WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Суспільне виробництво та економічна система суспільства - Реферат

Суспільне виробництво та економічна система суспільства - Реферат


Реферат
на тему:
Суспільне виробництво та економічна система суспільства
Суспільне виробництво, його фази, фактори та результати. В основі розвитку людського суспільства лежить суспільне виробництво, тобто виробництво матеріальних та духовних благ, інших цінностей, що в сукупності забезпечують умови життєдіяльності людини.
Суспільне виробництво (як процес суспільної праці) складається з таких фаз, як безпосереднє виробництво, розподіл, обмін, споживання (рис. 1).
Рисунок 1 - Фази суспільного виробництва
Воно послідовно проходить усі ці стадії і одночасно перебуває в кожній з них в даній момент. Тісний взаємозв'язок усіх трьох фаз обумовлений тим, що на розподіл, обмін та споживання матеріальних та духовних цінностей постійно впливає процес виробництва. В той же час можна спостерігати і зворотній зв'язок. Варто зауважити, що саме взаємопов'язані процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання суспільного продукту як фази постійного відтворення економіки являють собою сукупність виробничих відносин і виражають суть економіки.
Є два основні фактори суспільного виробництва:
- особистий фактор;
- речовий (уречевлений) фактор (рис. 2).
Особистий фактор виробництва представлений робочою силою як здатністю людини творити в матеріальній та духовній сферах. Робоча сила втілюється в трудових ресурсах.
Речовий фактор суспільного виробництва -- це засоби виробництва, які людина використовує в процесі праці, спрямованої на забезпечення тих чи інших своїх матеріальних та духовних потреб.
Засоби праці поділяються на: предмети праці; засоби праці.
Рисунок 2 - Фактори суспільного виробництва
До перших належать предмети, що дані природою, а також ті, що в процесі праці переробляються та обробляються з метою одержання готової продукції для особистого чи виробничого використання (сировина, матеріали, напівфабрикати). До других відносяться засоби, за допомогою яких людина діє на предмети праці, перетворює їх. Сюди належать:
- машини, устаткування, інструменти та інші технічні знаряддя;
- технологічні процеси та енергопостачання;
- автоматизовані процеси управління, комп'ютери та ін.
Центральне місце в системі факторів суспільного виробництва посідають накопичені людством знання, наука як поєднання особистого та речового факторів виробництва.
Роль факторів виробництва у створенні суспільного продукту. Результативність виробництва. Обидва типи факторів виробництва (і робоча сила, і засоби виробництва) мають єдине призначення: вони є продуктивними силами, силами дії людей на природу з метою створення благ. Проте у їх функціях є й відмінності. Функція робітника як особистого фактора виробництва полягає у використанні своєї робочої сили в процесі праці, спрямованої на зміну предметів та сил природи з метою задоволення своїх потреб. Сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини складає її робочу силу. Функція засобів виробництва полягає в тому, щоб бути провідником продуктивної дії робітника на предмети й сили природи.
Поєднання факторів виробництва - це динамічне явище. Серед проблем, які виникають у процесі поєднання факторів виробництва, виділяють:
- забезпечення збалансованого розвитку засобів виробництва та трудових ресурсів, їх взаємної якісної та кількісної відповідності;
- формування і підтримка мотивації до впровадження більш прогресивних засобів виробництва;
- забезпечення заміни ручної, малокваліфікованої праці на технічно оснащену;
- пошук і впровадження нових, прогресивних форм участі працівника у виробничому процесі та ін.
Результативність використання речових та особистих факторів виробництва може бути відображена категорією ефективності виробництва (співвідношенням одержаного результату та витрат факторів виробництва). Ефективність виробництва може бути підвищена за рахунок як збільшення використовуваних факторів (екстенсивним шляхом), так і повнішого їх використання (інтенсивним шляхом). У реальному виробництві обидва шляхи переплітаються (при переважанні одного з них).
Найбільш перспективним шляхом вдосконалення факторів виробництва є впровадження досягнень науково-технічного прогресу.
Поняття економічної системи, її основні елементи і структура. Система - це сукупність певних елементів або підсистем і зв'язків між ними, якій притаманні такі ознаки цілісності, як організованість, наявність інтегративних властивостей і функцій, саморух і загальна мета.
Економічна система - це сукупність всіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів та послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства.
Основними елементами економічної системи, її підсистемами є:
- продуктивні сили;
- техніко-економічні відносини;
- виробничі відносини, або відносини власності
- організаційно-економічні відносини
- господарський механізм (рис. 3).
Рисунок 3 - Елементи економічної системи
Оскільки регулювання економічної діяльності здійснюється за допомогою господарського механізму, то п'ятим основним елементом економічної системи виступає її господарський механізм. Кожний з названих елементів є, у свою чергу, складною системою, точніше підсистемою, яка складається з певних компонентів, складових частин. Елементи економічної системи розвивається відповідно до спільних для всієї економічної системи законів, а також з властивими лише для даної підсистеми законами і суперечностями.
Система продуктивних сил включає людей, засоби праці, предмети праці, науку, форми та методи організації виробництва, використовувані людьми сили природи, а також інформацію.
Техніко-економічні відносини формуються і розвиваються у процесі взаємодії відносин спеціалізації, кооперації, комбінування, концентрації виробництва, обміну діяльністю між людьми та ін.
Найскладнішою підсистемою економічної системи є виробничі відносини, або відносини власності в економічному розумінні цього поняття. Окремими елементами виробничих відносин є відносини між людьми у сфері безпосереднього виробництва, в обміні, розподілі та споживанні. Основними серед них є відносини у сфері безпосереднього виробництва.
Якщо розглядати відносини власності, то їх елементами є відносини між людьми з приводу привласнення:
- робочої сили;
- засобів виробництва;
- досягнень науки насамперед у формі патентів, ліцензій, інших видів інтелектуальної власності;
- інформації;
- результатів впровадження найпередовіших форм і методів організації виробництва.
Проте виробничі відносини виникають і в процесі організації виробництва та управління ним. Ця група відносин називається організаційно-економічними відносинами, специфіка яких полягає в тому, що вони характеризують лише стан виробництва, відображають особливості розвитку факторів виробництва, їх суспільну комбінацію.
Висока ефективність таорганізованість економічної системи залежать від співвідношення ступенів розвитку названих трьох підсистем: продуктивних сил, техніко-економічних та виробничих відносин. Оскільки вони відносно самостійні у межах єдиної економічної системи, то прогрес продуктивних сил не зумовлює автоматичного розвитку техніко-економічних та виробничих відносин. Наприклад в першій половині ХХ століття в СРСР технологічний спосіб виробництва (тобто єдність продуктивних сил і техніко-економічних відносин) в сільському господарстві базувався переважно на ручній праці, але за допомогою адміністративно-командної системи тут намагались штучно і передчасно впровадити колективні форми власності.
У свою чергу ефективність та організованість економічної
Loading...

 
 

Цікаве