WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Загальна характеристика інформаційногозабезпечення системних досліджень в економіці. Інформаційні системи в управлінні - Реферат

Загальна характеристика інформаційногозабезпечення системних досліджень в економіці. Інформаційні системи в управлінні - Реферат

об'єктами. Для подолання такої суперечності існують спеціальні інформаційні системи.
Серед багатьох типів ІС, що застосовуються для прийняття рішень, слід виділити два головні:
управлінські УІС (MIS - management information system);
системи підтримки прийняття рішень СППР (DSS - decision support system).
Головні компоненти УІС - база даних, комп'ютерна система та форма, в якій розподіляються дані. У базі даних може формуватися, наприклад, інформація про ціни, вихід продукції, наявність ресурсів, кадровий потенціал тощо. Комп'ютерна система в УІС обробляє інформацію для різних підрозділів організації. Ця інформація є базою для прийняття управлінських рішень, або для формування моделей прийняття рішень.
СППР відрізняються від УІС тим, що менеджер є внутрішнім компонентом СППР, а не зовнішнім, як в УІС. Тобто менеджер взаємодіє з ІС та одержує рішення в ітеративному процесі. СППР часто інтегрує економіко-математичні моделі як первинні елементи, з якими СППР взаємодіє (табл. 11).
Таблиця 11
ВІДМІННОСТІ МІЖ УІС ТА СППР
УІС СППР
Акцент робиться на структуризації задач при попередньо визначених стандартних процедурах, методах їх розв'язання та інформаційних потоках Акцент робиться на рішенні. Структура ІС та аналітична допомога є важливими, але допоміжними засобами за прийняття остаточного рішення, оцінки менеджера є суттєвішими
Виграш полягає у зниженні витрат, необхідного часу, кількості обслуговуючого персоналу тощо Виграш полягає у розширенні діапазону та можливостей комп'ютеризації процесів прийняття рішень з метою допомогти менеджеру збільшити ефективність його діяльності
Вплив на прийняття рішень менеджером непрямий, оскільки забезпечується доступ до необхідних даних Вплив на менеджера полягає в створенні необхідного інструментарію під його безпосереднім контролем, що не автоматизує процес прийняття рішення, але впливає на цей процес
За функціональними можливостями та галузями використання можна виділити СППР трьох типів.
СППР першого типу - системи індивідуального користування, бази знань яких формуються безпосередньо користувачем. У них використовуються багатокритеріальне оцінювання альтернатив.
СППР другого типу - системи індивідуального користування, бази знань яких адаптуються до досвіду користувача. Вони призначені для підтримки прийняття рішень у ситуаціях, які часто зустрічаються (вибір суб'єкта кредитування, вибір виконавця роботи, призначення на посаду тощо). Такі системи також використовують оцінювання альтернатив за кількома критеріями та забезпечують підтримку прийняття рішення в наявній ситуації на підставі результатів практичного використання ресурсів, які були отримані в минулому.
СППР третього типу використовують навіть тоді, коли СППР перших двох типів неможливо застосувати через відсутність єдиних критеріїв для оцінювання кожної альтернативи. Вони мають найбільші функціональні можливості, призначені для використання в органах державного управління найвищого рівня (Адміністрації Президента, Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, міністерствах, обласних держадміністраціях) та в великих бізнес-структурах.
Схема загальної структури СППР зображена на рис. 20.
Рис. 20. Загальна структура СППР
На схемі (рис. 21) наведено інформаційні потоки між менеджером та комп'ютерною системою DSS, яку називають ще аналізом, "що відбудеться, якщо... ?". ІС генерує результати на економіко-математичній моделі (імітаційній моделі), а менеджер в ітеративному режимі може з'ясовувати, що відбудеться, якщо змінити деякі вхідні параметри, наприклад цілі, витрати, їх структуру. Менеджер також може змоделювати можливі рішення та оцінити потенційні наслідки їх прийняття.
Додатковим аспектом СППР є взаємодія між її складовими. Так, наприклад, рішення щодо управління запасами впливають не тільки на виробництво, а й на маркетинг, розподіл продукції, витрати. Потоки інформації забезпечують розроблення інтегративного, системного рішення.
Прийняття рішення не означає закінчення операцій з СППР. Прийняті рішення та їх наслідки у вигляді зворотних зв'язків накопичуються в базі даних. Отже, СППР є динамічною системою з неперервним оновленням даних.
Рис. 21. Інформаційні потоки між менеджером та комп'ютерною системою DSS
Експертні системи
На початку 80-х років у дослідженнях штучного інтелекту сформувався самостійний напрямок, що дістав назву "експертні системи" (ЕС) [27, 33, 48]. Мета досліджень з ЕС полягає, головно, в розробленні програм, за допомогою яких при розв'язанні задач, які виникають у слабко структурованій і такій, що важко формалізується, предметній галузі та є складними для експерта-людини, отримують результати за якістю та ефективністю не гірші, ніж рішення, що генеруються експертом. Дослідники в галузі ЕС для назви своєї дисципліни також часто використовують термін "інженерія знань", що був введений Е. Фейгенбаумом як "привнесення принципів та інструментарію досліджень проблем, що потребують знань експертів". Надалі терміни "експертні системи" та "інженерія знань" використовуватимемо як синоніми.
Як видно із вищезазначеного, поняття ЕС може бути тісно пов'язане з поняттям СППР. Тобто СППР як одну з методик формування та оцінювання рішень може використовувати методику експертних систем, беручи також до уваги те, що більшість підсистем цих двох програм мають можливість інтегрування. З другого боку, ЕС можна розглядати як подальший розвиток традиційних СППР.
Програмні засоби (ПЗ), що ґрунтуються на технології експертних систем, набули значного поширення у світі. Важливість ЕС полягає в такому:
- технологія експертних систем істотно розширює коло практично важливих задач, що можна розв'язати за допомогою комп'ютера та розв'язок яких може принести значний економічний ефект;
- технологія ЕС є надзвичайно важливим засобом розв'язання глобальних проблем традиційного програмування: тривалості і, як наслідок, високої вартості розроблення складних прикладних систем;
- висока вартість супроводження складних інформаційних систем, яка часто в кілька разів перевищує вартість їх розроблення, низький рівень повторного використання програм тощо;
-об'єднання технологій ЕС з технологією традиційного програмування додає нових якостей програмним продуктам через: забезпечення динамічного модифікування додатків користувачем, а не програмістом; більшу "прозорість" додатків (наприклад, знання зберігаються обмеженою економічною мовою, що не потребує коментарів до знань, полегшує навчання та супровід); кращу графіку; інтерфейс та взаємодію.
Експертні системи та системи штучного інтелекту відрізняються від систем оброблення даних тим, що в них використовується символьний (а не числовий) спосіб подання інформації, символьне виведення та евристичний пошук рішення (а не пошук за відомим алгоритмом).
ЕС застосовують для вирішення складних практичних завдань. За якістю та ефективністю рішення експертних систем не поступаються рішенням експерта-людини. Рішення експертних систем є "прозорими", тобто їх можна пояснити користувачу на якісному рівні. Ця властивість ЕС забезпечується їх здатністю аналізувати свої знання. Експертні системи здатні поповнювати свої знання в ході взаємодії з експертом. Необхідно зауважити, що технологія ЕС нині використовується для розв'язання різних типів завдань (інтерпретації, прогнозування, діагностики, планування, конструювання, контролю, наладки, інструктажу, управління) в різноманітних проблемних галузях, таких як фінанси, нафтова, газова та хімічна промисловість, гірнича справа, освіта, телекомунікації та зв'язок тощо.
Розглянемо структуру експертних систем. Типова статична ЕС складається з таких основних компонентів:
- розв'язувача (інтерпретатора);
- робочої пам'яті
Loading...

 
 

Цікаве