WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономічна теорія → Макроекономіка та її показники - Реферат

Макроекономіка та її показники - Реферат

коли від національного доходу відняти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибуток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також відняти чистий процент і додати особисті доходи, отримані у вигляді процента.
Використовуваний доход (ВД) розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:
ВД = ОД - Прибутковий податок - Неподаткові платежі державі (7)
Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.
Національне багатство, його суть та структура. Національне багатство - сукупність створених і нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти, виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, які призначені для розширеного відтворення і досягнення головної мети суспільства.
Для такого відтворення не можуть бути використані наднормативні запаси, які лежать без руху, неякісні товари, застаріле устаткування, хоча вони входять до статистики національного багатства.
Найважливішими складовими частинами національного багатства в усій сукупності матеріальних благ, споживчих вартостей є:
1) створені й накопичені в країні виробничі фонди, які, у свою чергу, поділяють на основні й оборотні. До основних належать засоби праці (машини, верстати, устаткування, будівлі, споруди тощо), що використовуються в декількох виробничих циклах. До оборотних - предмети праці (сировина, матеріали, паливо та ін.), що витрачаються повністю впродовж одного виробничого циклу;
2) основні невиробничі фонди, тобто фонди, які функціонують у соціальній сфері, - школи, лікарні, житлові будинки, культурно-освітні та спортивні заклади тощо;
3) домашнє майно населення: житлові будинки, товари тривалого користування, одяг тощо;
4) товарні запаси народного господарства (запаси готової продукції на складах, резервні страхові запаси).
Надзвичайно важливим компонентом національного багатства є залучені у процес виробництва природні ресурси, земля, ліси, води, розвідані корисні копалини, повітря.
Нематеріальне багатство включає: професійні, інтелектуальні та фізичні здібності людей; теоретичні та практичні знання, досвід, уміння і навички; освітній, культурний і морально-етичний потенціал суспільства; досягнення науки, техніки та управління, науково-управлінський потенціал; сукупність духовних, культурних, художніх та літературних цінностей. Інтелектуальні здібності особистості набувають особливого значення в зв'язку з розвитком недержавних форм власності та переходом до ринкової економіки.
Ефективність виробництва: система показників та фактори її підвищення. Важливим макроекономічним показником с ефективність суспільного виробництва. Розділяють соціальну й економічну ефективність. Соціальна ефективність виражає ступінь задоволення особистих потреб суспільства. Вона показує наскільки господарська діяльність спрямована на саму людину, відповідає її потребам і інтересам. Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий життєвий рівень, то дане суспільне виробництво є соціальне ефективним, інтегруючим показником соціальної ефективності є виробництво товарів народного споживання в загальному обсязі виробництва за певний період, як правило - за один рік. У розвинутих країнах світу частка товарів народного споживання у валовому національному продукті становить близько 70%, а виробництво засобів виробництва - близько 30%.
Чим раціональніше функціонує процес відтворення, тим вище економічна ефективність суспільного виробництва. Ефективність вимірюється динамікою таких макроекономічних вартісних показників як ВНП, ВВП, НД до загальних витрат, тобто економічна ефективність суспільного виробництва на рівні країни - це співвідношення результатів виробництва (Р) та сукупних витрат (В): :
Е = Р / В (8)
Воно показує, з якими витратами отримано той чи інший обсяг відповідного макроекономічного показника. Як правило, у масштабі народного господарства ефективність суспільного виробництва вимірюється відношенням розмірів створеного за певний період часу національного доходу до затрат суспільної праці.
Одним з найважливіших показників ефективності суспільного виробництва, прогресивності технологічного способу виробництва та відносин власності є продуктивність праці. Показник продуктивності праці (ПП) показує обсяг виробництва продукції (П), що припадає на одного працівника (Р):
ПП = П/Р (9)
Зворотний показник - трудомісткість (ТР) - показує, скільки праці затрачається на одиницю продукції і визначається за формулою:
ТР = Р/П (10)
Показниками, що характеризують ефективність використання засобів праці є фондовіддача та фондомісткість.
Фондовіддача (ФВ) - це відношення вартості продукту (П) до засобів праці (основних виробничих фондів) (Ф):
ФВ=П/Ф (11)
Вона показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів у вартісному вираженні. Зворотним показником до фондовіддачі с фондомісткість продукції (ФМ), що показує, яка величина основних фондів припадає на одиницю виготовленої продукції:
Фм = Ф/П (12)
Показниками, що характеризують ефективність використання предметів праці с матеріаловіддача та матеріаломісткість.
Матеріаловіддача (MB)- відношення вартості продукту (П) до вартості предметів праці (матеріальних затрат) (М).
МВ=П/М (13)
Зворотним показником до матеріаловіддачі є матеріаломісткість (MM) продукції, що показує, яка величина матеріальних затрат припадає на одиницю виготовленої продукції:
ММ=М/П (14)
Економічну ефективність не можна розглядати як раціональне і ефективне використання лише якогось одного з факторів виробництва (наприклад робочої сили). Цепоєднання всіх виробничих факторів (речові фактори виробництва, управління виробництвом тощо), що передусім залежить від їх оптимального розподілу.
Список використаної літератури
1. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.
2. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф. С.В. Мочерного. - Тернопіль: АТ "Тарнекс", 1993.
3. Основи економічної теорії / За ред. Проф. С.В. Мочерного. - К.: Видавничий центр "Академія", 1999.
4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климко, В.І. Нестеренка. - 2-ге вид. - К.: Вища школа, 1997.
5. Основи економічної теорії. Підручник у 2-х томах / За ред. Ю.В. Ніколенка. - К.:Либідь, 1998.
6. Темчук П.П., Паламарчук В.О. Нариси з економічної теорії: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1994.
7. Ковальчук В.М., Сарай М.І. Історія економічних вчень. Навчально-методичний посібник. - Тернопіль, 1999.
8. Самульсон П. Економіка. Підручник.- Львів: Світ, 1993.
9. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для України). - К.: Основи, 1996.
10. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк. Основи економічної теорії: Конспект лекцій. - Івано-Франківськ, 2006.
11. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка / За ред. 3. Ватаманюка та С. Панчишина. - Львів: Інтереко, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве