продажу уживаних товарів (старих будинків, автомо-білів тощо), то їх не враховують у структурі ВВП у зв'язку з тим, що вони не є частиною виробництва поточного року.
Якщо до вартості ВВП додати різницю між факторними дохода-ми, що надійшли від закордонного виробництва даної країни, і факторними доходами, отриманими зарубіжними інвесторами в даній країні, то отримаємо валовий національний продукт (ВНП).
Кількісно вартість ВНП відхиляється від вартості ВВП не більше ніж на один відсоток.
В основу обчислення об'єму ВВП та ВНП покладено тезу про рівність виробленого і реалізованого кінцевого суспільного про-дукту, яка означає, що внаслідок купівлі-продажу кінцевого про-дукту одні господарські одиниці отримують доходи від продажу продуктів, інші ж несуть витрати на його придбання. Тому ВВП і ВНП можуть бути обчислені двома методами:
як сума витрат на купівлю всього обсягу виробленої в даному році продукції (метод кінцевого використання);
як сума доходів, отриманих від виробництва всього обсягу про-дукції даного року (розподільчий метод).
Метод кінцевого використання (за витратами) грунтується на тому, що весь кінцевий продукт купується домогосподарствами, бізнесом, державою та закордонними споживачами. За методикою 00Н, кінцеве використання ВВП складається із:
споживчих витрат населення С;
валових приватних інвестицій у національну економіку І;
державних закупок товарів і послуг G;
сальдо експортно-імпортних операцій (чистий експорт) Xn .
Отже,
До споживчих витрат населення на особисте кінцеве спожи-вання належать:
витрати домогосподарств і приватних некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, на споживчі товари коротко- та довгострокового користування і послуги (соціальні та комунальні на некомерційній основі);
ринкова вартість послуг, отриманих ними як доход в натураль-ній оплаті;
умовна плата за житло, яким користується сам власник.
Валові приватні інвестиції у національну економіку - це:
кінцеві закупки машин, обладнання, верстатів підприємцями;
усе будівництво;
зміни у виробничих запасах.
Включення в структуру валових інвестицій житлового будівництва пояснюється тим, що житлові приміщення здаються (або можуть здаватися) в оренду і приносять доход. Зміни ж у запасах можуть бути використані для виробництва товарів і послуг у майбутньому.
Державні закупки товарів і послуг - державні витрати на ви-робництво товарів і послуг (електроенергія, загальне управління, оборона, освіта, охорона здоров'я тощо) та на всі види прямих за-купок ресурсів, включаючи робочу силу, з боку держави.
Сальдо експортно-імпортних операцій (чистий експорт) - перевищення експорту над імпортом.
Розподільчий метод (за доходами). Визначений за цим методом ВВП виступає як винагорода власників робочої сили та капіталу. ВВП тут обчислюють як суму первинних доходів, створених у процесі виробництва товарів і послуг, а також витрат і платежів, не пов'язаних з виплатою доходів.
Первинні доходи мають таку структуру:
заробітна плата найманих робітників з нарахуваннями на соціальне страхування;
доходи від власності:
а) рента - доход від здачі в оренду ресурсів;
б) позиковий відсоток - доход, що сплачує приватний бізнес за позику грошового капіталу. Відсоткові платежі, здійснювані державою, вилучаються з відсоткових доходів;
в) доход від власності некорпорованого підприємницького сек-тора;
г) прибутки корпорацій до сплати податків, куди входять диві-денди, нерозподілений прибуток, податки на прибутки корпора-цій, списання запасів.
Витрати і платежі, не пов'язані з виплатою доходів - це відрахування на споживання капіталу та непрямі податки на бізнес:
відрахування на споживання капіталу - амортизаційні відрахування. Вони не пов'язані безпосередньо із виплатою доходів. Це відрахування на створення грошового фонду, що відшкодовує знос основних фондів, які беруть участь у створенні ВВП;
непрямі податки на бізнес утворюють загальний податок з про-дажу, акциз, податок на майно, ліцензійні платежі, мито. Вони вхо-дять у структуру витрат виробництва, додаються до ціни товару, перекладаючи тягар цих податків на споживачів. Оскільки непрямі податки мають сплачуватися державі раніше, ніж будуть оплачені факторні доходи, то цей вид витрат належить до тих витрат, які не пов'язані з виплатою доходів.
Важливе значення при вимірюванні обсягів ВВП має рівень цін. Якщо вартість ВВП вимірюється в поточних цінах, то маємо його номінальну вартість. Такий розрахунок не дає уяви про те, чи змінився фізичний обсяг товарів і послуг, чи відбулося зростання внаслідок інфляційного процесу. Тому для виявлення динаміки ВВП його визначають у незмінних цінах базового року, кожні 10-15 ро-ків. При цьому фізичний обсяг кожної групи товарів, вироблених у поточному році, множать на ціни базового року. Отриманий ре-зультат утворює реальний ВВП. Зв'язок між реальним та номіналь-ним ВВП називають дефлятором:
Незважаючи на те що показник ВНП є головним у системі націо-нальних рахунків, він не в змозі віддзеркалити реальний стан еко-номічного розвитку в повному обсязі. Так, ВВП як вимірювач рин-кової вартості обсягів виробництва не враховує:
витрат, пов'язаних з доглядом за дітьми та хворими, що виховуються та лікуються дома;
витрат на написання вченими безоплатних наукових праць;
продукт, вироблений у тіньовій економіці;
бартерний обмін;
оплату чайових тощо.
Недоліком показників ВВП і ВНП є те, що реальний обсяг річно-го виробництва в них завищений на величину амортизаційних від-рахувань та непрямих податків. Для виміру того обсягу, який сус-пільство додало в результаті своєї річної економічної діяльності до добробуту, використовують показник чистого національного продукту (ЧНП):
ЧНП = ВВП - Амортизаційні відрахування.
Цей показник
Loading...

 
 

Цікаве