WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Ринок праці та заробітна плата - Реферат

Ринок праці та заробітна плата - Реферат


Реферат
на тему:
Ринок праці та заробітна плата
Суть ринку праці, умови його становлення та механізм функціонування. Виникненню ринку праці передували два історичні процеси - звільнення трудящих від різних форм особистої залежності та відокремлення виробників від засобів виробництва (капіталу). Ринок праці - це сукупність економічних відносин, форм і методів погодження і регулювання інтересів безпосередніх виробників і роботодавців, пов'язаних з організацією, використанням і оплатою найманої праці. Основними економічними важелями механізму функціонування ринку парці є попит, пропозиція і ціна ( заробітна плата). Важливим економічним фактором попиту на працю є фонд заробітної плати фірми: висока заробітна плата обмежує роботодавця у найманні працівників і навпаки. Щодо пропозиції праці, то основним матеріальним стимулом служить реальна заробітна плата: чим вищий її рівень, тим більше працівників пропонує свою працю і тим довше вони хочуть працювати.
Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією праці формується ринкова кон'юнктура:
- рівноважна (якщо попит на працю та її пропозиція збігаються);
- трудодефіцитна (якщо попит на працю перевищує пропозицію);
- трудонадлишкова (якщо пропозиція праці перевищує попит на неї).
Суб'єктами ринку праці являються фірми і наймані працівники, які вступають у відносини купівлі-продажу праці. В результаті конкуренції між ними через механізм попиту і пропозиції встановлюється певний обсяг зайнятості і рівень оплати праці. Отже ринок праці - це конкурентний ринок.
На рис. 1 зображено взаємозв'язок між реальною заробітною платою, тобто ціною праці (W) і кількістю необхідної праці (Q) - крива попиту на працю (Dl), а на рис. 2 - крива пропозиції праці (Sl). Стан рівноваги ринку праці визначається рівноважною ціною праці , яка збалансовує попит на працю та її пропозицію. Ситуація рівноваги ринку праці відображена на рис. 3.
Ринок робочої сили - це сукупність виробничих відносин, у результаті яких носії робочої сили отримують джерело до існування й перетворюються в найманих робітників, а власники засобів виробництва отримують джерело для своїх майбутніх прибутків, перетворюючись у роботодавців. Робоча сила -головний елемент продуктивних сил у будь-якому суспільстві, але товаром вона стає лише за капіталізму. Як і будь-який інший товар робоча сила має дві сторони: споживчу вартість і мінову вартість.
W
Dl
Q
Рисунок 1. Крива попиту на працю
З погляду споживчої вартості специфіка цього товару виявляється в тому, що у процесі його споживання він не зникає, а створює нову вартість, більшу від вартості самого товару робоча сила. В основі споживчої вартості лежить абстрактна праця, тобто певна її кількість. Інтерес роботодавця полягає у привласненні споживчої вартості робочої сили, її здатності створювати додаткову вартість. Економічний інтерес власника робочої сили (робітника) полягає у реалізації мінової вартості робочої сили.
W
Sl
Q
Рисунок 2. Крива пропозиції праці
?
W
Dl Sl
Q
Рисунок 3. Стан рівноваги ринку праці
Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки. Ринку робочої сили притаманне явище зайнятості та безробіття. Зайнятість - це система соціально-економічних відносин між людьми, що виникає в процесі їх діяльності, зорієнтованої на задоволення потреб людей, а також при забезпеченні працездатного населення робочими місцями та здійсненні розширеного відтворення робочої сили. Розглядають три основні види зайнятості: повну, раціональну і ефективну. Повна зайнятість - надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно-корисною працею. Раціональна зайнятість - зайнятість яка має місце в суспільстві з врахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів, їх статево-вікової та освітньої структури. Ефективна зайнятість -зайнятість, що спрямована на підвищення результативності праці, скорочення ручної, непрестижної та важкої праці.
Відомо, що існують об'єктивні умови розбалансованості ринку робочої сили, в результаті чого певна частина працездатного населення може не знайти роботу, тобто стати безробітною. Отже, безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. Безробітними, згідно з Законом України "Про зайнятість населення", вважаються працездатні громадяни, які з незалежних від них причин не мають заробітку (трудового доходу) через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.
Рівень безробіття обчислюється як частка офіційно зареєстрованих повністю безробітних (Кб) від кількості працездатного населення (Пр) (такого, що живе на доходи від своєї праці).
Економісти нині вважають, що в розвинутій ринковій економіці безробіття зумовлене трьома основними причинами: 1) пошуком роботи; 2) негнучкістю заробітної плати; 3) недостатнім сукупним попитом. Пошук відповідного робочого місця потребує певного часу і певних зусиль, що знижує коефіцієнт працевлаштування. Негнучкість заробітної плати - це ситуація, коли заробітна плата не реагує на зміни у співвідношенні попиту і пропозиції на ринку праці, внаслідок чого вони часто не урівноважені. Недостатній сукупний попит виникає в ході економічного циклу, коли національна економіка перебуває у фазі спаду. Він призводить до того, що процес продажу утруднюється і зростають запаси непроданих товарів. Фірми скорочують виробництво і звільняють частину працівників.
Слід розрізняти два основних типи безробіття: природне й вимушене. Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного, інституціонального та ін. Добровільне безробіття - робітники відмовляються працювати за пропоновану їм зарплату, або з тих чи інших причин не хочуть шукати роботу. Фрикційне безробіття - характерним є стан пошуку або очікування роботи в найближчому майбутньому. Інституціональне безробіття викликане небажанням деякої частини працездатного населення працювати, у зв'язку з гарантією виплати державою допомоги по безробіттю.
Вимушене безробіття - коли людина в працездатному віці не працює з незалежних від неї причин (не може знайти роботу, бо немає вільних робочих місць). Серед форм прихованого безробіття найбільш поширеним є: плинне, приховане або аграрне, застійне, сезонне, технологічне, конверсійне та структурне.
Плинне безробіття - це стан, коли частина промислової резервної армії праці, то позбувається роботи, то знову знаходить її.
Приховане або аграрне безробіття - це стан, коли частина працездатного населення зайнята неповний робочий період (внаслідок
Loading...

 
 

Цікаве