WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Основні риси світового господарства. Міжнародний світовий ринок і валютні відносини (науковий реферат) - Реферат

Основні риси світового господарства. Міжнародний світовий ринок і валютні відносини (науковий реферат) - Реферат

Послуги поділяються на транспортні, банківські, біржові, інформаційні, туристичні тощо).
Торговельний баланс України. Країна, що бере участь у міжнародній торгівлі, отримує кошти за товари, які вивозяться, і розраховуються з іншими країнами за товари, які ввозяться. Зовнішньоторговельні розрахунки країни утворюють її торговельний баланс.
Торговельний баланс - це співвідношення між річним експортом та імпортом. Він складається з трьох показників: надходження за експорт, платежі за імпорт та сальдо.
Сальдо - різниця між експортом та імпортом. Якщо країна експортує більше товарів, ніж імпортує, то вона має позитивне (активне) сальдо. Воно свідчить про достатній економічний розвиток країни, конкурентність її товарів і послуг. Якщо імпорт переважає, утворюється негативне (пасивне) сальдо. Для його покриття країна має виплачувати іншим країнам кошти готівкою або брати позики.
Аналіз торговельного балансу в Україні за 1997-2002 роки дає можливість стверджувати, що за цей період відбулися суттєві зміни. Так, якщо в 1997р. сальдо балансу було від'ємне і становило 15,36 млрд. дол. США, то в 2002р. стало позитивним і склало 1,4 млрд. дол. США. Це означає, що надходження від експорту перевищили витрати над імпортом.
Основною статтею українського експорту є чорні та кольорові метали. Причому, надходження за цією статтею продовжували зростати. Основною статтею імпорту залишається імпорт енергоносіїв - нафти, газу тощо. В цілому, перевага у експорті сировинних товарів, а у імпорті-енергоносіїв, засвідчує невисокий рівень розвитку української економіки та низьку конкурентноздатність місцевої продукції на міжнародних ринках. Крім того, Україна надає більше послуг, ніж імпортує їх. Це головним чином послуги транспортування і транзиту по території, пов'язані з вигідним соціально-географічним положенням.
Слід також зазначити, що в українській економіці протягом останнього десятиліття позитивні зрушення у структурі експорту та імпорту практично відсутні. Для підвищення у структурі експорту готової продукції (машин та обладнання, товарів народного споживання, продукції сільського господарства) необхідно впроваджувати сучасні технології виробництва, які забезпечили б вищу якість і нижчі витрати, активне просування вітчизняних товарів на міжнародних ринках.
Інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі. Країни, які здійснюють міжнародний обмін товарами та послугами, виробляють товари за стандартами світового ринку і діють згідно з його законами. Такий обмін відбувається за світовими цінами. Світові ціни формуються з урахуванням середньосвітових витрат економічних ресурсів на створення певних видів товарів.
На сьогоднішній день у міжнародній торгівлі збільшується частка готової продукції порівняно з сировиною і матеріалами. Найбільше значення має продукція обробної промисловості, яка складає ? світового товарообігу. Особливо актуальною є торгівля нематеріальними ресурсами, такими як ліцензії, ноу-хау, патенти тощо.
Держава законодавчо встановлює певні правила та умови здійснення зовнішньоторговельних зв'язків країни. Усі заходи в цій діяльності називають зовнішньоторговельною політикою. Ця політика зорієнтована на здобуття найбільших переваг і зміцнення позицій країни на світовому ринку. Розрізняють два її напрями:
- протекціонізм;
- створення умов для вільної торгівлі.
Протекціонізм - економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняних виробників товарів від конкуренції з боку іноземних фірм. Цей термін походить від латинського "protectia" і означає захист, заступництво. Ця політика здійснюється шляхом проведення тарифних і нетарифних заходів.
Тарифи (мито) - це державний податок на товари, які перетинають митний кордон країни. Якщо податок збирає країна, в яку ввозиться товар, його називають ввізним митом. Саме таке мито є найпоширенішим. Його метою перш за все, є підвищення ціни на імпортовані товари. Наприклад, холодильник закордонного виробника, світова ціна якого становить 1500грн., внаслідок запровадження ввізного 10%-тарифу коштуватиме 1650грн. При однаковій якості подібна продукція вітчизняного виробництва коштуватиме 1500грн. Як наслідок, виграє вітчизняний товаровиробник, оскільки найімовірніше , що споживач віддасть перевагу його товару. Водночас виграє і держава, отримуючи до бюджету 10% митного податку.
Додамо, що досить дієвим заходом регулювання міжнародної торгівлі є встановлення державою імпортних та експортних квот. Імпортні квоти запроваджують для обмеження ввозу товарів із-за кордону. Метою встановлення експортної квоти є уникнення дефіциту вітчизняних товарів на внутрішньому ринку. Запроваджуючи квоти, держава видає ліцензії на ввезення або вивезення товарів конкретним підприємцям. Не ліцензований обсяг товарів забороняється.
Демпінгом називається штучне зниження цін нижче собівартості продукції або вітчизняних цін. Підприємства чи держави, які запроваджують демпінг, спочатку зазнають певних втрат через низькі ціни. Однак потім дрібні конкуренти змушені залишати ринок через зниження попиту на свою продукцію, так як ціна на неї вища за демпінгову. В багатьох країнах світу закон забороняє імпорт товарів за демпінговими цінами.
Державний протекціонізм це досить суперечлива політика, оскільки з одного боку, сприяє розвиткові вітчизняної економіки, а з іншого, може стати причиною економічної ізоляції держави з боку інших країн. Тому все частіше протекціоністські заходи є тимчасовими і обмеженими.
Суть розвитку вільної торгівлі полягає в тому, що зовнішньоторговельна діяльність не обмежується жодними протекціоністськими бар'єрами. Вільна торгівля сприяє розширенню асортименту товарів, які пропонуються споживачеві. Коли кордони країн відкриті для міжнародної торгівлі, доходи в кожній державі зростають, ефективно використовуються наявні ресурси.
Основною тенденцією сучасного розвитку світової торгівлі є її лібералізація. Лібералізм - це зовнішньоекономічна політика, за якої митні органи виконують тільки реєстраційні функції, не збирають імпортного та експортного мита., не визначають ніяких обмежень. Таку політику проводять держави з розвинутою ринковою економікою.
Важливим фактором лібералізації торгівлі є угода, яка дістала назву ГАТТ. Вона була підписана в 1947р. 23-ма країнами, а на сьогоднішній день її підписали135 держав. Дана угода базується на таких принципах:
- рівний, недискримінаційний режим для всіхкраїн-учасниць;
- зниження митних зборів за допомогою проведення багатосторонніх переговорів;
- усунення імпортних квот.
Суть і значення міжнародної економічної інтеграції. Для розвитку сучасного світового господарства характерні певні тенденції. З одного боку, це посилення глобалізації світової економіки, а з іншого - утворення великих зон впливу найрозвиненіших країн світу. Такі зони стають своєрідними міждержавними економічними центрами, навколо яких поступово об'єднуються інші держави.
Процеси господарського об'єднання країн на основі розвитку сталих взаємозв'язків і розподілу праці між національними господарствами називають міжнародною економічною інтеграцією. Економічна інтеграція передбачає досягнення таких цілей:
" формування розвинутої ринкової системи
Loading...

 
 

Цікаве