WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Чи є українська економіка конкурентоспроможною і які можливі шляхи підвищення її конкурентоспроможності? Які українські товари є конкурентоспроможними - Реферат

Чи є українська економіка конкурентоспроможною і які можливі шляхи підвищення її конкурентоспроможності? Які українські товари є конкурентоспроможними - Реферат

ЄЕП, тенденції зміцнення світових економічних центрів відкривають для України нові перспективи та можливості підвищенняконкурентоспроможності - і водночас містять ризики й виклики щодо пошуку Україною адекватного місця в світовому та регіональному поділі праці.
В останні роки в Україні склався комплекс об'єктивних передумов для позитивних зрушень у сфері зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. Відбулося становлення основних інститутів ринкової економіки, фінансової системи, великих підприємств, які активно розвиваються та можуть стати основою "осередків економічного зростання", нагромаджено певний національний капітал, зростає платоспроможність споживчого ринку. Набуто позитивних показників економічного розвитку. Відтак на порядок денний постає завдання формування відповідної узгодженої системи довгострокових заходів державної політики, спрямованих на оптимальне використання надбаного позитивного підґрунтя для зміцнення конкурентоспроможності національної економіки, концентрацію технічних, фінансових, людських, організаційних ресурсів, набутих протягом періоду економічного зростання, на завданнях структурної перебудови інноваційної спрямованості.
Така політика має забезпечувати перехід від нинішньої практики здобуття конкурентних переваг переважно за рахунок цінових чинників до реалізації факторних переваг, якими є: природноресурсне багатство, людський капітал, науково-технологічний потенціал, геоекономічні чинники тощо. Сама стратегія як цілісна система дій, спрямованих на реалізацію мети, завдань та пріоритетів, може розглядатися як самостійний "віртуальний ресурс", який може протягом певного часу компенсувати брак окремих інших ресурсів, необхідних для розвитку суспільства (фінансових, природних, людських тощо). Відтак розробка та реалізація цілісної стратегії забезпечення конкурентоспроможності національної економіки дозволить Україні вийти з кола ресурсних обмежень.
При цьому слід наголосити, що пряме стимулювання "високопродуктивного" сектора в "ручному режимі" не сприятиме зміцненню економіки, а зумовить створення відокремлених "технологічних анклавів", спроможних розвиватися здебільшого за рахунок штучного перерозподілу ресурсів всередині національної економіки. Формування відповідного середовища мотивації суб'єктів господарювання до конкурентної поведінки передбачає застосування взаємоузгоджених інструментів грошово-фінансової, інноваційно-промислової, науково-технічної, зовнішньоторговельної та соціальної політик, які разом становитимуть злагоджену несуперечливу систему державного регулювання економіки, засновану на принципах взаємного балансу інтересів.
Реалізація такої системи потребуватиме відповідного інституційного середовища, в якому визначатимуться сфери відповідальності державних відомств та органів громадської самоорганізації стосовно розробки та проведення заходів в рамках стратегії забезпечення конкурентоспроможності, та яке складатиметься з державного, галузевого, виробничого та громадського рівнів. Необхідне також створення Ради національної конкурентоспроможності - основного координаційного центру, який би провадив моніторинг, узгодження, супровід та контроль відповідних рішень.
Здійснення узгоджених заходів у напрямку забезпечення конкурентоспроможності економіки України має відбуватися згідно затвердженої на законодавчому рівні Державної програми. Головною метою реалізації такої Програми є створення умов для динамічного зростання конкурентоспроможності вітчизняних суб'єктів економічних відносин.
Забезпечення конкурентоспроможності національної економіки - комплексний багаторівневий безперервний процес, який залучає до своєї "орбіти" практично весь комплекс інструментів державної економічної політики. Цілком очевидна неможливість одночасної реалізації всього комплексу завдань забезпечення конкурентоспроможності. Це спонукає до пошуку логічної послідовності заходів, яка могла б забезпечити поетапну реалізацію відповідних орієнтирів економічної політики. Зволікання з реалізацією заходів щодо радикального зміцнення конкурентоспроможності національної економіки та освоєння її сучасних чинників украй небезпечні у глобалізованому середовищі, оскільки ведуть до втрати можливостей реалізації навіть низки наявних нині конкурентних переваг.
3. Українські товари на світовому ринку
Україна, як і країни, що розвиваються, спеціалізується на експорті товарів із низьким ступенем обробки: їхня частка в експорті 2006 року становила більш як 60%. До того ж українські товари з відносно високим ступенем обробки споживають переважно в країнах СНД (насамперед у Росії), однак на ринках розвинених країн українська продукція з порівняно високим ступенем обробки є здебільшого неконкурентоспроможною через низьку якість.
Попри те, що частка торгівлі з Європейським Союзом (ЄС) у зовнішньоторгівельному обігу зростає, товарна структура українського експорту не наближається до структури експорту з ЄС: Україна експортує до ЄС сировину і товари з низьким ступенем обробки, тоді як імпортує в основному технологічно складні товари.
За даними Держкомстату, у загальному об'ємі експорту товарів за 2006 р. у порівнянні з відповідним періодом 2005 р. зменшилася частка молока і молочних продуктів, яєць, меду - з 1,6% до 0,9%. Всього за 2006 р. експорт товарів з України склав 38,36 млрд дол. Причому до Європи Україна експортувала 32,9% від загального об'єму експорту. Серед країн Євросоюзу Україна у 2006 р. більше всього експортувала до Італії - 6,5%, Польщі - 3,5% і Німеччини - 3,3%.
У травні цього року Україна експортувала рекордну кількість соняшникової олії. Україна - головний виробник і експортер цього продукту в світі.
В травні Україна експортувала рекордну кількість соняшникової олії. 197.640 тон олії були вивезені з України в минулому місяці, у порівнянні із 190.200 тон в квітні 2007-го та 168.800 тон в травні 2006-го. Загальний експорт в поточному сезоні (2006/07), що розпочався у вересні, складає 1,419 млн. тон.
В попередньому сезоні (2005/06) було експортовано біля 1,5 млн. тон соняшникової олії, експерти очікують, що сукупний експорт поточного сезону сягне 1,6 млн. тон. Україна - головний виробник і експортер соняшникової олії в світі. За нею стоять Аргентина, яка експортувала 1,2 млн тон минулого року, а також Росія та Нідерланди.
Список використаної літератури
1. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 роки: Послання Президента України до Верховної Ради // Урядовий кур`єр. - 2000 - № 34. - 23 лютого. - С. 5 - 12.
2. Дзюбик С. Ривак О. Основи економічної теорії. - К.: Основа, 1994. - 336 с.
3. Керол Г. Вайс. Оцінювання / Пер. з англ. - К.: Основа, 2000. - 671 с.
4. Портер Майкл Є. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. - К.: Основа, 1997. - 390 с.
Loading...

 
 

Цікаве