WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Основні риси світового господарства. Міжнародний світовий ринок і валютні відносини (науковий реферат) - Реферат

Основні риси світового господарства. Міжнародний світовий ринок і валютні відносини (науковий реферат) - Реферат

або SDR (Special Drawing Rights) - розрахункова одиниця, яка є безготівковими грошима у вигляді записів на спеціальному рахунку країни у МВФ. СДР виконує деякі функції міжнародних грошей і діє тільки в межах міждержавних економічних відносин країн-членів МВФ. Вартість СДР розраховують на основі стандартного "кошика", куди входять основні світові валюти. Частку валюти певної країни у валютному "кошику" визначають за питомою вагою ВНП цієї країни у загальному ВНП країн, що беруть участь у розрахунках цього показника.
ЕКЮ (з'явилася у 1979 р.) - валютна одиниця Європейського Економічного Співтовариства, що існувало у вигляді безготівкових записів на рахунках країн - учасниць Європейської валютної системи. Для її створення банки європейських країн виділили 20% своїх золотих запасів і 20% доларових запасів. В обмін вони одержали спеціальні рахунки ЕКЮ, курс якого також визначається на базі "кошика валют".
Євро - нова єдина європейська грошова одиниця, запроваджена 1 січня 1999р. Її запровадили замість ЕКЮ 11 країн ЄС: Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Іспанія, Португалія, Італія, Фінляндія, Ірландія (1 ЕКЮ дорівнює 1 євро). Від 2002р. євро з'явився також у готівковому вигляді і замінив національні гроші цих національних країн.
Валютний ринок і види угод на ньому. Валютний ринок - це система міжнародних валютних відносин з приводу організації та купівлі - продажу національних і іноземних валют для забезпечення міжнародних платежів.
Суб'єктами міжнародних валютних відносин виступають фізичні та юридичні особи, які проводять зовнішньоекономічну діяльність; некомерційні банківські установи, що здійснюють валютне обслуговування зовнішніх зв'язків; посередники, які за свої операції отримують комісійну винагороду; державні установи (центральні банки окремих країн). Об'єктами валютного ринку є національні грошові одиниці, цінні папери, платіжні документи (чеки, векселі тощо) в іноземній валюті.
Валютний ринок - це найбільший фінансовий ринок у світі, на якому щодня укладаються угоди на десятки і сотні млрд. доларів. Найзначніші ринки валют розташовані в Лондоні, Нью-Йорку, Франкфурті-на-Майні, Токіо, Сінгапурі. У практиці функціонування валютного ринку використовується кілька видів валютних операцій:
- операції СПОТ (від англ. "spot" - місце) передбачають валютні угоди, за якими поставка валюти здійснюється негайно (не пізніше, ніж через два дні після укладання угоди);
- форвардні операції - це вид строкових валютних угод, за яких розрахунки здійснюються через певний період часу на заздалегідь узгоджену дату. При цьому фіксуються сума, валютний курс та стандартний термін поставки валюти за контрактом купівлі-продажу. Найпоширеніший термін форвардних угод 1,3,6 і 12 місяців;
- ф'ючерські операції - здійснюються з поставкою валюти на термін, більший, ніж три дні з моменту укладання угоди, при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день укладання угоди. Це дає можливість сторонам у встановлені строки обміняти суму визначеної валюти на іншу за курсом, який встановлений на момент укладання угоди;
- опціонні операції є різновидом термінових біржових операцій. Вони дають право суб'єктам валютного ринку купити або продати валюту у наперед встановленому обсязі за твердою ціною в продовж певного періоду (рис. 5).
Рисунок .5. Основні види валютних операцій
Міжнародна валютна система. Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічної діяльності був би неможливим без утворення світової валютної системи, що відіграє дедалі важливішу роль у міжнародних господарських зв'язках. Міжнародна валютна система - це форма організації міжнародних валютних відносин, закріплена міждержавною домовленістю. Вона являє собою сукупність способів, інструментів і міждержавних організацій, за допомогою яких відбуваються платежі та розрахунки країн у межах світового господарства.
Елементами міжнародної валютної системи є:
- міжнародна ліквідність - це сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути використані в міжнародних розрахунках. Її утворюють золото, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки та депозити), міжнародні або ком позитивні гроші (ЕКЮ, євро);
- валютний курс - кількісне співвідношення обміну однієї національної грошової одиниці на грошові одиниці інших країн;
- валютний ринок - складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют, формування валютних курсів;
- міжнародні валютно-фінансові організації, серед яких провідними є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Банк міжнародних розрахунків у Базелі, Європейський інвестиційний банк та ін (рис. 6.).
Рисунок 6. Основні елементи міжнародної валютної системи
Міжнародна валютна система склалася в основному до середини ХІХ ст. Її характер і стабільність залежить від рівня розвитку і структури світового господарства та інтересів провідних країн.
Міжнародна валютна система у своєму розвитку пройшла три етапи :
- золотий стандарт;
- золото-доларовий стандарт;
- паперово-валютний стандарт.
Система золотого стандарту сформувалась на початку ХІХ ст. і функціонувала до 20-30 рр. ХХ ст.
Основними рисами цієї системи були :
- наявність фінансових валютних курсів;
- функціонування золота, як світових грошей;
- встановлення певного золотого вмісту національних валют;
- підтримка країнами жорсткого співвідношення між своїми запасами золота і кількістю грошей в обігу;
- вільний експорт та імпорт золота.
За часів існування золотого стандарту обмін валют був досить простим. Обмінний валютний курс національнихгрошей розраховувався на основі співвідношення їхнього золотого вмісту, що встановлювався державою. Наприклад, якщо США прирівнювали вартість долара до 25 грамів золота, а Великобританія - вартість фунта стерлінгів до 50 грамів золота, то це означало, що один фунт коштував 2 долара.
Система золотого стандарту мала свої переваги і недоліки. До переваг можна віднести наступні:
- стабільні валютні курси сприяли зниженню невизначеності та ризику в міждержавних відносинах, що стимулювало міжнародну торгівлю;
- дана система без втручання держави долала дефіцити платіжних балансів за рахунок міграції золота.
До недоліків системи золотого стандарту належить те, що :
- окремі країни позбавлялися можливості проведення незалежної державної політики. Якщо країна збільшувала паперову емісію грошей, "тобто відбувалося знецінення грошей", то відбувався відплив золота за кордон і зменшення золотих запасів;
- золотий стандарт може існувати до тих пір, поки один з учасників не вичерпає свої золоті запаси. До початку Другої світової війни практично всі країни заходу припинили обмін паперових грошей на золото.
У 1944 році у м. Бреттон-Вудсі (США) відбулася Міжнародна валютно-фінансова конференція, де було ухвалено рішення про утворення Міжнародного валютного фонду. Відповідно до статуту МВФ біло визначено основні принципи нової валютної системи, яка дістала назву Бреттон-Вудської. Світова економіка переходить до системи золото-доларового стандарту. Головні принципи її функціонування були такими:
- валюти держав-членів МВФ прикріплювалися до долара, який вважався повноправним
Loading...

 
 

Цікаве