WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок цінних паперів, його суть та види. Класифікація цінних паперів - Реферат

Ринок цінних паперів, його суть та види. Класифікація цінних паперів - Реферат


Реферат
на тему:
Ринок цінних паперів, його суть та види. Класифікація цінних паперів.
Цінні папери - це оформлені документи, що виражають майнові (найчастіше - боргові) відносини між членами суспільства і підтверджують права на майно або грошову суму, які не можуть бути реалізовані або передані іншій особі без наявності відповідного документа.
До цінних паперів відносять лише ті грошові документи, які можуть бути об'єктом купівлі-продажу, а також джерелом разового або регулярного доходу. Регулярні операції з купівлі-продажу однотипних цінних паперів утворюють відповідний ринок. Існують ринки:
- акцій;
- облігацій;
- векселів державної скарбниці;
- комерційних паперів;
- іпотек (іпотеки - це довготермінові облігації під заставу нерухомості, що реалізуються переважно через спеціалізовані іпотечні банки).
Головна функція ринку цінних паперів полягає у перетворенні відносно малого капіталу і частини заощаджень на великий капітал, який вкладається у розвиток виробництва. Головна економічна роль цінних паперів полягає у прискоренні товарообігу і полегшенні процесу відтворення індивідуальних капіталів та всього суспільного капіталу.
Акція - цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства і дає право її власнику на отримання доходу в формі дивіденду. Розмір дивіденду залежить від рівня доходності підприємства. Акція - не лише свідоцтво на отримання доходу на вкладений капітал. Це документ, який дає її власнику певні права. Комплекс таких прав формує соціально-економічні функції акцій.
Серед функцій, які виконують акції, можна назвати наступні:
- акції є свідоцтвом про внесення паю до статутного капіталу акціонерного товариства;
- акції є титулом власності і безпосередньо самою власністю. Власник акцій може отримувати на них дивіденди, подарувати, закласти в банку;
- акції дають право на отримання дивіденду пропорційно вартості акції і величині отриманого акціонерним товариством прибутку;
- акції виступають як джерело здійснення інвестиційного процесу, фінансування капіталовкладень, пов'язаних з технічним розвитком підприємств. Грошові кошти, отримані з допомогою випуску акцій, стають фінансовими ресурсами і через банківську систему інвестуються в народне господарство;
- акції виконують контрольну функцію. Її суть полягає в тому, що людина, яка володіє акціями, має право контролю і участі в справах акціонерного підприємства.
Кожна акція має певні реквізити:
- повна назва акціонерного товариства і його місцезнаходження;
- вид акції (проста, привілейована);
- прізвище власника (якщо акція іменна);
- термін і порядок виплати дивідендів;
- найменування акції та її порядковий номер;
- номінальна вартість;
- розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій;
- підпис керівника акціонерного товариства.
Розрізняють такі види акцій:
- привілейовані акції своїм власникам гарантують першочергову виплату дивідендів у фінансових процентах до номінальної вартості акцій. Вони забезпечують також пріоритетну участь у розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства. Водночас власники цих акцій не мають права голосу на зборах акціонерів;
- прості акції дають право участі їх власнику в справах акціонерного товариства: брати участь у загальних зборах акціонерів, бути обраним до складу правління (рис. 1).
Міра участі акціонера в роботі товариства визначається кількістю акцій, якими він володіє. Кожна акція дає право на один голос. Прості акції дають право своєму власникові отримати дивіденди, але після виплати їх по привілейованих акціях. При ліквідації акціонерного товариства претензії власника простих акцій задовольняються останніми. Акції можуть бути іменними або на пред'явника. На іменних акціях вказується повне ім'я власника.
Засновники акціонерного товариства частину акцій залишають у себе (не менше 25%), а решту реалізують за відкритою підпискою всім бажаючим. Це так званий первинний ринок цінних паперів, де вони продаються за номінальною вартістю. Подальший рух акцій (купівля-продаж) здійснюється на фондовій біржі, яка виступає як вторинний ринок цінних паперів. Тут реалізація акцій здійснюється за ринковими цінами.
Ціна, за якою акції продаються і купуються на біржі, називаються курсом акцій.
Курс акцій залежить від величини дивідендів і норми позичкового процента (ставки процента, яку банк виплачує по депозитах). Він прямо пропорційний дивідендам і обернено пропорційний нормі позичкового процента. Чому? Тому, що будь-який власник вільних грошей стоїть перед альтернативою: вкласти їх до банку чи купити на них акції. Вибір визначається вигодою, яку принесе той чи інший варіант.
Рисунок 1- Основні види акцій
Курс акцій = (1)
Курс акцій - це капіталізований дивіденд. Тобто це така сума грошей, яка, якщо її покласти в банк, принесе доход, рівновеликий тим дивідендам, які виплачуються по акціях.
Поруч з акціями акціонерні товариства можуть випускати і такий вид цінного паперу, як облігації. Між акціями і облігаціями існують певні відмінності, а саме:
- акції не підлягають викупу; облігації після закінчення певного строку викуповуються;
- по акціях виплачуються дивіденди, величина яких залежить від прибутку підприємства; по облігаціях виплачується певний, заздалегідь встановлений процент;
- власник акцій є співвласником акціонерного товариства, має право брати участь у зборах акціонерного товариства; власник облігацій такого права не має, бо він є лише кредитором.
З курсовою ціною акцій пов'язаний засновницький прибуток - різниця між курсовою ціною акцій і сумою капіталу, вкладеного в акціонерне товариство.
Щоб здійснювати контроль над роботою акціонерного товариства, необхідно володіти контрольним пакетом акцій. Теоретично це 50% плюс одна акція. В реальному житті контрольний пакет акцій набагато менший. Достатньо мати іноді 5-10% від загальної суми акцій, щоб керувати товариством.
Список використаної літератури
1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. - Новосибирск: 000 "Издательство ЮКЭА", 1998.
2. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.
4. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Атіка, 2001.
5. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2т. - М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)
6. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для України). - К.: Основи, 1996.
7. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.
8. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С.Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.
9. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк. Основи економічної теорії: Конспект лекцій. - Івано-Франківськ, 2006.
Loading...

 
 

Цікаве