WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Основні риси світового господарства. Міжнародний світовий ринок і валютні відносини (науковий реферат) - Реферат

Основні риси світового господарства. Міжнародний світовий ринок і валютні відносини (науковий реферат) - Реферат

представником благородного металу;
- долар прирівнювався до золота за визначеним паритетом, відповідно до ринкової ціни золота. Курси валют фіксувалися стосовно долара і не могли відхилятися більше, ніж на 1% в обидві сторони без відповідної згоди МВФ;
- якщо країна не утримувала свій валютний курс або мала дефіцит торговельного балансу, угодою дозволялося здійснювати девальвацію (зниження курсу валюти) або ревальвацію (встановлення вищого курсу), але не більше, як на 10%;
- купівлю-продаж здійснювали тільки центральні банки за фіксованою ціною (35 дол. за унцію). Долар прирівнювався до золота також фіксовано - один долар дорівнював 0,888 грамів золота.
Однак, існування золото-доларової системи призвело до деяких недоліків, а саме:
- зменшився золотий резерв США;
- нагромадилися значні доларові запаси у інших країнах світу;
- виник дефіцит платіжного балансу США.
У 1971 році адміністрація Президента США Р.Ніксона заборонила обмін долара на золото і золото-доларова система припинила своє існування.
Сучасна Ямайська валютна система почала діяти в 70-х роках ХХ ст. Її основи були визначені в 1976 році в м. Кінстоні на Ямайці і полягають в наступному:
- відмова від твердих паритетів і перехід до плаваючих валютних курсів. Ці курси досить гнучкі і відображають внутрішній стан економіки окремих країн;
- повна демонетизація (обмін валюти на золото) у сфері валютних відносин. Золото стає звичайним товаром, ціна його на світовому ринку визначається під впливом попиту і пропозиції;
- нова система заснована на кількох ключових валютах (долар США, Фунт стерлінгів, йєна, євро).
Міжнародні валютно-фінансові організації. Розвиток економічного співробітництва, валютних і фінансово-кредитних відносин між державами зумовив появу міжнародних валютно-фінансових організацій, основне завдання яких полягає у регулюванні цих відносин і сприянні стабілізації світової економіки. Вони утворюються на основі міжнародних угод і серед провідних можна назвати наступні: МВФ, Світовий банк, європейський банк реконструкцій та розвитку (ЄБРР). Міжнародний валютний фонд є найвпливовішою організацією у міжнародній економічній сфері. Вона почала працювати з 1 березня 1997 року, а штаб-квартира знаходиться у Вашингтоні.
Завданнями МВФ є:
- здійснення системи заходів щодо регулювання валютних курсів, сприяння конвертованості валют;
- надання короткострокових кредитів країнам - членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх бюджетів;
- ліквідація валютних обмежень, організація консультативної допомоги.
У 1947 році учасниками МВФ були 49 країн, а його основний капітал становив 7,7 млрд. дол. У 1996 році до фонду входила 181 країна. Україна стала членом цієї організації в 1992 році. На сьогоднішній день статутний фонд МВФ становить близько 210 млрд. СДР (рахункова одиниця, яка є безготівковими грошима у вигляді записів на спеціальному рахунку країн учасниць, утворена у 1969 році). Головним акціонером фонду є США - 18млрд. СДР, Великобританія - 6,2 млрд. СДР, ФРН - 5,4 млрд. СДР, Франція - 4,5 млрд. СДР, Японія - 4,2 млрд. СДР. Частка України становить 0,21 млрд. СДР.
Світовий банк - це багатостороння, неурядова, фінансово-кредитна установа, яка об'єднує 4 окремі фінансові установи: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Міжнародну асоціацію розвитку (МАР) та Багатостороннє агенство гарантії інвестицій (БАГІ).
МБРР - центральна ланка Світового банку, почав функціонувати з 25 червня 1946 року. Основне завдання банку сприяти розвиткові економіки країн-членів через надання довгострокових кредитів. Банк одержує кошти як від внесків країн-учасниць, так і від випуску облігацій, що їх можуть купувати приватні фірми, установи, громадські і урядові організації. Більшість кредитів надається для розвитку інфраструктури, енергетичної бази, транспорту, промисловості, сільського господарства.
МФК розпочала роботу з 1956 року з метою підтримки приватних підприємств у країнах, що розвиваються.
МАР існує від 1960 року задля забезпечення на пільгових умовах фінансування країн, що розвиваються, які не мають кредитоспроможності для отримання позик у МБРР.
БАГІ створена в 1988 році. Дана організація повинна сприяти потокам прямих іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, забезпечуючи їм страхування від некомерційного (політичного) ризику.
ЄБРР - міжнародний банк, засновником якого є 42 держави та 2 міжнародні організації: Комісія ЄС та Європейський інвестиційний банк. Основна мета - сприяти економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР. ЄБРР сприяє формуванню в цих країнах сучасних ринкових структур, створенню законодавчої бази, порядкуванню валютного регулювання, переходу до конвертованості валют тощо. Цей банк розпочав фінансові операції у квітні 1991 р. Його основний капітал - близько 12 млрд. дол. США.
Європейський інвестиційний банк - кредитний заклад Європейського Союзу, заснований у 1957 році. Діяльність розпочав в 1959 р. Банк надає довгострокові кредити для прискореного розвитку менш розвинутих регіонів, модернізації і створення нових підприємств тощо. Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) - фінансово-кредитна організація у межах Європейської валютної системи (ЄВС), заснована в 1973 році. Фонд створений для наданнякредитів країнам-членам ЄС з метою погашення тимчасового дефіциту їх бюджетів і підтримки валютних курсів.
Список використаної літератури
1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. - Новосибирск: 000 "Издательство ЮКЭА", 1998.
2. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.
4. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Атіка, 2001.
5. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2т. - М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)
6. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для України). - К.: Основи, 1996.
7. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.
8. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001.
9. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк. Основи економічної теорії: Конспект лекцій. - Івано-Франківськ, 2006.
10. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія", 1998.
11. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф. С.В. Мочерного. - Тернопіль: АТ "Тарнекс", 1993.
12. Основи економічної теорії / За ред. Проф. С.В. Мочерного. - К.: Видавничий центр "Академія", 1999.
13. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климко, В.І. Нестеренка. - 2-ге вид. - К.: Вища школа, 1997.
14. Темчук П.П., Паламарчук В.О. Нариси з економічної теорії: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1994.
Loading...

 
 

Цікаве