WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Засади загальної теорії систем - Реферат

Засади загальної теорії систем - Реферат


Реферат на тему:
Засади загальної теорії систем
Основні поняття загальної теорії систем та системного аналізу
Визначення поняття "система". Фундаментальним поняттям системного аналізу і таких засадних теоретичних дисциплін, як теорія систем, кібернетика, дослідження операцій, є поняття "система". Незважаючи на інтуїтивну зрозумілість та велику важливість цього терміна для наукових досліджень, донині не існує загальноприйнятого його визначення.
Огляд різних трактувань поняття "система" показує, що можна виділити такі основні пов'язані з ним змістові аспекти:
найпоширенішим, але й найвужчим є "інженерне" розуміння системи як взаємозв'язаного набору елементів та способів їх з'єднання, які слугують певній меті;
у "конструкторському" розумінні "система" подається як проектування та створення певного комплексу методів і засобів, які дослідник або розробник застосовує для досягнення певної мети, для виконання свого завдання;
в науково-дослідницькому трактуванні "система" уявляється як загальна методологія дослідження процесів і явищ, що відносяться до певної галузі людських знань;
у теоретико-пізнавальному аспекті "система" розуміється як спосіб мислення.
У науковій літературі є багато визначень поняття "система", що відносяться як до загальних, так і до конкретних систем різних видів [7, 15, 29, 30, 31, 45].
У перших визначеннях у тій чи іншій формі зазначалось, що система - це елементи та зв'язки між ними. Так, наприклад, основоположник теорії систем Людвіг фон Берталанфі визначав систему як комплекс взаємодіючих елементів, що перебувають у певних відношеннях між собою та зовнішнім середовищем.
Пізніше при визначенні цього терміна стало з'являтися поняття цілі. Так, у філософському словнику система визначається як "сукупність елементів, що знаходяться у відношеннях та зв'язках між собою певним чином та утворюють деяку єдність цілей". Останнім часом при визначенні системи поряд із елементами, зв'язками, їх властивостями та ціллю почали включати спостерігача, хоча на необхідність врахування взаємодії між дослідником та досліджуваною системою вказував ще один із основоположників кібернетики У. Р. Ешбі.
Зауважимо, що у різних визначеннях поняття "система" є багато спільного та взаємно доповняльного, тому краще використовувати найширше з них [45]:
наявність об'єкта, який являє собою множину підоб'єктів (або наявність множини об'єктів, які можуть розглядатися як один складний об'єкт);
наявність суб'єкта дослідження, який називається спостерігачем;
наявність завдання, яке визначає відношення спостерігача до об'єкта і є критерієм, за яким здійснюється відбір об'єктів та їх властивостей;
наявність зв'язку між об'єктом, спостерігачем та завданням, що виражається у наявності певної мови описування.
Перші три умови утворюють єдність, що забезпечується наявністю мови, в якій проявляється їх взаємозв'язок. Це схематично показано на рис. 2.
Рис. 2. Умова існування системи
Тоді формально визначення системи можна виразити символами:
,
де S - система, n - спостерігач, l - мова описування, p - завдання, e - множина підоб'єктів, r - множина відношень між ними, - оператор відображення.
У такий спосіб система S буде являти собою відображення властивостей підоб'єктів e та їх відношень r для n по p в l.
У теоретико-пізнавальному аспекті можна виділити три можливі аспекти розгляду систем:
система розглядається як взаємопов'язаний комплекс матеріальних об'єктів (такий підхід зручний, головно, при дослідженні природних об'єктів або процесів матеріального виробництва);
система включає, з одного боку, набір матеріальних об'єктів, а з іншого - інформацію про їхній стан (такий підхід застосовується при описуванні процесів управління матеріальним виробництвом);
система розглядається чисто в інформаційному аспекті як комплекс відношень, зв'язків, інформації (такий підхід прийнятий у теоретичних дослідженнях, за описування соціальних відносин та процесів управління).
Кожний із цих підходів потребує відповідного специфічного наукового інструментарію для розв'язання трьох різних видів завдань.
Системи оточують нас всюди: кожний предмет, явище, процес - це системи. Наприклад, системами є живі організми, технічні пристрої тощо. Безумовно, системами є фірми, корпорації, організації, банки, галузі економіки та вся економіка в цілому.
Розглянемо інші основні поняття, які використовуються при дослідженні систем.
Підсистемою називають сукупність елементів, які об'єднані єдиним процесом функціонування та при взаємодії реалізують певну операцію, що необхідна для досягнення поставленої перед системою в цілому мети. Надсистемою називають ширшу систему, в яку входить досліджувана система як складова частина.
Елементом системи називають її частину, яка виконує специфічну функцію і є неподільною з погляду завдання, що розв'язується. Внутрішня структура елементів не є предметом системного аналізу. Важливі лише властивості елемента, які визначаються його взаємодією з іншими елементами системи та справляють вплив на поведінку системи.
Слід зауважити, що поділ системи на елементи та саме поняття елемента є певною мірою відносними й умовними.
Між елементами довільної системи та між різними системами існують зв'язки, за допомогою яких вони взаємодіють між собою. Ці зв'язки можуть виражатися в обміні речовиною, енергією чи інформацією між взаємодіючими системами або елементами. Система може мати зовнішні та внутрішні зв'язки. Зв'язки можуть бути також як прямими, так і зворотними.
Системи мають зовсім нові якості, які відсутні у її елементів. Ці якості виникають саме завдяки наявності зв'язків між елементами. Саме за допомогою зв'язків здійснюється перенесення властивостей кожного елемента системи до інших елементів.
Зворотні зв'язки є складною системою причинної залежності та полягають у тому, що результат попередньої дії впливає на наступний перебіг процесу в системі: причина підпадає під вплив зворотного впливу наслідку. Якщо зворотний зв'язок підсилює результат впливу наслідку, то його називають позитивним, а якщо послаблює - негативним. Негативні зворотні зв'язки сприяють збереженню стійкості системи. Тільки завдяки наявності зворотних зв'язків у
Loading...

 
 

Цікаве