WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок як форма організації суспільного виробництва - Реферат

Ринок як форма організації суспільного виробництва - Реферат


Реферат
на тему:
Ринок як форма організації суспільного виробництва
Форми суспільного виробництва. Натуральне виробництво. Розвиток суспільства свідчить, що протягом тривалих історичних періодів, які охоплюють якісно різні суспільні способи виробництва, зберігаються окремі спільні форми економічного життя. За час свого існування людство використовує лише три форми суспільного виробництва: натуральну, товарну і безпосередньо суспільну. В докапіталістичних формаціях панувала натуральна форма виробництва, але вже в період розпаду первіснообщинного ладу зароджується товарна. У сучасному світі в усіх індустріально розвинутих країнах товарна форма виробництва домінує, витіснивши натуральну. Водночас зростає роль безпосередньо суспільної форми. Крім того, у цих країнах залишилися окремі острівці натурального господарства. Зростає роль товарного виробництва і в економічному житті слаборозвинутих країн Азії, Африки, Латинської Америки, де ще переважає натуральна економіка. Все це переконує, що товарне виробництво має високу адаптивну здатність до різних форм власності та способів виробництва. Ця форма організації суспільного виробництва теж не вічна. На зміну їй прийде досконаліша - безпосередньо суспільна, яка діалектично заперечить товарну та натуральну форми.
Зазначимо, що історично першим виникло натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб. В усіх докапіталістичних формаціях господарство в основному було натуральним. У цих господарствах існував замкнений кругообіг (рух) продукту, який не виходив за їх межі. Кожна господарська одиниця була відокремлена як у виробництві, так і в споживанні від інших. Рівень споживання власників залежав виключно від рівня виробництва.
В цей період суспільний поділ праці розвинутий ще слабо. В середині натурального господарства праця могла бути поділена між окремими людьми, але поділу праці між господарськими одиницями не існувало. Вони характеризувалися однаковим набором видів праці. Феодальні маєтки чи рабовласницькі латифундії відрізнялися кількістю зайнятої в них робочої сили. У вільних селян структура господарства була однакова (вирощували хліб, худобу, виробляли знаряддя праці, одяг, взуття). Звичайно, деякі продукти обмінювалися на ринку як товари.
Натуральне виробництво було малоефективне, консервативне і забезпечувало дуже повільний розвиток продуктивних сил. Виробничі відносини виступали як відносини між людьми, а не між продуктами праці.
Суспільний поділ праці. Товарне виробництво як першооснова ринку. Матеріальною основою виникнення товарних відносин, їх речовим змістом є суспільний поділ праці, що означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продуктів або на певній виробничій діяльності. Суспільний поділ праці зумовлюється дією закону економії робочого часу і веде до підвищення продуктивної праці, збільшує виробництво продукції. На основі суспільного поділу праці виникають виробничі відносини між людьми не лише у сфері виробництва, а й у сфері обміну продуктами праці.
У докапіталістичних формаціях суспільний поділ був слаборозвинений. Так, виділення пастуших племен з маси первісних поклало початок першому суспільному поділу. Це зробило можливим регулярний обмін між общинами. У рабовласницькому суспільстві відбувся другий великий поділ - ремесло відокремилося від землеробства, що означало виникнення товарного виробництва (розрахованого для обміну). Розвиток обміну зумовив виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торгового капіталу. Це був третій поділ праці.
З погляду суспільної форми, виникнення товарних відносин зумовлене соціально-економічною відокремленістю виробників, яка з часу розпаду первісного ладу є формою приватної власності. Приватна власність існує у двох формах:
" дрібнотоварна, що ґрунтується на власній праці;
" капіталістична, заснована на експлуатації найманої праці.
Суспільний поділ праці виявляється у трьох формах:
" загальний поділ праці (землеробство, промисловість);
" частковий поділ (розпад землеробства, промисловості на види і підвиди);
" одиничний (поділ праці в середині майстерні) (рис. 1).
Безпосередньо матеріальною основою виникнення та розвитку товарного виробництва є загальний та частковий поділ праці.
Товарне виробництво - це така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виробляються відокремленими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля - продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами.
Основними рисами товарного виробництва є:
" суспільний поділ праці;
" приватна власність на засоби виробництва;
" повна соціально - економічна відокремленість виробників;
" економічні зв'язки між відокремленими товаровиробниками через обмін;
" стихійний та анархічний характер розвитку.
Рисунок 1. Основні форми суспільного поділу праці
Товарне виробництво сумісне з будь-якою формою власності. Тому розрізняють просте, підприємницьке (капіталістичне) та державне товарне виробництво (рис. 2).
Просте товарне виробництво ґрунтується на одноосібній приватній власності і особистій праці виробника.
Підприємницьке товарне виробництво (капіталістичне) ґрунтується на різних формах власності та найманій праці робітників. У країнах з розвинутою ринковою економікою більшість продукції створюється саме таким чином.
Державне товарне виробництво базується на державній власності та найманій праці робітників.
Рисунок 2. Типи товарного виробництва
Додамо, що продукт праці в простому товарному виробництві належить товаровиробникові, а у капіталістичному - власнику засобів виробництва. Крім того, просте товарне виробництво є дрібним і розпорошеним, у ньому відсутній одиничний поділ праці, а кінцевою метою є задоволення особистих потреб товаровиробника. В свою чергу, підприємницьке товарне виробництво передбачає спільну працю багатьох найманих робітників, розвинутий одиничний поділ праці. Основною метою такого способу виробництва є одержання прибутку підприємцем. Просте товарне виробництво має обмежений характер (тобто одна частина продукту йде на споживання, інша - на ринок), а підприємницьке - загальний.
Суть ринку як економічної категорії, його роль та функції. У працях А.Сміта і Д.Рікардо термін "ринок" не набув чіткого політекономічного визначення, оскільки його відносили до зовнішніх, поверхневих явищ ринкової економіки, а тому використовували переважно для характеристики ринкового попиту.
Першу спробу дати наукове визначення ринку зробив французький економіст О.Курно. На його думку, цей термін означає "будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні і ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися". В свою чергу, А. Маршал стверджував, що "чим досконаліший ринок, тим сильнішою є тенденція до того, щоб у всіх його пунктах в один і той самий час платили за одну і ту саму річоднакову ціну. У "Економікс" ринок розглядається як "інститут
Loading...

 
 

Цікаве