WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок як форма організації суспільного виробництва - Реферат

Ринок як форма організації суспільного виробництва - Реферат

товари на невідомий ринок, у формі внутрішньогалузевої та міжгалузевої конкуренції. Вільна конкуренція зумовила розвиток концентрації та централізації виробництва і капіталу і на певному етапі привела до виникнення монополій.
Суть конкуренції проявляється і в тому, що вона, з одного боку, створює такі умови, за яких покупець на ринку має безліч можливостей для придбання товарів, а продавець - для їх реалізації. З іншого боку в обміні беруть участь дві сторони, кожна з яких ставить свій інтерес вище інтересу партнера. В результаті і покупець, і продавець при укладенні угоди повинні йти на взаємний компроміс при визначенні ціни, інакше угода не відбудеться, а кожен з них понесе збитки.
Неодмінною умовою конкуренції є незалежність суб'єктів ринкових відносин. Ця незалежність проявляється, по-перше, в можливості самостійно приймати рішення про виробництво або купівлю товарів чи послуг; по-друге, у свободі вибору ринкових партнерів. У процесі конкуренції господарюючі суб'єкти взаємно контролюють один одного, при чому здійснюють це краще, ніж державні органи.
Враховуючи, що конкуренція є суперечливою категорією, можна виділити позитивні і негативні наслідки. Серед позитивних наслідків конкуренції можна виділити такі:
" сприяє розвитку НТП;
" примушує економити ресурси, сприяє зниженню цін;
" веде до покращення якості продукції і обслуговування споживачів;
" вирівнює норму прибутковості і рівень зарплати в усіх сферах економіки.
Серед негативних наслідків конкуренції можна виділити такі:
" створює умови для боротьби, інфляції та банкрутства окремих підприємців;
" веде до збільшення диференціації доходів і створює умови для їх несправедливого розподілу;
" сприяє виникненню економічних криз;
" виступає важливим фактором монополізації економіки.
Конкуруючі суб'єкти поводять себе на ринку по - різному, виходячи з тих завдань, які вони перед собою ставлять. Можна виділити три типи конкурентної поведінки:
1. Креативний тип конкурентної поведінки передбачає забезпечення переваг суперникам шляхом введення якихось нових компонентів ринкових відносин (нова продукція, нові технології, нові форми організації виробництва). Суттєвою ознакою креативної конкуренції є прагнення ринкових суб'єктів до зміни існуючої структури попиту і пропозиції.
2. Пристосувальна конкурентна поведінка - це упередження дій конкурентів у галузі модернізації виробництва. Вона застосовується тоді, коли підприємець не впевнений у своїх інноваційних можливостях. У цьому випадку він намагається скопіювати у стислі терміни досягнення своїх суперників.
3. Гарантуюча конкурентна політика покликана забезпечити стабілізацію на тривалу перспективу досягнутих позицій на ринку за рахунок підвищення якості продукції, зміни її асортименту, надання додаткових послуг, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням. Цей тип конкурентної поведінки застосовується тоді, коли підприємець не має можливості суттєво змінювати виробничу і комерційну програми і має слабку інноваційну базу.
На сучасному етапі конкуренція ведеться насамперед між гігантськими об'єднаннями, всередині них, а також між підприємствами різних форм власності. ЇЇ особливістю є те, що центр боротьби все більше переміщується зі сфери обігу у сферу виробництва, з галузевого - на міжгалузевий, з національного - на інтернаціональний рівні.
Методи конкурентної боротьби - це передусім поліпшення якості товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, дизайн, тимчасове зниження цін, умов оплати. Водночас використовуються і такі "мирні" методи обмеження конкуренції, як укладення концернами таємних угод про єдину політику.
Як складова частина господарського механізму конкуренція діє через попит, пропозицію і ціни. У цьому разі вона відбувається між самими виробниками, споживачами. Так, із посилення конкуренції між виробниками виростають пропозиція товарів і послуг, їх якість, внаслідок чого знижуються ціни. Зворотній механізм існує за конкуренцією покупців. У результаті конкуренції між виробниками і споживачами формується ринкова ціна товарів і послуг, що впливає на механізм стихійного регулювання пропозицій народного господарства.
На нижній стадії капіталізму панувала вільна конкуренція, для якої характерна велика кількість конкурентів - виробників і конкурентів - покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності. Товаровиробники орієнтуються на задоволення потреб споживача. Ідеальною моделлю у цій схемі є ситуація, коли споживач завжди має рацію. За вільної конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну. На сучасному етапі таким вимогам відповідають сільськогосподарські ринки.
В умовах капіталізму вільна конкуренція виявляється у конкурентній боротьбі між різними формами приватного капіталу (промислового, торговельного, банківського) і всередині кожного з них. Така конкуренція набуває форми внутрішньогалузевої та міжгалузевої.
Внутрішньогалузева конкуренція - це боротьба між товаровиробниками, що діють в одній галузі народного господарства. Через різний рівень техніки, організації виробництва, продуктивності та інтенсивності праці на кожному з них встановлюється індивідуальний робочий час на виготовлення певного виду товару, а отже і індивідуальна вартість виробництва. Але ціни на ринку тяжіють до витрат, що встановлюються на підприємстві, які виробляють переважну масу продукції. Тому результатом внутрішньогалузевої конкуренції є перетворення окремих індивідуальних витрат виробництва, індивідуальних вартостей на єдину ринкову вартість.
Міжгалузева конкуренція - це конкуренція між товаровиробниками, які діють в різних галузях народного господарства. Через різні умови виробництва у галузях підприємці за однакових витрат капіталу отримують неоднакову масу продукту. Тому в епоху вільної конкуренції ті товаровиробники, які отримують меншу кількість прибутку, намагалися вкладати свої капітали в галузі, де був вищий прибуток. Якщо це відбувалося, то пропозиція товарів у перших галузях (де низькі прибутки) зменшувалась (що згодом зумовлювало зростання попиту на них ), а в других - збільшувалася пропозиція і зменшувався попит. Внаслідок цього ринкові ціни на товари, виготовлені у галузях, куди переливаються нові капітали, знижуються, а в інших (звідки відбувається відплив капіталу) - зростають. Коли кількість прибутків у різних галузях вирівнюється, переливання капіталів припиняється, і в кожній галузі на рівний капітал буде отримано рівний середній прибуток. Цей прибуток є елементом середніх ринкових цін або цін виробництва.
З виникненням монополій вільна конкуренція перетворюється на монополістичну або недосконалу.
За умов монополістичної конкуренції велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію, тобто на ринку присутні гетерогенні товари. Якщо за умов досконалої конкуренції фірми виробляють стандартизовану (однорідну) продукцію, то за умов монополістичної конкуренції виробляється диференційована продукція. Диференціація стосується перш за все
Loading...

 
 

Цікаве