WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Основні методи пізнання соціально-економічних процесів - Реферат

Основні методи пізнання соціально-економічних процесів - Реферат

від усього-Другорядного, випадкового. Спочатку дають загальну характеристику явища, визначають притаманні йому супе-речності, а потім розглядають конкретні вияви цього явища. У та-кий спосіб найзагальніша (найпростіша) економічна форма розгор-тається в цілісну систему економічних відносин відповідно до влас-ної внутрішньої логіки останньої. Те, від чого на початковому етапі слід було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттє-вих відносин, тепер, навпаки, потребує роз'яснення. В результаті конкретне постає вже не випадковим нагромадженням явищ, а ці-лісною панорамою суспільного життя.
Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивченні економічних процесів не можна користуватися конкрет-ними прийомами і засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Будь-яка абстракція, як відомо, завж-ди бідніша за конкретне явище. Вона відображає об'єктивну реаль-ність не так, як живе споглядання, а проникає всередину її, йдучи від явища до суті. На практиці застосування методу абстракції може призвести до помилки. Це пояснюється відривом абстрактних по-нять від дійсності, що виявляється у розриві якісної та кількісної характеристик економічних процесів, абсолютизації окремих явищ економічного життя тощо.
Абстрактне мислення з властивими йому прийомами діалектич-ної, але не формальної, логіки охоплює й інші методи пізнання виробничих відносин, зокрема аналіз і синтез. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. Так, визначаючи економічні закони тієї чи іншої системи, в складному господарському організмі виді-ляють його складові, з'ясовують роль і значення кожного елемен-та, їхні зв'язки в одиничному, але складному господарському меха-нізмі. Це має важливе значення для подальшого теоретичного об-грунтування всіх тих особливостей предмета дослідження, від яких абстрагуються спочатку. В ході такого аналізу користуються най-більш загальними абстракціями, придатними для вивчення дослі-джуваного об'єкта.
У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде від абстракт-ного до конкретного, від розуміння сутності відносин до вияву їх у конкретній ситуації. Аналіз сприяє розкриттю істотного в явищі, а синтез завершує розкриття сутності, дає можливість показати, в яких формах це притаманне економічній дійсності.
Отже, аналіз і синтез є двома невіддільними чинниками процесу наукового пізнання дійсності, використання яких сприяє виявлен-ню причинно-наслідкових зв'язків окремих явищ.
Наукове пізнання суспільних процесів і систем передбачає та-кож використання методу поєднання логічного та історичного під-ходів до вивчення економічної теорії.
Логічний взаємозв'язок усіх компонентів суспільства як цілісно-го організму відбиває історичний процес виникнення і становлення певної системи. Поєднання логічного та історичного в економіч-ній теорії допомагає відкриттю якісно нових форм дії економічних законів і знаходженню нового змісту в економічних категоріях. В обох випадках слід виявити якісні зрушення, що відбуваються на певному етапі розвитку економічної системи, а також обгрунтува-ти, як виникнення нових відносин детермінує появу якісно нових форм вияву економічних законів.
Отже, логічний метод дослідження є історичним методом, що не залежить від історичної форми і випадковостей історичного про-цесу, адже відповідь на одне запитання в епоху первісного нагро-мадження капіталу і в сучасному розвинутому суспільстві буде різною.
Історія людського суспільства підтверджує, що виникнення і розвиток будь-якої науки пов'язані з практичною діяльністю лю-дей. Зв'язок науки з суспільною практикою передбачає інтенсив-ний обмін діяльністю і результатами між науковцями і працівника-ми інших галузей народного господарства. Отже, економічна тео-рія не може обмежитись використанням лише тих методів дослі-дження, про які йшлося раніше. Як фундаментальна наука еконо-мічна теорія визначає перспективи (враховуючи довгострокові) для суспільної практики.
Соціально-економічний експеримент належить до спеціальних методів дослідження економічних явищ. Зауважимо, що йдеться про виважений з урахуванням попереднього вивчення історичного досвіду соціально-економічний експеримент. Абстракція в цьому випадку є досить умовною, і з повним правом можна стверджува-ти, що немає нічого більш практичного, ніж витончена теорія. Склад-ність полягає в тому, що практичні рекомендації щодо проведення соціально-економічного експерименту відрізняються від конкрет-них прикладних розробок. Отже, стосовно перших дуже важливим є суспільне розуміння їхньої необхідності та корисності. Соціаль-но-економічний експеримент треба розглядати не тільки як засіб пізнання реальної дійсності, а і як такий, що сприймає конкретний суб'єкт.
Соціально-економічний експеримент як прийом пізнання не може претендувати на універсальність: полеміка про характер соціально-економічного експерименту, навіть якщо він реалізується на ло-кальних територіях (проблеми програмування розвитку окремих галузей, налагодження нових виробничих зв'язків, соціальний за-хист населення тощо), не може бути вільною від впливу мораль-них, ідеологічних або політичних чинників. Разом з тим ціннісні судження про результативність соціально-економічного експери-менту не можуть бути відокремленими від об'єктивного економіч-ного дослідження. Вони неминуче переплітаються. З розвитком про-дуктивних сил, нагромадженням знань, освоєнням прийомів і знань з технології аналізу економічних явищ та їхніх взаємозв'язків за допомогою сучасної комп'ютерної техніки роль соціально-еконо-мічного експерименту в економічній теорії зростає.
Провідними в економічній теорії залишаються теоретичний аналіз виробничих відносин, розкриття змісту законів і категорій еконо-міки. Одночасно зростає значення кількісних методів, зокрема ста-тистичних. Практична діяльність людей в економічній сфері зу-мовлює управлінський аспект, якого неминуче набуває економічна теорія. Саме цей аспект економічної теорії стимулює вивчення ста-тистичних показників, що характеризують економіку на різних її рівнях. Статистичніматеріали доцільно групувати за тематичними проблемами. Аналіз їх може віддзеркалювати, наприклад, реальні суперечності між певними соціальними групами населення, різни-ми політичними течіями тощо.
Загальні перспективи економічної реформи, комплексність під-ходів до становлення ринкових відносин, охоплення проблем наро-дного господарства в цілому та його окремих галузей, послідов-ність та темпи роздержавлення власності, економічний механізм становлення ринкових інфраструктур - всі ці питання можуть до-сліджуватися за допомогою статистичних методів. Застосування їх доцільне і при розробці окремих напрямів переходу до ринкових відносин, наприклад ціноутворення, зовнішньоекономічних зв'яз-ків тощо.
Учені-економісти, вивчаючи матеріали національної статистики тієї чи іншої країни, користуються також виданнями 00Н, ОЕСР та ін. Незначні розбіжності між окремими показниками поясню-ються тим, що міжнародні організації, як правило, коригують наці-ональні дані з метою забезпечення зіставлення їх. Співробітники міжнародних організацій володіють сучасними методами обробки статистичних даних, які поки що не стали надбанням дослідників у більшості країн світу, що часто призводить до перекручених ста-тистичних висновків.
Отже, знання економічної теорії передбачає не тільки володіння методологією аналізу реальних економічних процесів, розуміння сутності економічних законів та категорій, а й уміння знаходити кількісне вираження їх і користуватись точними статистичними методами для управління економікою.
Loading...

 
 

Цікаве